Рік 2016

Англійське висловлювання «post-truth» було назване словом 2016 року за версією Oxford Dictionaries. Воно позначає явище, коли у політичних та громадських дискусіях емоції важать більше за факти. У світі науки тільки й говорять про тверезий розум, сувору раціональність… але бачимо, що поки гарячі голови беруть гору і маленькі та великі пшонки живуть поруч з нами. Отож, відвідуйте реальні та віртуальні бібліотеки, читайте і робіть регулярні заштрики, щоб вберегтись від бацили жлобізму. 

Бюджет України 2017: 20 мільйонів на цифрову бібліотеку

Верховна рада прийняла в другому читанні і в цілому закон №5000 «Про державний бюджет на 2017 рік». Усі ми чекаємо обіцяного Урядом росту мінімальних зарплат, тож давайте поглянемо, чи знайшлись для цього гроші у держбюджеті. Щоб побачити Розподіл видатків Державного бюджету України на 2017 рік натисніть на посилання Додаток 03.11.2016, розпакуйте архів doc_406086.zip та знайдіть файл d3.xlsx. На забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек заплановано витратити 504 446,8 тис. грн., а це на 167509,7 тис. грн. більше ніж у минулому році. При цьому, у загальному фонді передбачено кошти лише на оплату праці та комунальні послуги, а «на розвиток» знайшлося трішечки у спецфонді (1243,3 тис. грн.). 

Доступність медичного обслуговування: новий портал від ВООЗ

Всесвітня організація охорони здоров'я створила новий інформаційний портал для моніторингу ситуації щодо доступності медичного обслуговування у світі – чи всі люди та громади з 194 країн-членів ВООЗ можуть отримати доступ до якісних медпослуг. Дані представлено на порталі у різних розділах і ось, наприклад, яку невтішну статистику можна видобути: минулого року в світі зафіксовано приблизно 10,4 млн. нових випадків захворювання на туберкульоз, від гіпертонії страждає 1,13 млрд. людей, при чому більшість дорослих гіпертоніків проживає в Азії, приблизно 44% держав-членів ВООЗ повідомляють про менш як 1 лікаря на 1000 чоловік населення, а майже 25% усіх хвороб зафіксовано в Африці, однак лише 3% медпрацівників світу працюють на африканському континенті. 

CiteScore від Scopus

Команда Scopus запропонувала новий (чи трішки старий?) наукометричний показник CiteScore для порівняння рецензованих наукових журналів. Розраховується CiteScore дуже просто – кількість цитувань журналу у розрахунковому році ділимо на кількість документів журналу у 3-ох попередніх роках. Для прикладу, щоб підрахувати для журналу CiteScore за 2015 рік нам потрібно кількість цитувань, що отримані в 2015 році розділити на кількість документів, що опубліковані в 2012, 2013, 2014 рр. При обрахунку CiteScore враховуються всі типи документів, головне, щоб вони індексувалися в Scopus. 

Пишемо наукову статтю англійською

З багатьма моїми друзяками в Англії не пропадеш, але коли їх прошу перекласти щось невинне, типу – Використання X може бути пов'язане з… вони у відповідь кажуть – Еее… Зрештою, все можна якось перекласти, але, щоб не витрачати час і не створювати нових чудернацьких конструкцій, які дратуватимуть рецензентів, краще користуватися відповідними контекстними словниками. Ось спробуйте, наприклад, сервіс SpringerExemplar, що пропонує авторам, викладачам та рецензентам перевірити, як конкретний англомовний термін, чи фраза, використовується у науковій літературі. 

Web of Science інтегрується з ORCID

Записам платформи Web of Science нарешті набридло жити в ізоляції зі своїм ResearcherID і тепер вони активно інтегрується з реєстром унікальних ідентифікаторів науковців ORCID. Вже понад 7 млн. записів Web of Science Core Collection містять дані ORCID і щомісяця ця цифра невпинно зростає. Якщо ви щасливий власник профілів ORCID та ResearcherID, то можете запросто їх поєднати і рухати туди-сюди свої дані. У пошуковому полі Web of Science «Ідентифікатор автора», також, сміливо можемо вказувати ORCID. 

