Кампанія з підвищення обізнаності щодо метрик наукових журналів

Редактори Nature Research опитали майже 1000 авторів Nature Research та понад 2500 авторів Springer Nature і виявили, що в процесі прийняття рішень щодо публікації результатів власних досліджень 48% авторів незадоволені тією інформацією, яку представлено на сайтах видань. Тому, попри усе різноманіття журнальних метрик, більшість дослідників продовжує орієнтуватися на імпакт-фактор при виборі журналу.

Розподіл обов'язків у редакційній команді наукового журналу

Армен Гаспарян: «У всьому світі на посаду головного редактора видавець (власник видання) зазвичай призначає відомого фахівця у якійсь галузі, що володіє солідним досвідом проведення наукових досліджень, оформлення статей до публікації, рецензента і наукового редактора впливових видань... На жаль, у зв'язку з інформаційним бумом, суттєвим збільшенням кількості наукових журналів і відносним скороченням кількості доступних фахівців великого калібру роль головних редакторів у багатьох журналах знижується. Багато головних редакторів, особливо керівники великих установ, які обтяжені великою кількістю технічних і адміністративних функцій, нерідко фігурують у наукових журналах суто формально, не звертають уваги на те, що і як публікується у журналі». 

Українське бібліотекознавство в Scopus

Сьогодні кожна порядна українська академічна бібліотека готова проводити тренінги для науковців а-ля – як написати наукову статтю, яка потім неодмінно опиниться у Scopus та Web of Science. А давайте подивимось на скільки все прекрасно у самих бібліотекарів зі Scopus та WoS, адже важко вчити грати на сопілці інших, якщо сам не вмієш. Надзвичайно точний запит відразу не побудую, тому давайте запитаємо щось на кшталт: (TITLE-ABS-KEY(library) AND AFFILCOUNTRY (Ukraine)) AND (LIMIT-TO (SUBJAREA, "SOCI")) AND (LIMIT-TO(DOCTYPE , "ar")), а потім вручну відберемо потрібні результати. 

Google Docs vs Authorea: спільна робота з науковими документами

Несподівано випала нагода перевірити як простіше разом писати статтю – за допомогою Google Docs, чи Authorea? Зовсім цього не планував, але пощастило одночасно попрацювати над трьома рукописами, з різними співавторами і з різними веб-сервісами. Одну з робіт написано ще дідівським методом – пересилали доківський документ Gmail, у режимі «Рецезування» вносили правки, знову пересилали… і так кільканадцять разів. Я невдячний з ґмейлом запарився, а люди колись писали, рецензували за допомогою лише паперової пошти! Знімаю капелюха перед попередниками, але нині паперова, чи електронна пошта – вже не найпривабливіший варіант. 

Фактори наукового співробітництва: Чому ви співпрацюєте?

Усі знають, що вчені співпрацюють між собою, але залишається відкритим питання – чому? Що штовхає дослідників пірнути у вир продуктивних стосунків з різними науковими партнерами? Автори великого дослідницького проекту, які вивчають особливості наукового співробітництва словенських вчених, вирішили поділитися результатами веб-опитування дослідників з чотирьох дисциплін: математики, фізики, біотехнології та соціології. Цілком очікувано найнадійнішими провісниками співпраці виявились: індивідуальні характеристики та ресурси, однак, крім цього ще дуже багато різних складних соціальних механізмів лежать в основі наукової співпраці. 

GlobalTreeSearch: скільки видів дерев у світі?

Фахівці Botanic Gardens Conservation International протягом двох років вивчали літературу і консультувались з експертами, щоб створити для нас GlobalTreeSearch – першу глобальну базу даних усіх 60065 видів дерев, яка містить також інформацію про їх поширення на рівні країн. Звідти можете почерпнути, що найбільшу кількість видів дерев має Бразилія – 8715 видів, далі йде Колумбія – 5776 та Індонезія – 5142. Крім Арктики та Антарктики, які, звісно, взагалі не мають дерев, найменша кількість видів росте в Неарктичному регіоні Північної Америки – менше 1400 видів. 

