Люблю, коли сонце влітку припікає і держчиновники починають згадувати у своїх текстах про наукометрію. Кабмін затвердив положення про Національний репозитарій академічних текстів та новий порядок державної атестації наукових установ. Заплановано включати до Національного репозитарію усі академічні тексти незалежно від дати їх створення. Ресурси репозитарію повинні стати допоміжним засобом для експертизи академічних текстів на наявність плагіату, а після повноцінного запуску ресурсу монівці наобіцяли ще й створити наукометричну базу даних.
До сотні інституційних і репозитаріїв, порталу НБУВ «Наукова періодика України», до гарвестеру, до інструментів типу BASE, Google Академія, Microsoft Academic, до міжнародних тематичних і міждисциплінарних архівів… нам потрібен ще Національний репозитарій?! Може й так, але тоді ресурс повинен мати якийсь унікальний функціонал.
Створення ж наукометричної бази, як мінімум, передбачає, що кожен елемент у Нацрепозитарії міститиме пристатейні списки бібліографії. Кільканадцять місяців клопіткої праці і все можливо, однак поки що все це схоже на черговий незрозумілий проект за кошти держбюджету.
 |
«Наукова періодика України» містить 2.567 журналів = 735.560
повнотекстових документів (22 липня 2017 р.)
|
Незалежні експертні групи тепер будуть оцінювати результати діяльності наукових установ, надаватимуть відповідний висновок, а на його основі експертна комісія визначатиме атестаційну оцінку та готуватиме остаточний висновок для затвердження МОН. Методику та критерії оцінювання ще тільки готують у МОН, але обіцяють, що обов’язково враховуватимуть й наукометричні показники.
Погрожують, що через кепську оцінку установу можуть реорганізувати, чи ліквідувати, але невідомо наскільки низькими повинні бути, наприклад, наукометричні показники, щоб до такого догратися. Зрештою, запропонований механізм написаний виключно під потреби чиновників МОН, тому «наукометричного дна», найімовірніше, тут просто не буває.
Поки що монівські спроби використання наукометричних показників були або смішні, або страшні, але бачимо, що «наукометрія» надійно увійшла в урядовий лексикон і прогнозую, що незабаром вони нас знову чимось здивують.
 |
616.675 документів з України у BASE (22 липня 2017 р.)
|
Цікава фраза з положення: "Це буде розподілена електронна база даних, яка складатиметься з центральної та локальних частин – репозитаріїв вищих навчальних закладів та інших інституціональних учасників.". Вони планують збирати у власну базу лише те, чого ще немає в репозитаріях? Але ж це переважно дисертації та звіти з держбюджетної наукової роботи, все інше більшість науковців уже звикла викладати у власні репозитарії вишів.
ВідповістиВидалитиНе погоджусь, що наші науковців звикла викладати роботи у репозитарії, хіба що окремі дисципліни у arXiv, однак фраза МОНу може означати що завгодно.
Видалити