Донедавна не було єдиної моделі анотацій – різні веб-сервіси підтримували різні моделі, так що неможливо було обмінюватися анотаціями між сервісами. Одним із ранніх проектів, що намагався розробити систему переносу анотацій і метаданих була Annotea, однак часи були темні і мало було користувачів, які б розуміли важливість такої системи, а тому справа зазнала фіаско. І ось, порівняно нещодавно, під егідою групи W3C Open Annotation Community Group таки створено специфікацію Open Annotation Model, що дозволяє об'єднувати анотації у хмару відкритих пов'язаних даних. Докладніше про OAM можна прочитати на сайті групи, але краще розпочати з пропедевтики від Паоло Чікарезе, Стіена Сойленд-Реєса та Тіма Кларка (переклад російською).
Відкриті анотації відразу ж стали невід’ємною частиною Науки 2.0 і сьогодні існує кілька веб-сервісів для створення анотацій. Наприклад, Domeo – веб-додаток, який дозволяє користувачам створювати і спільно використовувати анотації, пов'язувати коментар, цитування, предметну рубрику ітп. з текстом, або зображенням. Створені за допомогою Domeo анотації можна використовувати спільно з колегами, групами, чи з усіма користувачами Мережі.
Важко на голій теорії розібратися з використанням відкритих анотацій, однак зараз редактори вітчизняних видань більше заклопотані створенням простеньких веб-сайтів і потраплянням у будь-які реферативні бази даних (як ще кілька років тому всі дуріли від репозитаріїв). Що ж, запасемось терпінням і будемо вірити, що колись справа дійде й до відкритих анотацій.
Немає коментарів:
Дописати коментар