Польща хоче виміняти архів Оссолінеуму

На засіданні Міжурядової українсько-польської комісії у справах охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурних цінностей у польському місті Ольштин, дійшло до підписання протоколу зі сумнівним пунктом 14. Згідно даного документу комісія рекомендувала здійснити до кінця 2016 р. обмін матеріалів Наукового Товариства ім. Т.Шевченка з Національної бібліотеки у Варшаві та Бібліотеки Національного закладу ім. Оссолінських на Архів Національного закладу ім. Оссолінських, що зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника. Вітчизняні медіа вже встигли поганьбити наших «підписантів», водночас, поляки не поспішають радіти, адже за майже 20 років існування комісії жодних культурних цінностей повернути досі не вдалось. 

Beall’s List: де не варто публікувати результати наукових досліджень

Монівська вимога підштовхує здобувачів наукових ступенів до пошуків легкодоступних іноземних журналів, а спритники раді старатись – активно заповнюють поштові скриньки потенційних авторів недвозначними спам-повідомленнями. Саме час нагадати про бібліотекаря Джефрі Біла (Jeffrey Beall) з Університету штату Колорадо (Денвер), який укладає список сумнівних видавництв та автономних журналів відкритого доступу. В світі існує безліч «наукових» журналів, які створено виключно заради отримання прибутку, а не для поширення результатів наукових досліджень. Публікація статей у подібних виданнях не лише не дозволить отримати визнання наукового співтовариства, а й негативно позначиться на вашому іміджі. Тому, перед тим як надіслати рукопис на розгляд, спершу перевірте, чи бува не потрапив обраний журнал у Beall’s List. 

2014 Journal Impact Factors: нові імпакт-фактори українських журналів

З’явився новий Journal Citation Report (JCR), що містить багато різних наукометричних показників для 11149 журналів, серед яких, звичайно, і свіжі імпакт-фактори. Для 272 журналів імпакт-фактори розраховано вперше, водночас, призупинено обрахунок показників для 39 назв – 29 через високий рівень самоцитувань, а 10 через підозрілу поведінку, яка схожа на «картель цитувань». 53% видань покращило свої IFи, а найвищий імпакт-фактор знову у CA: A Cancer Journal for Clinicians (115.84). Також, кажуть, цього року в JCR доступні 2 додаткових показника для коректного порівняння журналів: JIF Percentile – відображає категорію журналу в перцентелях та Normalized Eigenfactor (NE) Score – показник, що танцює навколо 1, для прикладу, якщо NE журналу = 2, то можна вважати, що він вдвічі впливовіший за середньостатистичний журнал галузі. 

Mendeley для Android

Врешті на Google Play з’явився довгоочікуваний безкоштовний додаток Mendeley для Android і тепер кожен зможе легко та невимушено управляти бібліографічною інформацією просто зі свого планшету, чи смартфону. Читайте, виділяйте та коментуйте будь-які PDF-файли, редагуйте і синхронізуйте записи та документи на всіх своїх пристроях, додавайте PDF-файли у бібліотеку Mendeley з інших додатків, або веб-браузера, переглядайте бібліотеку і групи Mendeley (онлайн, або оффлайн), проводьте пошук у своїй бібліотеці за ключовими словами, назвою, автором ітд. Також, задля збереження дискового простору розробники відразу подбали про завантаження та видалення файлів за вимогою.

Про легендарні 1,7% ВВП на науку

Роман Черніга: «Окремо слід сказати про багаторічні заклинання представників наукової еліти (кортить узяти це слово в лапки) про легендарні 1,7% ВВП на науку, яких жоден уряд не може забезпечити. Справді, цю цифру закладено у відповідному законі, проте вона включає і НЕбюджетне фінансування. І тут виникає важливе запитання – а яку, власне, частку повинна фінансувати держава? Очевидно, в умовах, коли колишнє «народне господарство» зазнало тотальної приватизації, абсолютну більшість прикладних наукових розробок повинен фінансувати приватний бізнес, а не держава. Єдиний великий виняток – розробки для зміцнення обороноздатності України».

Вимоги до включення книг у Book Citation Index

Book Citation Index Web of Science поєднує книжкові фонди бібліотек з аналітичними інструментами Thomson Reuters, що допомагає дослідникам максимально швидко та легко знаходити потрібну наукову літературу. Book Citation Index (BCI) містить дані про понад 60000 книг розпочинаючи з 2005 року і до сьогодні з галузей природничих, соціальних та гуманітарних наук (щорічно додається маже 10000 нових книг). BCI об’єднує наукові книги, журнали і матеріали конференції, які доступні у Web of Science та дозволяє аналізувати цитат-зв’язки між ними. Підрахунок сумарного цитування ведеться як для книг, так і для окремих розділів. 

