UOI: унікальний ідентифікатор об'єкта

Unique Object Identifier (UOI) – міжнародна система ідентифікації наукових журналів, статей, патентів, матеріалів конференцій, підручників, книг і т.д. Якщо альтернативну DOAI (Digital Open Access Identifier) просто можна розглядати як цікавий відкритий проект, то вже UOI ставить перед собою амбітну мету – «надання послуг з ідентифікації документів за найнижчою ціною». Видавництва, журнали, бібліотеки, фізичні особи, словом усі, що готові платити і використовувати UOI Services, можуть приєднатися до UOI, потрібно лише заповнити та надіслати реєстраційну форму. 

ÜberWizard для ORCID

У реєстрі унікальних ідентифікаторів науковців ORCID тепер можна швидко вказувати інформацію про отримані гранти за допомогою ÜberResearch. Дослідникам потрібно просто дозволити інтегруватись ÜberResearch з профілем ORCID, після чого можна відразу знаходити та додавати до свого профілю інформацію про грантодавців з усього світу. Доступний пошук за прізвищем науковця та назвою гранту. Не знаю, чи доступна в ÜberResearch інформація від українських грантодавачів – ввів запит Ukraine та отримав 200 результатів. 

Що таке «картелі цитувань»?

Після щорічних оновлень Journal Citation Reports ми, як правило, дізнаємося, що для того, чи іншого журналу призупинено обраховувати імпакт-фактор через підозри у використанні нечесних фокусів, які ще називають «картелями цитувань» (journal citation cartels). Ідея функціонування таких картелів дуже проста – якщо захмарну кількість самоцитувань журналу відразу видно неозброєним оком, то краще домовитись з редакторами інших журналів, щоб вони цитували ваш журнал, а ви натомість цитуватимете їхній. 

Journal Citation Reports: знову -1 для України

В оновленому Journal Citation Report (JCR) ми втратили ще один журнал – цього разу невдача спіткала «Problems in Atomic Science and Technology». Щодо решти вітчизняних видань, то особливо нема чого порівнювати – 14 журналів належать до 4-го квартилю і тільки «Symmetry Integrability and Geometry-Methods and Applications» потрапив у 3-тій квартиль (категорія Physics, Mathematical). Схоже, на найближчі кілька років у редакцій наших видань завдання просто втриматись у JCR, а не покращувати свої наукометричні показники. 

Чи журнал з гомеопатії може бути науковим?

Thomson Reuters оприлюднив список з 16 журналів для яких призупинено обраховувати імпакт-фактори через надмірну кількість самоцитувань. Ніби нічого надзвичайного не відбулось, але перелік містив небагато позицій, тож усі помітили серед делістнутих видань журнал з прекрасною назвою «Homeopathy». Відразу напрошується хвиля запитань – Як такий журнал взагалі було включено? Вигнали за самоцитування, а не тому що гомеопатія? Хто видає таке неподобство прикриваючись ширмою науковості? 

Altmetric Explorer інтегрується зі Scopus

Провідний постачальник даних для альтернативних метрик Altmetric та видавничий гігант Elsevier домовилися, що відтепер популярний продукт для видавців та установ Altmetric Explorer відображатиме й кількість цитувань документів згідно з даними Scopus. Новий функціонал дозволить не лише переглядати дані щодо поширення документа серед користувачів соціальних мереж, згадки у блогах, Вікіпедії ітд., а й покаже кількість «класичних» цитувань документа публікаціях інших науковців. Водночас, у самому Scopus бейдж від Altmetric нікуди не подінеться і він далі тішитиме передплатників альтернативними показниками. 

BluuBeam для бібліотек

Бібліотекам пропонують випробувати цікаве поєднання програмного та апаратного забезпечення BluuBeam, що використовує технологію Bluetooth Low Energy (BLE). Принцип роботи доволі очевидний – будь-який мобільний пристрій, на який встановлено додаток BluuBeam, може знаходити BluuBeam-передавач та відображати повідомлення, які створили бібліотекарі у своїй консолі адміністратора BluuBeam. 