Псевдонаукове видавництво Lambert Academic Publishing: не дай себе ошукати

Якщо про «хижацькі» журнали нерідко згадував на сторінках блоґу, то псевдонауковим спамовим видавцям «монографій» досі якось щастило прошмигнути повз мою увагу. Тож давайте знайомитись – на теренах України промишляє Lambert Academic Publishing (LAP), підрозділ німецької видавничої групи Omniscriptum Publishing Group, яка базується в Саарбрюккені та має 27 дочірніх компаній. Співробітники LAP вишукають по світу наївних аспірантів і надсилають їм спокусливу пропозицію абсолютно безкоштовно опублікувати наукову роботу – дипломну, дисертацію, дослідницький проект ітд. 

CRExplorer: дослідження інтелектуальних коренів

Як виявити найважливіші наукові публікації певної галузі за всю її історію? На плечах яких титанів стоять теперішні науковці? Де шукати інтелектуальне коріння сучасних напрямків досліджень? На усі ці питання можна відповісти за допомогою програми CitedReferencesExplorer (CRExplorer), яка використовує дані з Web of Science, або Scopus. Просто встановіть програму та завантажте у неї дані про публікації разом з цитуваннями. 

Мурзілки в Scopus

Scopus індексує понад 21000 журналів, тому не дивно, що серед цих назв могли затесатися кілька з сумнівною репутацією. Однак, Іван Стєрлігов і Татьяна Савіна доводять, що проблема значно масштабніша, ніж може здаватись – Scopus містить дані кількох сотень сумнівних журналів зі списку нашого невтомного борця з «хижацькими» виданнями, денверського бібліотекаря Джефрі Біла. Подібні «хижі» журнали намагаються нажитися на «статтях у Scopus» і використовують шпальти видань не для наукової комунікації, а виключно для заробітку – приблизно за $300-700 опублікують що-небудь, що імітує рецензовану статтю. 

ROAD: тут повинен бути ваш відкритий журнал

Оригінальний ресурс Directory of Open Access scholarly Resources (ROAD) містить бібліографічні записи відкритих ресурсів, яким було присвоєно унікальний ідентифікатор періодичного видання ISSN. Кожен науковий журнал повинен мати ISSN, і, відповідно, якщо відкритий журнал отримав ISSN, то він повинен автоматично відображатися у каталозі ROAD. Перевірте, якщо не знайдете своє видання у каталозі, можливо, з вашим ISSN щось не так.

Хто продовжує цитувати відкликані публікації?

У разі виявлення серйозних помилок у науковій публікації її слід відкликати. Така публікація (retracted papers) перестає визнаватися усіма дослідниками, а на сторінках видань та в базах даних робиться відповідна позначка. Відкликані публікації, звичайно, не варта використовувати, а тим більше цитувати, однак чомусь вчених це не стримує. Джеймі А. Тейшейра да Сілва та Хелмар Борнеман-Кіменті переконують, що завинив тут Відкритий доступ – понад 79% видавців дозволяють дослідникам самоархівувати свої роботи і вчені, які проводять пошук, наприклад, через Google Scholar, оминають сайт журналу, відразу потрапляють на препринт та й не знають, що публікацію було відкликано. 

Wellcome Open Research: публікація без зволікань

Один з найбільших світових благодійних фондів Wellcome Trust, що опікується захистом життя тварин та людей, створив відкриту видавничу платформу Wellcome Open Research. Платформа обіцяє швидку і прозору публікацію результатів досліджень та вихідних даних. Якщо у традиційній занепадницькій видавничій моделі авторам потрібно місяцями чекати на рецензію і публікацію, то Wellcome Open Research обіцяє впоратись за тиждень. Вчений завантажує препринт, вихідні дані, і відразу ж розпочинається процес Open Peer Review + коментування читачів. 

Аналіз відмов від Elsevier

Компанія Elsevier готова поділитися з бібліотеками корисною статистикою. Для кожної назви на ельзевіровській платформі ScienceDirect можна вирахувати кількість відмов – скільки разів користувачі конкретної установи намагалися завантажити повний текст документа, однак не змогли цього зробити, через відсутність передплати. Зрозуміло, що високі показники відмов можуть вказувати на серйозні прогалини в бібліотечній колекції і, відповідно, свідчать про кепський рівень задоволення інформаційних потреб користувачів. 