FOLIO: нова відкрита бібліотечна платформа

Вже у наступному році має з’явитись нова бібліотечна платформа з відкритим вихідним кодом FOLIO (Future of Libraries is Open), яка спробує задовольнити традиційні вимоги щодо управління інформаційними ресурсами і, водночас, дбатиме про впровадження інновацій та розвиток співробітництва між усіма гравцями інформаційного ринку. Обіцяють, що гнучка і модульна FOLIO підтримуватиме Linked Open Data (LOD) та дотримуватиметься принципу «APIs all the way down» – будь-який розробник зможе взаємодіяти з будь-яким рівнем платформи і тому кожен провайдер, чи бібліотекар зможе сприяти розвитку системи. 

Oppose Reviewers: тільки йому не показуйте

Пристойні наукові видавництва активно переходять на використання Editorial Manager для представлення та рецензування рукописів. Подібні менеджери можна налаштовувати відповідно до потреб редакції, тому інколи процес подання містить оригінальні етапи. Частенько зустрічав, що редакція наукового журналу намагається розширити власну базу рецензентів, тож запитує у потенційних авторів, хто б допоміг прорецензувати їхню роботу. Однак, виявляється, буває і навпаки – автору дозволено повідомити, кого краще не підпускати до перевірки його рукопису. 

LIBRARIA: е-архів української періодики

Електронний архів української періодики LIBRARIA містить великий масив історичної преси, а також наукових і літературно-художніх серійних видань. Архів містить вже майже півмільйона сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, ідиш, кримськотатарською та російською мовами, які видавалися у різних регіонах України переважно в 20–40-х роках ХХ ст. Для перегляду доступні не лише самі зображення, але (увага!) розпізнані тексти видань з інтерактивним змістом кожного числа. Ресурс пропонує морфологічний повнотекстовий пошук, а також звичний пошук за назвами, географією, хронологією, окремо можна проводити пошук за заголовками статей та ілюстрацій. 

Research Stash: для STEM дослідників і не тільки

Колекція наукових онлайн-інструментів Research Stash покликана допомагати STEM-вченим з їхніми дослідженнями. Веб-сайт складається з 8 логічних розділів, кожен з яких містить переліки відповідних ресурсів: Створення презентацій (Presentation), Інструменти альтметрікс (Altmetrics), Пошук літератури (Literature Mining), Представлення результатів (Publish), Написання статей (Writing), Управління проектами (Bench work), Пошук партнерів (Collaboration), Соціальні мережі (Social Networking). 

Unpaywall: не плати за вже відкрите

Команда Impactstory представила Unpaywall – новий застосунок для веб-переглядачів Chrome і Firefox, що дозволяє користувачам швидко та легально завантажувати повні тексти наукових робіт. Застосунок вже можна встановити, але офіційний запуск очікується у квітні. База Unpaywall містить інформацію про понад 10 мільйонів статей у відкритому доступі. Якщо ви зайшли на сторінку статті і бачите зелену закладку Unpaywall – тицяєте і відразу отримуєте повний текст. 

Пов'язані документи в Mendeley

Хочу поділитися одним простим способом пошуку потрібної наукової інформації за допомогою функції «Пов'язані документи» у бібменеджері Mendeley. Обираєте у власній бібліотеці потрібний запис натискаєте на кнопку головного меню Related, або клік правою клавішею миші + Related Documents, і ви отримаєте перелік пов’язаних документів. До того ж, можна обирати не один запис, а відразу цілу папку – двигунець Mendeley хутко проаналізує метадані документів папки і запропонує логічний набір пов’язаних документів. 

Нові вимоги до оформлення дисертації: LaTeX, APA та Elsevier Style

З’явилися нові вимоги до оформлення дисертацій і тепер вже жоден бібліотекар не заважатиме науковому прогресу людства, адже таджицький стандарт більше нам не указ: «Бібліографічний опис списку використаних джерел у дисертації може оформлятися здобувачем наукового ступеня за його вибором з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» або одним зі стилів, віднесених до рекомендованого переліку стилів оформлення списку наукових публікацій, наведеного у додатку 3 до цих Вимог». 

