Розвінчуємо міфи про науковців та соціальні мережі

Професор Марк Рід (Mark Reed) з Ньюкаслського університету люто розправився з чотирьома найбільшими міфами, які стримують жменьку науковців від активного використання соціальних медіа. Пропоную вам короткий вільний переказ цього трощення міфів. Від себе ще додам, що аргументи щодо недоторканості персональних даних науковців не видаються аж надто переконливими (мобільні додатки, і без світлин наших сніданків, збирають достатньо конфіденційних даних), однак науковцям не звикати повсюди вказувати своє ім’я, прізвище, місце роботи, конференції у яких містах відвідував ітд., тому для активних дослідників зона приватного може мати свої особливості. Отож, слово ньюкаслському професору…

1. «Продуктивні дослідники не гають часу на соціальні медіа» 

Давайте подумаємо, чому науковці досить часто пов’язують соціальні медіа з чимось легковажним? Так, ви абсолютно праві – тому що науковці не хочуть дивитися на кішечок! Справедливо, я також не хочу. Однак, ви не повірите, але соціальні медіа зовсім не вимагають, щоб ми слідкували за людьми, які демонструють нескінченні фото своїх домашніх улюбленців! Ви можете налаштувати свої соціальні сервіси так, щоб вони виводили на екран тільки такі новини, які будуть актуальними саме для вас. 

Соціальні сервіси, навпаки, допомагають заощадити час, адже будь-де, де доводиться чекати, ви можете скористатись смартфоном, щоб вчитися і бути продуктивним, навіть коли маєте зовсім невеличку перерву. Сам професор Марк Рід знайшов додаткові можливості фінансування і кількох співавторів під час таких вимушених коротких перерв. 

2. «Соціальні медіа втручатимуться у моє особисте життя» 

Загроза конфіденційності цілком реальна, але ви не повинні викладати в Мережу особисті дані, чи світлини зі сніданками. Ви взагалі не повинні, щось викладати, а можете просто споживати контент. Також, можна використовувати соціальні медіа тільки з комп'ютера, вимкнути усі повідомлення на смартфоні, так щоб вони якомога менше втручалися у ваше приватне життя. 

3. «Нікого не зацікавить те, що я напишу» 

А ви й не повинні нічого писати. Більшість людей починають використовувати соціальні медіа лише для того, щоб переглядати новини. Якщо ж навіть ви просто зупинитесь на цьому етапі, то, все одно, матимете з цього чималу користь. Крім того, ви зможете щось вподобати, чи поширити, і, таким чином, створите додаткову цінність для інших. 

Багато дослідників, зі слів пана Ріда, використовують соціальні медіа у цих двох режимах протягом багатьох років, перш ніж розпочнуть самостійно створювати та розміщувати власний контент. 

4. «Від соціальних медіа чекай тільки неприємностей» 

Хто ніколи не жалкував, що після кількох келихів пива у п'ятницю дорвався до соцмереж? Дослідники піклуються про свою професійну репутацію і, як правило, намагаються бути вкрай обережними онлайн, адже негативний цифровий слід може завдати зайвих клопотів. Однак, Марк Рід, вважає, що його цілковита відсутність не набагато краща. 

Коли професор Рід наймає на роботу постдоків, він спочатку намагається нагуглити про них інформацію і знає достеменно, що решта професорів роблять те ж саме. Коли Марк не може знайти інформацію в Інтернеті про кандидата, то, звичайно, відразу з’являються сумніви – Чи ця людина справді займається передовими дослідженнями? Чи вона відома світовому академічному товариству? А раптом вона щось приховує? 

Відсутність негативного Інтернет-сліду – цього тепер мало. У кожного вченого повинен бути хороший цифровий бренд, який повинен викликати довіру, щоб інші науковці не боялись використовувати ваші дані та хотіли проводити з вами спільні дослідження.

8 коментарів:

  1. Дякую, корисна інформація! Я теж міркувала про щось подібне.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. І скільки в результаті виявилось аргументів "за" vs "проти"?

      Видалити
  2. О, аж руки чешуться! Шкода часу нема - ввечері почитаємо.

    ВідповістиВидалити
  3. Не втримався, прочитав, надто серйозно і надто українські реалії відрізняються від англійських.
    Ньюкасл - одна з тих команд, за якою я стежу. Там же грав Ширер! Так, я його пам"ятаю. І той професор мені якось не чужий. Соцмережі? Так, відкритість світу, відчуття, що Ньюкасл і Жмеринка десь поруч.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. http://politiko.ua/blogpost132629

      Видалити
    2. Ні маються на увазі вчені усіх галузей: технічні, соціальні, гуманітарні і Ваші тези типу ...Відсутність гуманітаріїв в наших соцмережах... схоже базуються винятково на особистих спостереженнях і не мають емпіричного підґрунтя. Насправді, у спеціалізованих мережах таких як ResearchGate, а особливо Academia.edu багато українських гуманітаріїв, тому тут все далеко не так очевидно.

      З багатьма тезами згоден, зокрема про передній край боротьби за світогляд українця, але до цього жалюгідний стан саме української журналістики доклався, можливо, й більше за розвиток ІТ-технологій.

      Видалити
  4. Є і продовження: https://m.facebook.com/groups/1516502491976867?view=permalink&id=1534158463544603

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Продовження за посиланням щось не видно, а на майбутнє: посилання без пояснень - видаляю нещадно як спам).

      Видалити