Як повернути собі Sci-Hub

Перейшли за улюбленим посиланням sci-hub.cc і бачите повідомлення – Немає зв’язку із сайтом. Не вдалося знайти адресу DNS-сервера хосту sci-hub.cc? Не біда! Давайте налаштуємо DNS-сервер. Якщо у вас десятка, то заходимо в «Настройки» – «Мережа й Інтернет» – «Змінити настройки адаптера». Далі вибираємо відповідний значок – праву кнопку миші – «Властивості». У списку знаходимо «Протокол Інтернету версії 4 (TCP/IPv4)» і натискаємо «Властивості». 

Ельзевіровський радар: хижацький журнал не пройде

Elsevier створив інструмент Radar, який вміє аналізувати дані Scopus та знаходити журнали, що підозріло поводяться – швидко і незрозуміло змінюють кількість опублікованих статей, підтримують дивні трансформації географії авторів, зловживають самоцитуваннями ітд. Інструмент постійно вдосконалюється, але поки що скануватиме базу Scopus лише раз на рік. Усі назви, які Radar запідозрить у зловживаннях, дружно помандрують на повторну перевірку (re-evaluation) і якщо експерти CSAB підтвердять підозри комп’ютерного алгоритму, то індексування журналу в базі припиниться. 

Ефективність використання OpenAIRE, BASE, Recolecta та Google Scholar

Група іспанських дослідників вирішила перевірити, які знаряддя найкраще використовувати для пошуку іспанських відкритих документів. За допомогою чотирьох інструментів вони провели пошук 762 відкритих фінансових статей Instituto de Salud Carlos III. Спеціалізовані пошуковики BASE та Google Scholar знайшли 93,5% статей, OpenAIRE – 86,7%, а от іспанський гарвестер Recolecta – лише 62,2%. При цьому, BASE найкраще знаходив документи, які представлено в інституційних репозитаріях, а Google Scholar краще впорався з документами, які збережено в тематичних відкритих архівах. Як засвідчують результати, жоден з інструментів не знайшов усіх документів, тому упорядникам електронних архівів потрібно дбати про їх комплексне веб-представлення. 

Квінтет нових українських журналів у Scopus

Відразу п’ять нових українських журналів з’явилося у жовтневому Scopus Source title list – «Journal of Ophthalmology», «Journal of International Studies», «Ideology and Politics Journal», «International Journal of Computing» та «Sententiae». Як бачите, це далеко не винятково фізико-математичні видання і маємо тепер у Scopus навіть український філософський журнал. У самому ж переліку назв з’явився новий стовпець – «Title also in WoS», то ж легко можна дізнатися, чи індексується дане видання також у Web of Science, чи ні (In WoS and Scopus, або Scopus-unique).

Kopernio: швидкий доступ до мільйонів наукових документів

Встановлюємо Kopernio – плагін для браузера, який під час перегляду веб-сторінок з описом наукових документів намагається відразу розшукати відповідний повнотекстовий файл. Kopernio інтегрується з Google Scholar і PubMed та проводить пошук на різних відкритих ресурсах. Також, реалізовано можливість підключити передплачені ресурси вашої інституційної бібліотеки, щоб зайвий раз не мучитись із введенням логінів та паролів. Обіцяють, що усі зібрані дані шифруються, ваш пароль нікому не передається і не зберігається на серверах Kopernio. 

Бакасана проти Skynet: чи витримають бібліотекарі випробування штучним інтелектом?

Наприкінці року мені чомусь завжди кортить побавитись у футурологію. Прочитав у новому номері «Бібліотечного вісника», що постійне використання персоналізованих веб-сервісів призводить до того, що користувачі отримують щораз менше різнопланової інформації, яка суперечить їх суб’єктивним переконанням, адже несолодка інфа може не сподобатися користувачу і йому захочеться змінити сервіс на більш поступливий та розуміючий. Як наслідок – «подібна інформація не здатна розширити світогляд користувача, не сприяє його зростанню як особистості, гальмує розвиток його пізнавального та творчого потенціалу». 

Не взяли в arXiv.org? Візьмуть в viXra.org

Пригадуєте, як на злеті популярності вітчизняних відкритих архівів, один суперпродуктивний автор намагався у кожному репозитарії представити свої псевдонаукові та літературні роботи? У відповідь наші адміністратори так і не запропонували жодної оригінальної схеми перевірки авторів, а просто закрили інституційні репозитарії для «чужих». Звичайно, подібна модель не годиться для тематичних репозитаріїв і ось яку чудернацьку перевірку впровадили в arXiv.org – найбільшому електронному архіві препринтів з галузей фізики, математики, астрономії, комп’ютерних наук, біології, електротехніки, економіки, фінансів і статистики. 

Наступ червоних імператорів на академічну свободу

Відомий видавець Springer Nature, на вимогу китайського уряду, заблокував китайським користувачам доступ до кільканадцяти наукових документів. Схоже йдеться про щонайменше 1000 наукових статей Springer Nature, які містять ключові слова: Тайвань, Тибет та Культурна революція. Керівникам видавництва ніби й соромно за своє рішення, однак вони запевняють, що вимушені були піти на компроміс, адже китайський уряд міг заборонити увесь контент Springer Nature у Китаї. 

Кнопка для МОН

Поки українські чиновники обирали своїх у директорати (і паралельно змушували чужих марно збирати гори непотрібних папірців), ми якось позабули про монівську ініціативу присвоювати вітчизняним фаховим журналам категорії А, Б та В. Однак, оновлений сайт нашого фахового журналу «Бібліотечний вісник» повернув мене до суворої реальності – зеленкувату естетичну гаму веб-сайту просто по центру розбавлено кнопкою «Англомовні публікації». Сторонній читач навряд зрозуміє чому такий акцент зроблено на публікації ще 2015 року, але бібліотекарі знають, що в Україні досі діє божевільний табачніківський порядок формування Переліку наукових фахових видань, який вимагає наявності статей англійською мовою на веб-сторінці видання.