Співпрацюйте, чорноброві

Експерт з наукометричних систем компанії Thomson Reuters, Павєл Касьянов показав на яскравому прикладі, як іноді разюче відрізняється цитованість національних та міжнародних проектів. Попри велику кількість спільних проектів Томського політехнічного університету (ТПУ) з інститутами Академії наук, показник нормалізованої середньої цитованості публікацій, які було написано в результаті такої кількісної співпраці, виявився меншим за середньосвітовий рівень, а часом і набагато меншим. Натомість, показник нормалізованої середньої цитованості публікацій науковців ТПУ, написаних з іноземними партнерами, виявився подекуди навіть більшим за середньосвітовий рівень. 

Elsevier «піарить» нелегальні сервіси

Академічний видавничий гігант Elsevier подав скаргу до Нью-Йоркського окружного суду в якій звинувачує популярні сервіси Library Genesis та Sci-Hub у піратстві і порушені авторських прав. Видавець сподівається, що рішення суду дозволить заблокувати згадані сайти, прибрати їх з пошукових систем, позбавити хостингу і доменів, а також отримати мільйони доларів компенсації за завдані збитки. Скоріш за все суд дозволить Elsevier перейти у запланований наступ і це найболючіше вдарить саме по молодим дослідникам з країн, що розвиваються. В Elsevier, мабуть, праві, але погодьтеся, що це свого роду провокація – отримувати понад $ 1 млрд. чистого прибутку і при цьому просити в комп'ютерно-обдарованих, але бідних дослідників по $ 30 за статтю.

Кадри вирішують все

Нещодавно з жалем довелось спостерігати, як майже кожна друга працівниця однієї потужної столичної бібліотеки поспішала на роботу несучи під пахвою примірник відомої російськомовної газети, яку часто критикують за проросійську позицію та ведення антиукраїнської пропаганди. Особливо вразило, що це були не працівниці похилого віку, що можливо вже звикли отримувати інформацію з безкоштовних газет, а молоді люди у яких кожного робочого дня під рукою всі багатства Інтернету, унікальні фонди та найсвіжіша періодика! І це такі у нас інформаційні брокери та менеджери інформації? Даруйте та якось не вірю, що бібліотекарі, які задовольняють свої інформаційні потреби подібним чтивом, можуть, водночас, належно проводити аналітичні дослідження, дбати про інформаційну політику, розбудовувати національні проекти ітд.

Безпілотники для бібліотек

Нині безпілотні літальні апарати використовують не лише для шпигунства, чи ведення воєн, а все частіше їм знаходять застосування у сільському господарстві, пожежогасінні, транспортуванні ітд. Очікуємо, також, що у недалекому майбутньому безпілотники стануть надійними помічниками бібліотекарів у задоволені інформаційних потреб користувачів, адже дрони можуть відразу передати користувачам потрібну інформацію, організувати відео-зв'язок, або допомогти з доступом до мережі Інтернет у географічно ізольованих регіонах. Водночас, безпілотники надають нові можливості для збору даних та проведення досліджень, а відтак цілком можуть стати частиною бібліотечних ресурсів, які можна буде позичати так само легко, як книгу, чи ноутбук, а зібрану за їх допомогою інформацію можна буде розміщувати в інституційних електронних архівах. 

Про тези, матеріали і вимоги

Побільшало спам-закликів від організаторів заочних конференцій з країн-сусідів, що пропонують надсилати тези, статті та все що є, і які за помірковану плату буде надруковано у збірнику тез, чи матеріалів конференції. Організатори безумовно проінформовані про українські законодавчі ініціативи і намагаються спокусити здобувачів легкістю здобуття жаданої іноземної публікації. Та чи задовольняють вимогу МОН тези, або матеріали подібних конференцій? 

Польський професор про Index Copernicus

Мало шансів на те, що в МОН одумаються та й відмовляться від лисенківської ідеї розширення рінцами та копернікусами переліку наукометричних баз, але допоки немає наказу – не можемо собі дозволити сидіти склавши руки. Попросив професора Університету імені Адама Міцкевича у Познані, відомого польського комуніколога і блоґера Емануеля Кульчицькі (Emanuel Kulczycki) дуже коротко розповісти про використання Index Copernicus у самій Польщі.