Прошепочи мені на вушко номер читацького

Пригадую, як на одній з конференцій з величезною недовірою та іронією сприйняв повідомлення колеги про «переваги» використання паперових каталогів у головній бібліотеці країни – нібито, деяким читачам подобається гортати каталожні картки у шухлядах, адже так вони позбавляються стресу. Як виявилось, ніякі це не бібліотечні фантазії, а відомий у світі феномен АСМР (Автономна сенсорна меридіональна реакція). Вікіпедія пише: «феномен сприйняття, що характеризується виразним приємним відчуттям поколювання на шкірі голови або інших частинах тіла у відповідь на певні зорові, слухові і (або) когнітивні стимули». 

Бібліотека не вписується в концепцію «Нової української школи»

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич презентувала концепцію «Нової української школи» – така собі ідеологія реформи середньої освіти в Україні, що повинна почати діяти в 2018 році. Інформації в світі з кожним днем стає все більше, діти намагаються усе запам’ятати, а особливого сенсу у всьому цьому не видно. Тому, нові українські керманичі від освіти спробують змінити все на краще. Хочете знати як саме? – читайте концепцію

Чому не варто публікуватись у «хижацьких» журналах?

Професори Олександр Кларк та Девід Томпсон спробували на пальцях пояснити молодим науковцям чому варто остерігатися «хижацьких» журналів і в жодному разі не публікувати у них своїх робіт. Насамперед, для репутації будь-якого дослідника дуже кепсько мати статтю у журналі, який публікує усе підряд. Якщо в CV науковця опиниться згадка про статтю у «хижацькому» журналі, то обізнані потенційні роботодавці та грантодавці відразу вмикатимуть «червоне світло». 

Guerilla Open Access: партизанський рух за відкритий доступ до знань

Зараз уже можна голосно говорити про піратство в галузі наукової комунікації (особливо, після того, як журнал «Science» розповів, що крадуть усі). Балаш Бодо, з Амстердамського університету, спробував узагальнити дані про рух Guerilla Open Access (GOA) – створення та підтримка нелегальних вільно доступних онлайн-бібліотек наукових документів. Усе ніби просто – якщо Open Access поважає авторські права, то Guerilla Open Access мав їх в носі (почитайте Маніфест GOA та Кулінарну книгу GOA). 

Scholar Inclusions: як додати сайт у Google Академію

Добре, коли ваш академічний веб-сайт гарно індексується у Google. Ще краще – якщо веб-сайт гарно індексується і в Google, і в Google Академія. Однак, трапляється, що через невиконання рекомендацій, пошукові павуки приходять на сайт рідко і неохоче, а відтак тисячі наукових документів можуть назавжди потонути у глибокому невидимому вебі. Дізнатися про основні принципи індексування сайтів у Google Академія можна почитавши спеціальний розділ Inclusion Guidelines for Webmasters

SocArXiv – безкоштовний архів препринтів із соціальних наук

Вчені в галузях математики, фізики, комп’ютерних наук давно вже кинули виклик традиційні видавничій системі із непомірними цінами та значними затримками публікацій і справно діляться своїми препринтами на сторінках arXiv.org. Біологи ділять аркаід з фізиками, але, водночас, стрімко розростаються і bioRxiv. Представники соціальних наук можуть сміло використовувати інституційні та мультидисциплінарні репозитарії, але, схоже, їм дуже хочеться, також, мати ресурс з rxiv у назві. Тому, зустрічайте SocArXiv – безкоштовний архів електронних публікацій та препринтів із галузей соціальних наук. 

Кому потрібен Великий Гетсбі?

За допомогою різних традиційних і нетрадиційних мірил оцінки (кількості цитат, оглядів, читацької аудиторії, завантажень, твітів…) вчені Галі Галеві, Барнабі Ніколя та Юдит Бар-Ілан проаналізували 70000 книг різних типів та жанрів. Науковці вивчали і антології, і комікси, і кулінарні книги… і врешті дійшли висновку, що оптимальний набір мірил для оцінки повинен залежати від типу та змісту книг. Дослідженням наукової літератури присвячений не один пост у моєму блозі, а от про художню літературу згадував вкрай рідко. 

D-PLACE: нова ера крос-культурного аналізу

Людське культурне розмаїття вражає силою-силенною своїх форм – ми розмовляємо різними мовами, будуємо різні будинки, дотримуємося різних сімейних традицій… Усі ці культурні особливості зафіксовані в науковій літературі, однак фактори їх виникнення та закономірності розвитку досі залишаються малодослідженими. Нова база даних D-PLACE, що містить культурну, мовну, екологічну та географічну інформацію, покликана спростити процес проведення подібних досліджень як для професійних вчених, так і для всіх охочих вивчити культурні подібності та відмінності понад 1400 самобутніх спільнот. Інформація у D-PLACE доступна у вигляді таблиці, мапи чи лінгвістичного дерева. 

Годі шукати. Бери і досліджуй

Слоган спеціалізованого сервісу для науковців Scizzle«Don't Search. Research». Ви вже, мабуть, здогадуєтесь як це працює… Поки бібліотекарі намагаються задурити науковцям голови премудростями інформаційного пошуку, такі ресурси як Scizzle, Sparrho, PubChase пропонують дослідникам довіритись сервісу рекомендацій і отримувати цільові повідомлення про появу нових вартісних публікацій. Бачите, поки намагався написати пост про можливості використання науковцями RSS-рідерів, з’явилися кращі сервіси, які отримують оновлення безпосередньо з веб-сайтів журналів, відтак, сповіщення користувачам повинні надходити без жодних затримок.