Сплячі красуні психології

«Сплячими красунями» називають такі наукові публікації, які довгий час залишалися майже нецитованими, а потім різко почали часто згадуватись у роботах інших дослідників. За допомогою наукометричних баз легко можна відшукати подібні публікації у різних наукових дисциплінах, і ось Ю-Шань Хо та Джеймс Хартлі зайнялися галуззю психології. Панове відібрали 303255 документів у Science Citation Index Expanded та підрахували загальну кількість цитувань для кожного документа з моменту публікації до 2015 року, загальну кількість цитувань документа лише в 2015 році та загальну кількість цитувань за період «сну».

CitEc: нова наукометрична база для економістів

Сервіс CitEc пропонує дізнатися кількість та джерела цитувань документів, що представлені на сторінках популярного тематичного репозитарію для економістів Research Papers in Economics (RePEc). Для всіх повнотекстових відкритих документів алгоритм CitEc намагається витягти списки пристатейних посилань. Процес автоматизований, машина робить багато помилок, однак, так вже вдалось видобути понад 25 мільйонів посилань. 

Букіністичний жлобізм

Юрій Андрухович: «У Костомарова є праця «Богдан Хмельницький», де він описує Хмельниччину, зокрема, велетенські широкомасштабні єврейські погроми. Переможна хода козацької армії – це, крім всього іншого, погроми. І в Хмельницького були три принципові моменти: немає бути на його території жодного єврея, немає бути жодного єзуїта і жодного уніата. 

Букмарклети для Sci-Hub

Впродовж лише одного тижня довелось почути від багатьох користувачів зауваження, що переходити щоразу на сайт Sci-Hub незручно, а тому краще встановити собі відповідний застосунок для браузеру. Гаразд, чого не зробиш, щоб догодити читачам. Поліз у веб-магазин Chrome і знайшов два подібних додатки: Sci-Hub Links та Find DOI in sci-hub. Принцип роботи цих букмарклетів – знаходите DOI статті, клікаєте правою кнопкою миші і потрапляєте на сторінку з повним текстом від Sci-Hub. Хмм… не скажу, що це дуже зручно, але можна не зупинятись на знайденому, адже JavaScript, для подібної процедури, повинен бути дуже простеньким.

Knowledge Unlatched: відкрите майбутнє наукових книг

Творці Knowledge Unlatched переконані, що бібліотекам та видавцям до снаги гарантувати відкритий доступ до наукових книг та журналів. Замість того, щоб кожному замовляти та купувати одні й ті ж назви у видавництві, можна всім гуртом скинутись і відразу зробити монографії доступними під відкритими ліцензіями Creative Commons. Подібна практика обходитиметься бібліотекам не дорожче за традиційне придбання літератури, але відкриватиме безліч переваг для авторів, видавців і, що найголовніше, читачів. 

oaDOI: у пошуках відкритого контенту

Під час Міжнародного Тижня Відкритого доступу постійно презентують якийсь цікавенький проект, що повинен допомогти науковцям ставати ще більш відкритими. Якось це була, наприклад, кнопка Open Access, а цього року співзасновники популярного альтметрікс-сервісу Impactstory представили ідентифікатор oaDOI. Про ініціативу DOAI (Digital Open Access Identifier) вже якось писав, тепер маємо і посилання oaDOI, які також запровадять користувача на сторінку, де знаходиться відкрита версія роботи. Інформацію про документи творці черпають з DOAJ, CrossRef, DataCite та BASE

PubMed Commons: нові можливості для медичних журналів

Якщо уважно поглянете на оновлений інтерфейс популярного медичного пошуковика PubMed, то помітите три інформаційних блоки: Latest Literature, Trending Articles, PubMed Commons, які, відповідно, містять інформацію про свіжі публікації, найзапитуваніші статті та нові коментарі. PubMed Commons повністю інтегровано в PubMed, тому автори-коментатори можуть завзято використовувати новий сервіс, як зручний майданчик для обговорень та запеклих дискусій. Крім того, щоб відразу не кидати PubMed Commons напризволяще, додатково реалізовано програму Journal Clubs

Як додати журнал у SHERPA/RoMEO

Кожен маленький бібліотекар та видавець знає, що за допомогою сервісу RoMEO від SHERPA можна швидко перевірити політику наукових видань щодо копірайту та самоархівування. Просто знаходимо потрібний журнал і дивимось на колір: зелений – самоархівуй скільки влізе, синій – тільки постпринти, жовтий – тільки препринти, білий – самоархівування не вітається. Більшість українських академічних видавців вперто намагається зареєструватись де тільки можна, тож варто засвітитися й на сервісі RoMEO. 