PKP Index: відкрита база статей, книг і конференцій

База PKP Index швидко зростає і вже містить майже 300000 записів з понад 1000 джерел. Будь-хто може представити свої журнали, матеріали конференцій та монографії у PKP Index. Для цього потрібно лише використовувати один з продуктів від Public Knowledge Project – Open Journal Systems, Open Conference Systems, або Open Monograph Press. В Україні дуже популярна платформа OJS, але підозрюю, що ще далеко не всі вітчизняні журнали представлені в базі, тому – реєструйтесь

Копірайт і ResearchGate

Вчені все частіше використовують соціальну мережу науковців ResearchGate для представлення повних текстів своїх робіт у відкритому доступі. Хамід Р. Джамалі вирішив перевірити чи зважають при цьому користувачі ResearchGate на права видавців. Аналіз півтисячі випадково обраних статей з англійських журналів показав, що у більшості випадків самоархівування наукових робіт на ResearchGate було несумісним з політикою видавця. Як правило, у 97,5% випадках таких порушень, автори завантажували у відкритий доступ PDF-файл видавця – опубліковану версію роботи. 

Спрощення механізму присвоєння вчених звань

З’явився монівський наказ «Про внесення змін до Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам». У порівнянні з попередньої версією вимоги суттєво знизились – тепер для присвоєння вченого звання професора достатньо мати 2 публікації у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, а для присвоєння вченого звання доцента, або старшого дослідника достатньо й 1 такої публікації. 

Доктрина інформаційної безпеки України

Президент Петро Порошенко 25 лютого підписав указ №47/2017 і затвердив Доктрину інформаційної безпеки України, яка визначає національні інтереси України в інформаційній сфері, загрози їх реалізації, напрями і пріоритети державної політики в інформаційній сфері. Серед пріоритетів, які безпосередньо стосуються роботи бібліотек – підтримка вітчизняної книговидавничої справи, зокрема перекладів іноземних творів, забезпечення ними навчальних закладів і бібліотек, а також надання рівних можливостей доступу кожному громадянину до інформаційних ресурсів мережі Інтернет. 

Міністерство глузує: сумарна продуктивність університетів

Маємо чергову порцію комедійних даних від Міністерства освіти та науки України: «У 2016 році ВНЗ, що належать до сфери управління МОН, отримали 4526 охоронних документів (з них 890 на винахід, 12 за кордоном), продали 55 ліцензій, видали 1851 монографію, опублікували 8206 статей у наукометричних базах даних Skopus та Web of science, отримали понад 144 тис. цитувань у міжнародних наукометричних базах, підготували понад 100 тисяч публікацій у фахових виданнях». Розумію, що багатьох з вас більше цікавить, коли вже в МОН навчаться правильно писати Scopus, але давайте прискіпливіше поглянемо й на самі цифри. 

Американські бібліотекарі проти Дональда Трампа

Американські бібліотекарі об'єднуються проти політики легітимно обраного президента Дональда Трампа. Якщо відразу по інавгурації книжники США були просто стурбовані наступом адміністрації нового президента на свободу ЗМІ, то після скасування державним департаментом США віз для туристів із семи країн з переважною більшістю мусульманського населення, бібліотекарів прорвало. Ребека МакКоркіндейл з Публічної бібліотеки Небраски запропонувала слоган Libraries for Everyone, який відразу підхопила вся бібліотечна країна. 

Польська національна програма підтримки Open Access

Нещодавно довідався, що в Польщі вже кілька років справно працює Національна програма наукових публікацій у Відкритому доступі, яка дозволяє усім працівникам та студентам польських наукових, академічних і освітніх установ абсолютно безкоштовно публікуватись у відкритих журналах провідних видавництв. Для прикладу, польські автори можуть надсилати рукописи в гібридні журнали Springer (Open Choice), просто вказати, що вони працюють/навчаються у Польщі, а про оплату подбає Міністерство освіти та вищої освіти Польщі. Побоююсь, що у нас би подібна програма працювала на кшталт – «спершу, автори, оплатіть, а потім МОН, можливо, компенсує до 50%». 