Танці з бубном навколо плагіату

У докторській дисертації Катерини Кириленко знайшли плагіат. В Україні плагіатом нікого не здивуєш, але новоспечена пані доктор виявилась дружиною віце-прем'єра з гуманітарних питань, відтак, справа відразу стала дещо «делікатною». З одного боку, очільники Міністерства освіти та науки України неодноразово ніби й обіцяли боротися з плагіатом, але ж не забуваймо, що все це відбувається у сучасній Україні. Зрештою, все для здобувачки шанованого у світі наукового ступеню закінчилось добре, а хто хоче дізнатись більше про цю історію може погортати сторінку «Кириленкогейт». Ловити плагіаторів не справа бібліотекарів (навпаки, ми стараємось, щоб подібні прикрості оминали наших читачів), тому хочу наголосити на одному моменті, яким усі чомусь злегковажили. 

Оновлений SCImago Journal & Country Rank

Змінився пошуковий інтерфейс порталу SCImago Journal & Country Rank від компанії Scimago Lab. Портал пропонує наукометричні показники журналів та країн, що розраховані на основі даних Scopus і які можна обережно використовувати для оцінки та аналізу різних наукових дисциплін. Фахівцями Scimago Lab розроблено й SCImago Journal Rank (SJR), який активно використовується у Scopus, тому дивіться, не переплутайте, коли мова йтиме про портал SJR, а коли про індикатор SJR. Також, на порталі примостився відомий проект візуалізації наукометричних даних Shape of Science, про який вже колись згадував. 

Новоприбулі українські журнали в Scopus

Давненько не оновлював інформацію щодо українських журналів у Scopus, тому давайте привітаємо чотирьох новобранців. Інституту металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України вдалося представити відразу 2 видання – збірник наукових праць «Наносистеми, наноматеріалі, нанотехнології» (ISSN 1816-5230) та журнал «Успіхи фізики металів» (ISSN 1608-1021). Сумське ТзОВ «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи», що ставлять собі за мету «сприяти втіленню наукових ідей у життя», вивело на новий рівень «Banks and Bank Systems» (ISSN 1816-7403), а Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» додав «Питання атомної науки і техніки» (ISSN 1562-6016). 

Net Data Directory: більше фактів про Інтернет

Відкрита база Net Data Directory пропонує перевірені дані про Інтернет. Тут ви знайдете інформацію як і про саму мережу, так і про пов’язані з нею теми: широкосмуговий зв'язок, свобода слова, кібербезпека ітд. Переважна більшість даних, що доступні в каталозі, походить з відкритих джерел, однак за допомогою Net Data Directory дослідники, політики, журналісти зможуть швидше і надійніше ідентифікувати потрібне джерело та коректно процитувати його у своїй роботі. 

Проект OpenCitations

Проект OpenCitations має на меті створити Open Citations Corpus – відкрите сховище наукових посилань, які б відповідали вимогам RDA та доступні під ліцензією Creative Commons public domain. Відповідно, усі зможуть переглядати, поширювати та повторно використовувати посилання для будь-яких цілей, без жодних обмежень та без порушення авторських прав. Автори проекту сподіваються, що вчені, видавці та наукові установи підтримають ініціативу OpenCitations і вже незабаром відкриті посилання будуть використані у розробці нових програм для перегляду та візуалізації мережі наукових цитувань. 

Investigative Dashboard Search: бандитам – тюрми

Проект з розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP запустив нову платформу Investigative Dashboard Search, що надає доступ до понад 2 мільйонів документів, які журналісти можуть вільно використовувати у своїх розслідуваннях. База проекту оновлюється кожні 24 години і містить дані закупівель, звіти компаній, судові рішення і багато інших типів цінних документів. Користувачі можуть створювати власні списки документів, налаштувати сповіщення, а також окремо відзначимо розділ People and Companies