Хто отримує гранти на наукові дослідження?

Норвезькі дослідники вирішили дізнатись, які наукові установи отримують кошти у рамках найбільшої програми Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій Горизонт 2020 (загальний бюджет приблизно 80 млрд. євро). А раптом науковці з успішних установ володіють якимсь секретом? Вчені проаналізували 1402 заявок від норвезьких установ для участі в програмі Horizon 2020 за період 2014-2015 рр. і просять звернути увагу на 3 основні моменти: попередня участь установи в інших програмах ЄС, наявність додаткового державного фінансування та науково-технічні можливості. 

Повні тексти будуть доступні

Відповідно до дивакуватих вимог чинного порядку формування Переліку наукових фахових видань України, усі вітчизняні видання, що прагнуть називатися «науковими», повинні безоплатно розміщувати електронні копії своїх видань на порталі «Наукова періодика України» Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Звичайно, про фінансову долю наших видань ніхто в уряді не подумав, коли приймав таке рішення, і як редакціям проводити передплатну кампанію, якщо повні тексти повинні бути безкоштовно доступні онлайн? 

Наука на GitHub

Nature пише, що відомий веб-сервіс GitHub, що покликаний допомагати відважним розробникам програмного забезпечення, стає все більш популярним серед дослідників. GitHub спеціально розроблено для прозорого та відкритого співробітництва – чисельні команди програмістів можуть одночасно працювати над одним проектом, копіювати та використовувати спільний код для сміливих експериментів, будучи спокійними, що завжди можна відкотитися до попередньої версії. 

Копєрнікуси форева

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань». Знову наукометричні бази не дають чиновникам МОН спокійно спати. Якщо чинний Порядок вимагає від здобувачів праці, що опубліковані у «періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus або Web of Science» (чому таке формулювання хибне – читайте тут), то у новому проекті цю вимогу пропонують, взагалі, змінити на, пробачте за слово, рінцівське – «у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз Scopus, Web of Science або інших, рекомендованих МОН». 

Рейтинг українських бібліотекознавчих видань 2016

Проект ДокШир представив оновлений рейтинг українських бібліотекознавчих видань. «Бібліотечний вісник» суттєво збільшив свій відрив від «Вісника Книжкової палати України» і схоже, що цих двох наших лідерів ще не скоро хтось наздожене. Щоквартальник «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія» повернув собі третю сходинку, потіснивши на п'єдесталі «Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського». Також, вперше у рейтингу з’явились «Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство».

Як працювати з CSV-файлами

Якщо ви вже пробували експортувати дані з баз Web of Science, чи Scopus, то ви повинні були познайомитись і з CSV-файлами. Як правило, перше знайомство з CSV – не з приємних. Ви запускаєте Excel, усі дані потрапляють у перший стовпець і далі ви не знаєте, що робити з цією цифровою кашею? Настав час навчитися працювати з CSV-файлами. 

Доцент як дишло

Читаємо у Єдиному державному реєстрі судових рішень: «07 вересня 2016 року Колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва у складі: головуючий суддя Огурцов О.П., судді Арсірій Р.О., Кузьменко В.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили і нечинними підпункти 3, 4 пункту 1 та підпункти 2, 3 пункту 5 Розділу ІІ Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам, затвердженого Наказом Міністерства і науки України від 14.01.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за №183/28313». 

Соціальна мережа науковців Loop

Творці спеціалізованої соціальної мережі для науковців Loop не лише прагнуть створити Open Science платформу, але й вже можуть похвалитися певними здобутками. Унікальну відкриту мережу Loop інтегровано з сайтами Nature Publishing Group та журналами Frontiers, тож якщо ви створите профіль Loop і опублікуєте статтю в одному з цих журналів, на веб-сторінці статті засяє красивий бейдж з профілями авторів. Суто бібліотекознавчих журналів не знайшов, тому пропоную поглянути, як це реалізовано в Research Metrics and Analytics (RMA)

Один раз і на все життя

Доборолась Україна з плагіатом до самого краю. Кабінет Міністрів України прибрав з Порядку присудження наукових ступенів розділ «Позбавлення наукових ступенів» (дивіться Постанову КМ №567 від 27.07.2016). Тепер, якщо вже комусь вручили папірець з академічним титулом – ніхто його не відбере. Теоретично, повторний розгляд дисертацій можливий, але виключно за рішенням суду, а це дуже велика купа часу та грошей, яких, підозрюю, не знайдеться навіть у найзатятіших активістів. Біда не так у довічних 15% і 20% до посадового окладу, як в тому, що нас вкотре намагаються переконати же нічого путнього українці в освіті та науці зробити не зможуть.

