Що таке Big Deal?

Натрапив на свіжий огляд літератури про Big Deal у північноамериканських бібліотеках. Що це за професійна бібліотечна лайка? Яка-така Велика Угода? Вичитав, що термін вперше використав Кеннет Фрезер у роботі «Дилема бібліотекарів: роздуми над витратами Big Deal», а згідно з дослідженням Теодора Бергстрома та компанії, Big Deal – «договір щодо комплексного доступу до всього списку журналів видавця». Словом, у нас це люблять називати «передплата інформаційних ресурсів через бібліотечні консорціуми» – кілька установ складаються докупи і в результаті ніби отримують від видавця значну знижку. 

Рейтинги конференцій

Матеріали конференцій, як правило, не так часто цитують і вони не користуються таким авторитетом серед дослідників, як статті в рецензованих журналах. Попри це, наукові конференції залишаються невід’ємною складовою сучасної наукової комунікації і годі вигадати кращу форму для обговорення з колегами перших результатів досліджень. 

Як боротися з хижаками без «списку Білла»?

Джеффрі Білл з Університету Колорадо, що самотужки укладав списки хижацьких видавництв, «викрадених журналів» та сумнівних метрик, вирішив прикрити свій проект. Ще 15 січня був переконаний, що сайт просто зламали і незабаром уся інформація повернеться, однак вже Retraction Watch, Nature та Science пишуть, що з Beall’s List варто прощатись. Ніби на пана Джеффрі ніхто не тиснув – він сам вирішив знищити інформацію на сайті. Інтернет-архіви не горять, біллівські списки можна й далі переглядати, біда тільки, що вони не оновлюватимуться. Однак, маємо чудовий сайт Think. Check. Submit., університетського бібліотекаря, здоровий глузд, а цього більш ніж достатньо, щоб не потрапити на гачок хижих видавців.

Пограбування по-львівськи: знову зникло майже 100 видань XVI-XVIII століть

З тими новорічними святами щось ми проґавили чергове грандіозне культурне «пограбування по-львівськи». Директор Львівської галереї мистецтв Тарас Возняк заявив: «Ввечері 3 січня я отримав два акти. В інвентарних книжках фонду записано 58 рукописів, а виявлено 56. Не знайшли «Требник» ХVІ ст. і «Анфологіон» 1628 року. З 586 кириличних видань виявили 499 музейних предметів». Лише спробуйте уявити скільки важать 95 стародруків + 2 рукописи XVI-XVIII століть! І хтось це непомітно колись виніс з галереї? Про безуспішну спробу вияснити коли ж все почалося читайте у матеріалі Михайла Драпака

CitNetExplorer: візуалізація та аналіз мережі цитувань

Якось досі ще не написав про безкоштовне програмне забезпечення CitNetExplorer для візуалізації та аналізу мережі цитувань наукових публікацій. Походить інструмент з нашої «наукометричної Мекки» Centre for Science and Technology Studies і немає потреби описувати базові принципи роботи програми за наявності такої доконало доступної інструкції. Завантажуйте файлик відповідно до своєї операційної системи і візуалізуйте досхочу. Працює CitNetExplorer лише з даними Web of Science, тож слід піти обхідним шляхом, щоб затягти дані зі Scopus – переходимо на сторінку вже відомого нам інструменту CRExplorer і перезберігаємо дані у потрібному нам форматі.

«Актуальні проблеми економіки» більше не в Scopus

У свіженькому січневому Scopus Discontinued Sources List сказано, що нові номери улюбленого журналу багатьох українських економістів «Actual Problems of Economics» (ISSN 1993-6788) більше не індексуватимуться у Scopus. До цього, кількість назв вітчизняних видань у Scopus тільки невпинно зростала, але от тепер ми зазнали втрат. Навряд чи колись дізнаємося за що саме виключили «Актуальні проблеми економіки» зі Scopus, однак дуже шкода, що ми втратили один з каналів представлення робіт наших науковців у світовому академ-просторі.

Показник успішності наукових журналів

Тріо дослідників запропонували нову метрику «citation success index» для порівняння потенціалу цитування наукових журналів. Якщо класичний імпакт-фактор вразливий до спорадичних високоцитованих статей, то нова формула залежить від форми розподілу цитувань, а відтак обіцяє значно надійнішу оцінку. Багато веселих цифр про citation success index можна побачити у Journal of Informetrics (або препринт), а для зручності використання метрики автори радять використовувати спеціальний «калькулятор вигоди» – Citation Benefit Calculator