Найкращий вчений проспекту Маяковського

Не скидає обертів Cybermetrics Lab, а разом з нею й «Бібліометрика української науки» (наша національна складова проекту Ranking of Scientists), яка пропонує переглянути оновлені рейтинги, розподіли та варіації на основі даних Google Scholar. Так, вже просто зараз, ми можемо познайомитись з рейтингами установ, наукових колективів, періодичних видань, згідно Google Scholar, а також поклацати різноманітні розподіли за галузями наук, за відомствами, містами, установами… От візьмімо для прикладу Топ 20 міст за кількістю бібліометричних портретів учених. Про що говорять нам ці дані? 

Під псевдонімом

Ми звикли очікувати від наших читачів певного інтелектуального рівня, однак, чесно кажучи, далеко не кожен користувач знатиме, що спільного у Василя Очерета з Василем Баркою, чи що пов’язує Івана Багряного з Іваном Лозов’ягіним. Відтак, мені б хотілося, наприклад, щоб при складанні бібліографічних описів документів подібні моменти було відразу враховано і жоден читач не оконфузився. Заглядаю у підручник і бачу, що про це вже подбали:

CitationHunt: допоможіть знайти посилання для статей Вікіпедії

Думки про те, що бібліотекарі вузів можуть збагачувати статті Вікіпедії посиланнями на документи власних інституційних архівів, не дають спокійно спати вже не одному університетському «промоутеру». Віднедавна стало трішки легше займатися подібною діяльністю, адже з’явився CitationHunt – простесенький інструмент для виявлення англомовних статей Вікіпедії, які потребують посилань на джерела. Якщо можете додати посилання – тиснете зелену кнопку і редагуєте відповідну статтю, а якщо ні – тиснете помаранчеву кнопку і отримуєте наступну нужденну статтю. На GitHub знайдете код клієнта та сервера, який можна використати для розробки аналогічного сервісу для україномовної Вікіпедії.

University Select Plus для абітурієнтів

У дні вступних кампаній постійно пориваюся зробити популярну статтю про вибір вузу і наукометричні показники, однак постійно мені щось перешкоджає. Наших індійських колег нічого не спиняло і ось для благ абітурієнтів з’явився наукометричний інструмент University Select Plus, який повинен допомогти майбутнім студентам краще орієнтуватися на ринку освітніх послуг. Достатньо лише обрати тему на лівій бічній панелі, спеціалізацію та країну, у якій ви хочете навчатися і інструмент запропонує вам варіанти. Можна порівнювати до трьох установ за різними параметрами. Дані поки доступні лише для комп’ютерних наук, але творці обіцяють, що проект ростиме і розвиватиметься. 

Портал забезпечення якості вищої освіти

Портал забезпечення якості вищої освіти TRUST – інструмент громадського контролю і впливу на якість вищої освіти. Портал збирає інформацію про вищі навчальні заклади країни, студентів та викладачів, надає освітянам особистий веб-простір для презентації своїх здобутків, автоматично створює й динамічно доповнює резюме, дозволяє оцінити досягнення освітян за різними шкалами цінностей, поділитися власною оцінкою та переглянути результати оцінювання інших користувачів. Створено таке диво за гроші TEMPUSівського гранту, серед учасників проекту 3 європейські університети та 4 українські виші, а його бюджет становить майже 800 тисяч євро.

Про вебо-рейтинги та методики

Вже кілька днів гуляє у мережі анонімний Вебометричний рейтинг бібліотек України, який несподівано набув розголосу серед вітчизняних бібліотекарів. Усі щось поширюють, поширюють… а хоч би хтось звернув увагу на методику його розрахунку. Я от не розумію, чому для зовнішніх посилань було використано саме сервіс Linkpad, а не, скажімо, відкриті Ahrefs та Majestic, що застосовує Cybermetrics Lab, чи ще якийсь backlink checker? Чому для обрахунку рейтингу обрано саме ТІЦ російської пошукової системи Яндекс, котра заточена під рунет? Не уявляю, як укладачам взагалі вдалось отримати кількість зовнішніх посилань за допомогою Google, чи Exlead? І як академічний пошуковик Google Scholar показав «кількість публікацій та цитат» для веб-сайтів бібліотек? 

Ідентифікаційний комітет з питань науки: Як запропонувати бібліотекознавців?

На сайті Міністерства освіти і науки України з’явилося повідомлення про проведення конкурсу з відбору кандидатів до складу Ідентифікаційного комітету з питань науки – дорадчого органу при Кабміні, що на конкурсній основі обирає персональний склад Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. У свою чергу, Науковий комітет повинен представляти інтереси наукової громадськості, тому вирішив запропонувати бібліотекознавців, щоб потім не плакати же інтереси бібліотекарів не представлено. 

Кому насправді потрібна онлайн-освіта?

Ми віримо, що масові відкриті онлайн-курси допомагають «демократизувати знання» та зробити освіту доступною для різних верств населення, незалежно від статків, адже для того, щоб оволодівати новими знаннями потрібен лише комп’ютер з доступом до Інтернет. Однак, дослідники Джон Хансен та Джастін Рейх проаналізували дані американських користувачів 68 відкритих онлайн-курсів від Harvard та MIT за 2012 і 2014 рр. і виявили, що учасники даних онлайн курсів, як правило, походять з більш багатих і більш освічених сімей, ніж простий середньостатистичний мешканець США. 

Бібліотечна справа у Переліку галузей знань і спеціальностей

У затвердженому Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти України, нашу спеціальність «029. Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» знову закинули у галузь – «Культура і мистецтво». Не розумію чому нас вперто ліплять до культури?! Як на мене, то бібліотечна справа аж проситься у галузь «Соціальні та поведінкові науки», а до культури та мистецтва вона взагалі ніколи не належала, і, гадаю, будь-який метааналіз це підтвердить. 

Академічна кола

Мабуть найгучніший скандал початку року – #BanCocaCola. Відомий виробник газованого напою опублікував у соцмережі мапу Росії з окупованим Кримом та й справедливо отримав у відповідь обурення мільйонів українців укупі з бойкотом напоїв компанії. Злякавшись зменшення доходів представники Coca Cola хутко згадали, що вони «працюють заради миру та дотримуються норм міжнародного права» і заходились просити вибачення. На жаль, подібні аморальні випадки потакання агресору траплялися й з боку академічних видавництв. 

Перший заступник про оформлення бібліографій у дисертаціях

Перший заступник Міністра освіти і науки України Інна Совсун, на своїй сторінці у Facebook, пораділа, що «…тепер бібліографії треба буде оформляти не відповідно до державних стандартів, а згідно з вимогами, затвердженими МОН». Іншими словами, існує ймовірність, що тепер вимоги МОН суперечитимуть чинним державним стандартам. У проекті відповідного наказу Міністерства, авторам дисертацій дозволено вільно обирати стиль оформлення бібліографічного опису – можна вибрати один із запропонованих міжнародних стилів, або продовжити бавитись із ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.