Поступ гібридного відкритого доступу

Мікаел Лааксо та Бо-Крістер Бьорк вирішили дослідити динаміку розвитку гібридного відкритого доступу. Для дослідження відібрано журнали п’яти найбільших наукових видавництв (Elsevier, Springer, Wiley-Blackwell, Taylor & Francis і Sage), які працюють за традиційною моделлю передплати, але пропонують авторам, за додаткові кошти, зробити текст дослідження доступним безкоштовно для усіх Інтернет-користувачів. Оскільки, не існує жодних метаданих для ідентифікації саме гібридних відкритих публікацій, нашим дослідникам було не просто відібрати дані для дослідження, але вони впорались

Бібліотека 4.0: ми нічого не проґавили?

На сторінках The Journal of Academic Librarianship, Єнхі Нох з Університету Конкук запропонував поговорити про моделі бібліотеки майбутнього, а саме про особливості Бібліотеки 4.0 (Library 4.0). Грандіозний огляд літератури від пана Єнхі, який доводить, що бібліотеки у недалекому майбутньому обов’язково будуть пов’язані з такими поняттями як: інтелект, Makerspace, контекстно-залежні обчислення, Open Source, Big Data, Cloud Service, доповнена реальність, State-of-the-art Display та Бібліотекар 4.0. Але стривайте, яке 4.0? – скажете ви. – Ми ж ніби ще з 2.0 не розібрались?! 

Cписок літератури за новими вимогами ДСТУ 8302:2015

В Україні прийнято новий стандарт ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання», який установлює види бібпосилань, правила та особливості їхнього складання і розміщування у документах. Стандарт розроблено фахівцями Книжкової палати України імені Івана Федорова і його дія поширюється на бібліографічні посилання в опублікованих і неопублікованих документах незалежно від носія інформації. Сказано, що «Стандарт призначено авторам творів, видавцям, фахівцям редакцій засобів масової інформації, інформаційних центрів тощо» і не зовсім зрозуміло, чи бібліотеки потрапляють у це «тощо». 

Українські університети в InCites

Отримав ненадовго тестовий доступ до аналітичної надбудови InCites над платформою Web of Science (WoS), тож спішу поділитися з вами кількома яскравими малюнками про стан вітчизняної університетської науки. InCites дозволяє завантажувати дані з баз Web of Science, будувати веселі діаграмки, але головне – розраховує важливий показник Category Normalized Citation Impact (CNCI). Беремо фактичну кількість цитувань ділимо на очікувану норму цитувань для документів того ж типу, року, галузі і отримуємо значення CNCI. Таким чином, ми можемо значно коректніше проводити порівняння продуктивності наукових колективів у різних предметних областях. 

F1000Workspace і розумні підказки

F1000Workspace пропонує дослідникам єдиний простір для написання, зберігання, цитування та обміном науковою інформацією. Сервіс містить веб-додаток, розширення для веб-переглядача, плагін текстового процесора та десктоп-додаток. В F1000Workspace передбачувано інтегровано F1000Prime – відомий рекомендаційний сервіс наукових публікацій з біології та медицини. Сервіс платний і після безкоштовного пробного періоду, користувачам щомісяця потрібно витрачати $9.95.

Що нового в Open Journal Systems 3

З’явилася нова версія популярного відкритого програмного забезпечення Open Journal Systems для підтримки рецензованих наукових видань від некомерційного дослідницького проекту Public Knowledge Project. У новій версії OJS 3 більшість змін припало на процес рецензування: для кожного редакційного етапу (Submission, Review, Copyediting, Production) впроваджено функцію обговорення (подібна на інтернет-форум), можна гнучко налаштовувати, перейменовувати, чи створювати нові ролі, дозволено суттєво спрощувати процес реєстрації нових користувачів. 

Прошепочи мені на вушко номер читацького

Пригадую, як на одній з конференцій з величезною недовірою та іронією сприйняв повідомлення колеги про «переваги» використання паперових каталогів у головній бібліотеці країни – нібито, деяким читачам подобається гортати каталожні картки у шухлядах, адже так вони позбавляються стресу. Як виявилось, ніякі це не бібліотечні фантазії, а відомий у світі феномен АСМР (Автономна сенсорна меридіональна реакція). Вікіпедія пише: «феномен сприйняття, що характеризується виразним приємним відчуттям поколювання на шкірі голови або інших частинах тіла у відповідь на певні зорові, слухові і (або) когнітивні стимули». 

