Paperbuzz: наукові статті, про які говорять

Відомі альтметрікс-гравці Impactstory та Public Knowledge Project представили на цьогорічній Altmetrics Conference новий інструмент Paperbuzz, що дозволяє користувачам безкоштовно та відкрито стежити за онлайн-потоком популярних наукових статей. Ідея проста – тепер вам не потрібно прикладати алтметрікс-лічильник до кожної статті, а обираєте потрібну категорію і потік найпопулярніших публікацій формується автоматично. Для підрахунку балів статті враховується активність користувачів з різних джерел: Twitter, Newsfeed, Hypothesis, Unpaywall… Потоки можна відфільтрувати за темою, відкритістю контенту, формою викладу. 

Мільйони з держбюджету на Scopus та Web of Science

Вітчизняних наукометристів постійно обмежували в легальному доступі до комерційних наукометричних інструментів, але минулого тижня Міністерство освіти та науки «прорвало» і чиновники пообіцяли передплатити доступ до Scopus та Web of Science за кошти держбюджету для майже сотні українських вишів і наукових установ МОН. Ініціатори проекту сподіваються, що доступ до Scopus та WoS «підвищить якість досліджень і розробок» українських науковців. Кумедно, що більшість університетів отримає відразу 2 інструменти, мабуть, за логікою чиновників – якщо інструментів буде вдвічі більше, то й якість досліджень зростатиме вдвічі швидше. 

I4OC: Initiative for Open Citations

Цитати – це чи не найважливіший інструмент для виявлення, поширення та оцінки наукових знань. Однак, дані щодо цитувань, як правило, не представлені в машинозчитуваній формі та знаходяться «під захистом» непослідовних ліцензій. Саме тому, наукові видавці, дослідники etc. співпрацюють пліч-о-пліч у рамках ініціативи Open Citations, щоб зробити дані про цитування структурованими, відокремленими та відкритими. Підтримка ініціативи дозволить створити загальнодоступну глобальну мережу наукових даних про цитування, що спростить користувачам доступ до наукового контенту, дозволить вивчати зв'язки між галузями та сприятиме науковому поступу. 

Методологія оцінки журналів Index Copernicus

Раніше сайт Index Copernicus був дещо кострубатим, але навіть таким він дуже подобався чиновникам Міністерства освіти та науки України і пихатим видавцям «майже рецензованих» журналів. Нещодавно польський продукт оновив інтерфейс і тепер з новою силою зваблює дурисвітів своїми сертифікатами та логотипом. Однак, менш підозрілим Index Copernicus від цього не став – далі індексуватися може будь-який журнал, практикується платна евалюація на вимогу, а сама методологія оцінки журналів, м’яко кажучи, досить дивна. 

Науковець 2.0: Антон Сененко

Антон СЕНЕНКО 
Старший науковий співробітник Відділу фізичної електроніки Інституту фізики НАН України, кандидат фізико-математичних наук. Наукові інтереси: сканувальна тунельна мікроскопія надтонких органічних плівок, фізика твердого тіла. 

Адреса блогу: https://site.ua/anton.senenko/ 
Телеграм: https://t.me/mouselab 

Тематика блогу: про науку, науково-популярні заходи, реформування наукової сфери України, цікаві розумні статті про розумних людей та їх роботу. 

Librarika: інтегрована бібліотечна система в хмарі

Система Librarika пропонує недороге рішення для управління фізичною, або віртуальною бібліотекою. Кожен може просто зараз натиснути на посилання і перейти до розбудови власної бібліотеки. Для цього не потрібні особливі технічні навички, однак у безкоштовному варіанті дозволено створювати до 2000 записів. Якщо вам потрібно більше – доведеться заплатити. Найдорожчий варіант коштує $ 499 / рік, однак тут пропонують лише 30000 записів, тому система прекрасно підходить для маленьких та середніх бібліотек, а от усім решта потрібно контактувати з розробниками і спробувати домовитись про спецтариф. 

Дописи про англомовні наукові публікації

У продовження теми рукописів, редакторів, відмов… Вирішив зібрати разом усі попередні дописи з власними переживаннями і порадами щодо тонкощів написання статей для справжніх рецензованих видань. Щоб пост не видався надто коротким, напишу ще одну банальну річ: у хороших наукових журналів – хороші редактори. Для мене, вихованця вітчизняної традиції наукової періодики, було доволі несподівано отримати лист, наприклад, від самого Вольфганга Гленцеля, де він пояснював своє рішення щодо мого рукопису. І так було з кожним топовим журналом, з кожним топовим редактором. 

Загублені установи в Google Scholar Citations

Науковці можуть вказувати у профілях Google Scholar Citations свою інституційну приналежність, що дозволяє системі потім об'єднувати профілі авторів за установами. Група іспанських вчених вирішила перевірити, чи Google Scholar здатна коректно ідентифікувати всі установи та правильно визначити її працівників. Для цього науковці систематично бомбардували Google Академію пошуковими запитами про 82 іспанські академічні установи. Виявилось, що дана функція добре спрацьовує для більшості установ, однак вона не може виявити усі установи в базі, не завжди створює унікальний запис для установи і не об'єднує всіх авторів, що належать до однієї установи. 

Директорати для бібліотек

Український Уряд запускає наступний етап реформи державного управління, тож тепер у пілотних міністерствах буде створено нові структурні підрозділи – директорати політики і директорати стратегічного планування та євроінтеграції, які займатимуться формуванням політики у підзвітних сферах. На спеціально створеному порталі будуть зібрані вакансії, звідкіля можна буде відразу подавати документи на конкурс. Дивлюся, який новостворений підрозділ покликаний посилити спроможність міністерств до аналізу й оцінки ефективності політики у бібліотечній галузі і побоююсь, що про нас вкотре забули