Як бібліотекарі США зберегли свої робочі місця

У своєму виступі на конференції TED робототехнік Родні Брукс спробував пояснити чому незабаром ми всі покладатимемося на роботів і розповів цікаву оповідку про бібліотекарів та комп’ютери. У 1957 році вийшов фільм «Робочий стіл» зі Спенсером Трейсі та Кетрін Хепберн у головних ролях. У фільмі фахівець з питань підвищення продуктивності праці Річард Самнер приносить гігантський комп’ютер, що здатний допомогти бібліотекарям. Читач запитує «Як звати оленів Санта-Клауса?», а комп’ютер швиденько допомагає впоратись з таким завданням. Звичайно, від комп’ютерів у 1957 році було небагато користі, але вже тоді бібліотекарі занервували, що машини заберуть їхні робочі місця. Але насправді сталося зовсім інше. 

metaBUS: платформа бліц-мета-аналізу

Теоретики і практики, що працюють у галузі управління людськими ресурсами, все частіше покладаються на мета-аналіз. Проте, для проведення якісного мета-аналізу може знадобитися кілька місяців, а то і років, тому з’явилась платформа metaBUS, яка повинна допомогти вченим в галузі соціальних наук значно прискорити цей процес. Платформа дозволяє легко фільтрувати результати пошуку за вибіркою, розміром ефекту, країною, роками… але насамперед потрібно обрати робочий інтерфейс. 

Вимоги OASPA до видавців журналів і книг відкритого доступу

Продовжуємо шукати альтернативи спискам Джеффрі Білла. Коли ще з Beall’s List все було гаразд, вже тоді голосили критикани, що подібними речами не може займатися один бібліотекар, а потрібно створити відповідальну організацію. Така організація швидко знайшлась, але її статус, як на мене, дещо самопроголошений. Open Access Scholarly Publishers Association (OASPA) – неприбуткова організація, що представляє інтереси видавців журналів відкритого доступу з усього світу і з усіх наукових дисциплін. OASPA об’єднує як великі, так і маленькі незалежні видавництва та пропонує найкращі практики видавництва відкритих наукових видань, служить форумом для обміну інформацією і досвідом щодо поступу Open Access. 

CC Search: пошук відкритого контенту

Ліцензії Creative Commons дозволяють авторам самостійно визначати правила подальшого використання їхніх творів та створюють привітне середовище для вільного обміну контентом. Проте, знаходити подібний CC-контент буває інтуїтивно непросто, тому з’явилась бета-версія інструменту Creative Commons Search, що дозволить проводити пошук відкритого контенту через єдиний інтерфейс. Пошукові фільтри дозволяють відібрати документи за типом ліцензії, назвою, автором, тегами, колекціями, типами установи, а серед колекцій вже можна обрати Flickr, Metropolitan Museum of Art, New York Public Library та Rijksmuseum. 

Authorea: пишемо наукову статтю разом

Сервіс Authorea пропонує дослідникам спільно створювати та працювати онлайн над науковими документами: усі співавтори можуть одночасно редагувати документ, коментувати, оперативно відстежувати зміни, вставляти в документ посилання, зображення, дані, джерельний код. На додачу до різних стилів цитувань, Authorea пропонує ще й шаблони документів для більш як 8000 наукових видань. У безкоштовній версії користувач може створювати необмежену кількість публічних відкритих документів і лише один приватний закритий документ. 

Статті з хижацьких журналів у репозитаріях

Джеффрі Білл пішов, але справа його житиме. Мене зараз мучить таке питання – Як ми ставимось до статей з хижацьких журналів у наших репозитаріях? З нерецензованими і навіть місцями підозрілими препринтами все зрозуміло, їх не чіпаємо, адже в описі таких документів чітко сказано, що це препринт. Однак, стаття з хижацького журналу матиме звучний опис і це, теоретично, може заплутати користувачів електронного архіву. 

Де бібліотеки у середньострокових пріоритетах Уряду?

МОН знову запрошує до обговорення. Цього разу нової редакції проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року у частині освіти і науки. Ми вже з вами говорили про присвоєння вчених звань, про нову українську школу, про дослідницький університет… жодної реакції від Міністерства. Але не можемо впадати у відчай, адже в оновленому проекті пріоритетних дій Уряду знову ні слова про бібліотеки та задоволення інформаційних потреб громадян. Доступ до інформації ніби проходить лейтмотивом через весь текст проекту, але чітко про це ніде не сказано. 

Що таке Big Deal?