Бібліотека не вписується в концепцію «Нової української школи»

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич презентувала концепцію «Нової української школи» – така собі ідеологія реформи середньої освіти в Україні, що повинна почати діяти в 2018 році. Інформації в світі з кожним днем стає все більше, діти намагаються усе запам’ятати, а особливого сенсу у всьому цьому не видно. Тому, нові українські керманичі від освіти спробують змінити все на краще. Хочете знати як саме? – читайте концепцію

Чому не варто публікуватись у «хижацьких» журналах?

Професори Олександр Кларк та Девід Томпсон спробували на пальцях пояснити молодим науковцям чому варто остерігатися «хижацьких» журналів і в жодному разі не публікувати у них своїх робіт. Насамперед, для репутації будь-якого дослідника дуже кепсько мати статтю у журналі, який публікує усе підряд. Якщо в CV науковця опиниться згадка про статтю у «хижацькому» журналі, то обізнані потенційні роботодавці та грантодавці відразу вмикатимуть «червоне світло». 

Guerilla Open Access: партизанський рух за відкритий доступ до знань

Зараз уже можна голосно говорити про піратство в галузі наукової комунікації (особливо, після того, як журнал «Science» розповів, що крадуть усі). Балаш Бодо, з Амстердамського університету, спробував узагальнити дані про рух Guerilla Open Access (GOA) – створення та підтримка нелегальних вільно доступних онлайн-бібліотек наукових документів. Усе ніби просто – якщо Open Access поважає авторські права, то Guerilla Open Access мав їх в носі (почитайте Маніфест GOA та Кулінарну книгу GOA). 

Scholar Inclusions: як додати сайт у Google Академію

Добре, коли ваш академічний веб-сайт гарно індексується у Google. Ще краще – якщо веб-сайт гарно індексується і в Google, і в Google Академія. Однак, трапляється, що через невиконання рекомендацій, пошукові павуки приходять на сайт рідко і неохоче, а відтак тисячі наукових документів можуть назавжди потонути у глибокому невидимому вебі. Дізнатися про основні принципи індексування сайтів у Google Академія можна почитавши спеціальний розділ Inclusion Guidelines for Webmasters

SocArXiv – безкоштовний архів препринтів із соціальних наук

Вчені в галузях математики, фізики, комп’ютерних наук давно вже кинули виклик традиційні видавничій системі із непомірними цінами та значними затримками публікацій і справно діляться своїми препринтами на сторінках arXiv.org. Біологи ділять аркаід з фізиками, але, водночас, стрімко розростаються і bioRxiv. Представники соціальних наук можуть сміло використовувати інституційні та мультидисциплінарні репозитарії, але, схоже, їм дуже хочеться, також, мати ресурс з rxiv у назві. Тому, зустрічайте SocArXiv – безкоштовний архів електронних публікацій та препринтів із галузей соціальних наук. 

Кому потрібен Великий Гетсбі?

За допомогою різних традиційних і нетрадиційних мірил оцінки (кількості цитат, оглядів, читацької аудиторії, завантажень, твітів…) вчені Галі Галеві, Барнабі Ніколя та Юдит Бар-Ілан проаналізували 70000 книг різних типів та жанрів. Науковці вивчали і антології, і комікси, і кулінарні книги… і врешті дійшли висновку, що оптимальний набір мірил для оцінки повинен залежати від типу та змісту книг. Дослідженням наукової літератури присвячений не один пост у моєму блозі, а от про художню літературу згадував вкрай рідко. 

D-PLACE: нова ера крос-культурного аналізу

Людське культурне розмаїття вражає силою-силенною своїх форм – ми розмовляємо різними мовами, будуємо різні будинки, дотримуємося різних сімейних традицій… Усі ці культурні особливості зафіксовані в науковій літературі, однак фактори їх виникнення та закономірності розвитку досі залишаються малодослідженими. Нова база даних D-PLACE, що містить культурну, мовну, екологічну та географічну інформацію, покликана спростити процес проведення подібних досліджень як для професійних вчених, так і для всіх охочих вивчити культурні подібності та відмінності понад 1400 самобутніх спільнот. Інформація у D-PLACE доступна у вигляді таблиці, мапи чи лінгвістичного дерева. 

