Пишемо наукову статтю англійською

З багатьма моїми друзяками в Англії не пропадеш, але коли їх прошу перекласти щось невинне, типу – Використання X може бути пов'язане з… вони у відповідь кажуть – Еее… Зрештою, все можна якось перекласти, але, щоб не витрачати час і не створювати нових чудернацьких конструкцій, які дратуватимуть рецензентів, краще користуватися відповідними контекстними словниками. Ось спробуйте, наприклад, сервіс SpringerExemplar, що пропонує авторам, викладачам та рецензентам перевірити, як конкретний англомовний термін, чи фраза, використовується у науковій літературі. 

SpringerExemplar проводить пошук у повних текстах більш як 3500 журналів та майже 200000 книг, які належать до колекцій видавництва Springer, відповідно, ви отримуєте в результатах не якісь «хрестоматійні приклади», а реальні приклади з актуальних джерел. База SpringerExemplar містить як поточні, так і архівні видання з усіх основних предметних галузей. Додатково, у параметрах пошуку можна вказати галузь, або назву видання. 


Інший цікавий сервіс Academic PhraseBank, що пропонує набір англомовних фраз з достовірних академічних джерел. На початках база сервісу складалася зі 100 дисертаційних робіт, які було виконано в Університеті Манчестера, але з часом база розширилась і продовжує наповнюватися новими роботами. 

Також, на Academic PhraseBank знайдете поради, коли і як саме можна повторно використовувати фразу в академічній роботі, щоб це бува не сприйняли за плагіат: 
  • фраза не повинна мати унікальну, або оригінальну конструкцію; 
  • фраза не повинна чітко виражати точку зору іншого автора; 
  • фраза може бути до дев'яти слів у довжину; 
  • фраза може містити до чотирьох загальних слів – іменники, дієслова, чи прикметники, які не прив'язані до конкретної наукової галузі. 


Сервіс складається з розділів «на всі випадки життя» з потрібними фразами – Проте, цей метод аналізу має ряд обмежень… Найбільш ймовірні причини Х є… Це дослідження підтверджує важливість ... Останні дослідження показують… ітд.

6 коментарів:

  1. Думаю, що корисно, хоча й доволі незвично. При перекладі технічної літератури часто допомагає не словник, а Wikipedia - перед тим, як записати переклад - корисно дізнатися про, чи уточнити суть явища/об'єкта, або й знайти кращий відповідник, аніж той, який пропонує словник.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. "Уточнити суть" - це ще десь на початках, але вже не для рівня наукової статті.

      Видалити
  2. Як людина, якій періодично доводиться робити переклади, уточню, що для перекладача - саме "уточнити суть" є (немало-) важливим. Він не може бути повноцінним фахівцем в усіх тих сферах та галузях, для яких здійснює переклад. І краще "уточнити суть", аніж "забити" і зробити дослівний/калькований переклад, типу "хто його читати буде" (очі й таке не один раз бачили).

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А я це знаю з іншого боку барикад, як людина, яка замовляла переклади - поки словничок спецтермінів укладеш, то вже й сам міг би перекласти=)

      Видалити
    2. Я перекладаю багато медичних статей з української на англійську. Якщо не впевнений, що те чи інше словосполучення нормально сприймається англійською, просто кидаю його у пошук. А там все стає ясно. Тепер буду користуватися і ждерелами, які ви порадили. Дякую!

      Видалити
    3. І яка подальша доля цих перекладених статей? Приймають у іноземних журналах? Поділитесь статистикою, або типовими зауваженнями рецензентів щодо мови?..

      Видалити