Натрапив на свіжий огляд літератури про Big Deal у північноамериканських бібліотеках. Що це за професійна бібліотечна лайка? Яка-така Велика Угода? Вичитав, що термін вперше використав Кеннет Фрезер у роботі «Дилема бібліотекарів: роздуми над витратами Big Deal», а згідно з дослідженням Теодора Бергстрома та компанії, Big Deal – «договір щодо комплексного доступу до всього списку журналів видавця». Словом, у нас це люблять називати «передплата інформаційних ресурсів через бібліотечні консорціуми» – кілька установ складаються докупи і в результаті ніби отримують від видавця значну знижку. 

Рейтинги конференцій

Матеріали конференцій, як правило, не так часто цитують і вони не користуються таким авторитетом серед дослідників, як статті в рецензованих журналах. Попри це, наукові конференції залишаються невід’ємною складовою сучасної наукової комунікації і годі вигадати кращу форму для обговорення з колегами перших результатів досліджень. 

Як боротися з хижаками без «списку Білла»?

Джеффрі Білл з Університету Колорадо, що самотужки укладав списки хижацьких видавництв, «викрадених журналів» та сумнівних метрик, вирішив прикрити свій проект. Ще 15 січня був переконаний, що сайт просто зламали і незабаром уся інформація повернеться, однак вже Retraction Watch, Nature та Science пишуть, що з Beall’s List варто прощатись. Ніби на пана Джеффрі ніхто не тиснув – він сам вирішив знищити інформацію на сайті. Інтернет-архіви не горять, біллівські списки можна й далі переглядати, біда тільки, що вони не оновлюватимуться. Однак, маємо чудовий сайт Think. Check. Submit., університетського бібліотекаря, здоровий глузд, а цього більш ніж достатньо, щоб не потрапити на гачок хижих видавців.

Пограбування по-львівськи: знову зникло майже 100 видань XVI-XVIII століть

З тими новорічними святами щось ми проґавили чергове грандіозне культурне «пограбування по-львівськи». Директор Львівської галереї мистецтв Тарас Возняк заявив: «Ввечері 3 січня я отримав два акти. В інвентарних книжках фонду записано 58 рукописів, а виявлено 56. Не знайшли «Требник» ХVІ ст. і «Анфологіон» 1628 року. З 586 кириличних видань виявили 499 музейних предметів». Лише спробуйте уявити скільки важать 95 стародруків + 2 рукописи XVI-XVIII століть! І хтось це непомітно колись виніс з галереї? Про безуспішну спробу вияснити коли ж все почалося читайте у матеріалі Михайла Драпака

CitNetExplorer: візуалізація та аналіз мережі цитувань

Якось досі ще не написав про безкоштовне програмне забезпечення CitNetExplorer для візуалізації та аналізу мережі цитувань наукових публікацій. Походить інструмент з нашої «наукометричної Мекки» Centre for Science and Technology Studies і немає потреби описувати базові принципи роботи програми за наявності такої доконало доступної інструкції. Завантажуйте файлик відповідно до своєї операційної системи і візуалізуйте досхочу. Працює CitNetExplorer лише з даними Web of Science, тож слід піти обхідним шляхом, щоб затягти дані зі Scopus – переходимо на сторінку вже відомого нам інструменту CRExplorer і перезберігаємо дані у потрібному нам форматі.

«Актуальні проблеми економіки» більше не в Scopus

У свіженькому січневому Scopus Discontinued Sources List сказано, що нові номери улюбленого журналу багатьох українських економістів «Actual Problems of Economics» (ISSN 1993-6788) більше не індексуватимуться у Scopus. До цього, кількість назв вітчизняних видань у Scopus тільки невпинно зростала, але от тепер ми зазнали втрат. Навряд чи колись дізнаємося за що саме виключили «Актуальні проблеми економіки» зі Scopus, однак дуже шкода, що ми втратили один з каналів представлення робіт наших науковців у світовому академ-просторі.

Показник успішності наукових журналів

Тріо дослідників запропонували нову метрику «citation success index» для порівняння потенціалу цитування наукових журналів. Якщо класичний імпакт-фактор вразливий до спорадичних високоцитованих статей, то нова формула залежить від форми розподілу цитувань, а відтак обіцяє значно надійнішу оцінку. Багато веселих цифр про citation success index можна побачити у Journal of Informetrics (або препринт), а для зручності використання метрики автори радять використовувати спеціальний «калькулятор вигоди» – Citation Benefit Calculator