Годі шукати. Бери і досліджуй

Слоган спеціалізованого сервісу для науковців Scizzle«Don't Search. Research». Ви вже, мабуть, здогадуєтесь як це працює… Поки бібліотекарі намагаються задурити науковцям голови премудростями інформаційного пошуку, такі ресурси як Scizzle, Sparrho, PubChase пропонують дослідникам довіритись сервісу рекомендацій і отримувати цільові повідомлення про появу нових вартісних публікацій. Бачите, поки намагався написати пост про можливості використання науковцями RSS-рідерів, з’явилися кращі сервіси, які отримують оновлення безпосередньо з веб-сайтів журналів, відтак, сповіщення користувачам повинні надходити без жодних затримок.

Українські наукові журнали в Google Scholar Metrics

Нарешті, в розпал літа, українські наукові журнали напрацювали на свої наукометричні оцінки від Google Академія – заходимо у відповідний розділ Scholar Metrics і знайомимось зі сотнею вітчизняних видань з найвищим показником h5-index (той ж хірш, тільки за 5 років). Крім українців, вперше рейтинги своїх видань отримали також росіяни, корейці, поляки та індонезійці. Найвищі (h5-index = 14) показники у журналів «Управління розвитком складних систем» та «Маркетинг і менеджмент інновацій». Приємно, що відразу 2 бібліотечних журнали потрапило у національний ТОП-100 – «Бібліотечний вісник» (18 місце) і «Вісник Книжкової палати» (25 місце). 

Інструменти для дослідників XXI століття

Пан Томас Крозьє (Thomas Crouzier) зі швецького Королівського технологічного інституту дуже засмучується, коли сучасні дослідники обмежуються лише веб-переглядачем та електронною поштою замість того, щоб на повну використовувати нові веб-можливості. Вчений створив сайт Connected Researchers на якому розмістив просто неймовірний перелік спеціалізованих онлайн-інструментів для науковців. Інструменти згруповано за 7 зрозумілими категоріями і біля кожного елементу розміщено лаконічний опис. Щоб такий скарб бува не зник – зробив архівну копію сторінки на WebCite, але перелік час від часу змінюється, доповнюється, тому краще працювати безпосередньо Connected Researchers. 

Коли пройде мода на наукові журнали?

Колись, пригадуєте, була у нас мода на АБІСи. Кожен порядний керовнік звітував про успіхи каталогізації – стільки-то комп’ютерів куплено, стільки-то книжок в електронний каталог внесено, до такого-то року повністю покінчимо з каталогізацією. Не важливо, чи фонд бібліотеки був унікальним, чи кожен опрацьовував те саме – купили собі якусь АБІС та й гралися. Аж раптом з’явилась мода на електронні архіви і всі накинулись їх створювати – авторів насилувати, у вебометрікси проштовхуватись, що могли те й вносили… Тепер уже й репозитарії набридли і усім кортить створювати електронні наукові журнали! 

Як ефективно використовувати бібліографічні менеджери

Дуже часто усі пропозиції випробувати котрийсь з бібліографічних менеджерів не знаходять відгуку у серцях користувачів. Перспективи вивчати нову програму їм зовсім не усміхаються і навіть якщо переконаєш читача встановити менеджер на ПК, то через якийсь час виявиться, що він ним так і не користувався. Гадаю, справа в тім, що кожен користувач повинен самостійно відкрити для себе переваги бібменеджера. Але допоки згадані переваги не розкриються у всій красі, пропоную дотримуватись кількох правил, щоб програма бува не наскучила і користувач завчасно не видалив її зі свого комп’ютера.

UOI: унікальний ідентифікатор об'єкта

Unique Object Identifier (UOI) – міжнародна система ідентифікації наукових журналів, статей, патентів, матеріалів конференцій, підручників, книг і т.д. Якщо альтернативну DOAI (Digital Open Access Identifier) просто можна розглядати як цікавий відкритий проект, то вже UOI ставить перед собою амбітну мету – «надання послуг з ідентифікації документів за найнижчою ціною». Видавництва, журнали, бібліотеки, фізичні особи, словом усі, що готові платити і використовувати UOI Services, можуть приєднатися до UOI, потрібно лише заповнити та надіслати реєстраційну форму.