Бібліотеки майбутнього: частина 1

Американський Center for the Future of Libraries працює над виявленням тенденцій, які стосуються майбутнього бібліотек та бібліотечної справи. Центр організовує усі виявлені тенденції згідно 7 категорій (суспільство, технології, освіта, охорона навколишнього середовища, політика, економіка, демографія) і дана колекція повинна допомогти вдумливим бібліотекарям зрозуміти, які послуги та сервіси вимагатимуть користувачі від бібліотек вже завтра. Колекція трендів постійно оновлюється і якщо бачите, що чогось бракує – не лінуйтесь повідомити. Вирішив перекласти та коротко прокоментувати усі згадані тенденції, як то кажуть – готуй сани влітку

Зверніть увагу, що автори, при укладанні тенденцій, орієнтувалися на розвинуті країни світу, тому далеко не все можна запросто запозичити. Тенденцій багато, то ж розділив колекцію на 2 дописи, щоб вам бува не набридло читати. 

ЛЮДИ ПОХИЛОГО ВІКУ. Збільшення тривалості життя призведе до того, що літніх людей серед відвідувачів бібліотек значно побільшає і дана категорія читачів потребуватиме відповідної спеціалізації бібліотечних колекцій, програм та послуг: книги з великим шрифтом, доставка замовлень додому ітп. Щоправда, якщо середня тривалість життя японців становить приблизно 83 роки, то українців – лише приблизно 68 років, тому дана тенденція докотиться до нас не скоро. 

КОЛЕКТИВНИЙ ВПЛИВ. Бібліотеки та бібліотекарі, як правило, залюбки приєднуються до проектів, які скеровані на вирішення глобальних соціальних проблем – підвищення рівня освіти, росту економіки, охорони здоров'я. В умовах обмежених ресурсів та постійних соціальних викликів, потрібно об’єднувати свої зусилля, то ж бібліотеки люб’язно пропонуватимуть свої приміщення, ресурси і послуги заради спільної благородної мети. 

АНОНІМНІСТЬ. Дуже часто люди погоджуються говорити відверто лише за умови збереження анонімності. У той час, як безліч мобільних додатків, веб-сайтів, Інтернет-магазинів… прагнуть зібрати якомога більше інформації про користувачів задля росту своїх прибутків, бібліотеки здатні задовольняти потреби користувачів у анонімному діалозі. Ніби поки ніхто не перевірив на скільки надійно вітчизняні бібліотекарі охороняють персональні дані своїх читачів, тому важко сказати чи стануть користувачі нам довіряти. 


ІНТЕРНЕТ-ОСВІТА. Навчання з використанням ресурсів та технологій мережі Інтернет ставатиме все більш популярним і бібліотекам потрібно подбати про створення відповідного привітного та обладнаного простору. Бібліотеки повинні сприяти зменшенню розриву між заможними і незаможними студентами, дбати, щоб кожен користувач був обізнаний з новими моделями навчання та мав постійний доступ до освітніх Інтернет-ресурсів. 

ДАНІ СКРІЗЬ. Минулого року в Україні запрацював Національний портал відкритих даних. Дана подія не викликала жодного ажіотажу в бібліотечному світі, а дарма. Різноманітні бази даних стають цінним та незамінним джерелом інформації, то ж бібліотеки можуть взяти на себе «традиційні» функції збереження, введення нових даних, класифікації, забезпечення доступу, розробки дружніх інтерфейсів. 

ЦИФРОВІ АБОРИГЕНИ. Американський письменник Марк Пренскі вигадав такі поняття, як Digital Natives (цифрові аборигени) та Digital Immigrants (цифрові іммігранти). Цифрові аборигени виросли з доступом до Інтернет і сильно залежать від мобільних пристроїв, соціальних мереж, швидкості передачі даних ітд. Тому, бібліотеки та бібліотекарі (особливо якщо серед них переважають цифрові іммігранти) повинні адаптувати свої послуги відповідно до нових унікальних потреб та очікувань цифрових аборигенів.


Ось вам байка, щоб ви бува не подумали же знову пишу про улюблених Digital Neanderthals. Одним з моїх перших комп’ютерів був 16-розрядний «Поиск», який мав 128 КБ оперативки (ні, малята, не помилка, кілобайт). І ось сьогодні, коли читачі звертаються з претензією а-ля «що за неподобство, я вже більше хвилини до вашого вайфаю конектюсь» мені залишається тільки повірити, що для цих аборигенів це справді життєво необхідно. 

БЕЗПІЛОТНИКИ. Дрони можуть відразу передавати користувачам потрібну інформацію, організувати відео-зв'язок, допомогти з доступом до мережі Інтернет, відкривають нові можливості для збору даних та проведення досліджень. Відтак, як я вже писав, безпілотники повинні стати частиною бібліотечних ресурсів, які можна буде позичати так само легко, як книгу, або ноутбук. 

ПЕРЕВЕРНУТЕ НАВЧАННЯ. Модель, за якої учні самостійно слухають онлайн-лекції і збираються разом у класі лише для спільного вирішення практичних завдань під наглядом вчителя, називають Flipped Learning. Зрозуміло, що так учні та вчителі економлять багато часу (який за правильної подачі може бути витрачений на поглиблене вивчення бібліотечних фондів). Не знаю, чому дану модель навчання виокремили з Інтернет-освіти, але вимоги до бібліотек все ті ж – відповідна технічна оснащеність та інформування користувачів про нові освітні можливості. 


ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ. Професор психології Джеффрі Арнет пише про особливий період в житті молодих людей, як правило, з розвинутих країн світу, у віці 18-29 років, які ще не стали повністю незалежними від своїх батьків, а тільки розпочинають будувати свою сім’ю, кар’єру… Подібно, як і інші соціальні групи, дана категорія читачів матиме свої унікальні інформаційні потреби і бібліотекам слід бути до цього готовими. 

ШВИДКО ТА ЗРУЧНО. Популярність закладів швидкого харчування та кежуал-ресторанів змінює очікування користувачів щодо простоти та швидкості бібліотечного обслуговування, облаштування бібпросторів. Довге очікування замовлень, або вимагання реєстрації у паспорті для права користуватись бібліотечними сервісами, напевно, не знаходитиме розуміння у користувачів з усіма неприємними наслідками. 

Другу частину читайте тут.

4 коментарі:

  1. Анонім13.08.15, 14:05

    Все гарно, все красиво. Та це можуть зробити тільки обласні бібліотеки. А, що робити районим та сільським. Деякі сільські бібліотеки знаходяться в зруйнованих приміщеннях, без світла та ін. потреб. Навіть канц.товари купуємо за свої гроші, неговорячі вже про масові заходи, де для заохочення кожний хоче подарунок.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У багатьох міських бібліотек також проблеми з канцтоварами ітп. Тому, нмд поки не буде відкритих бюджетів (скільки з держбюджету, скільки на конкретну бібліотеку виділили) і реакції громад, доти гроші на олівці і оздоровчі кудись зникатимуть.

      Разом з тим, наприклад, Інтернет-освіта допоможе зекономити кошти, адже знання зможуть отримувати і читачі з малими статками.

      Видалити
  2. Анонім14.08.15, 16:35

    у багатьох міських бібліотеках не тільки проблема канцтоварами, а ще й з пресою. Чернівецьким бібліотекарям на неї просто не виділили гроші. Бібліотекарі купляють газети за свої кошти

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Купувати за свої також не вихід. Що хоч за газети? Неймовірно популярні серед користувачів?

      Видалити