Онлайн-колекція англійських стародруків

Бібліотеки Мічиганського та Оксфордського університетів, спільно з компанією ProQuest, виклали у відкритий доступ понад 25000 англійських стародруків (1473-1700). В онлайн-колекції Early English Books представлено тексти перших друкованих видань Шекспіра, Чосера, Мільтона та багатьох інших менш відомих письменників. Мене не цікавить історія англійської літератури, однак проект має свою особливість – усі книги транскрибувалися вручну і у відкритий доступ потрапили не скани сторінок, а самі лише тексти. 

Відповідальність несуть автори

Прочитавши у нібито науковому журналі Світ соціальних комунікацій феєричне – Редакція журналу не несе відповідальність за достовірність посилань і не завжди поділяє точку зору авторів. Орфографія, синтаксис та пунткуація у поданих матеріалах – авторські, відразу був вирішив, що натрапив на щось унікальне. Однак, здійснив кілька елементарних пошукових запитів (наприклад, задайте в Google "відповідальність несуть автори") і упевнився, що це просто якась пошесть! Зверху люди пишуть науковий журнал, а трохи нижче товстенькими буквами попереджають, що нізащо не відповідають! І згаданий журнал ССК – це ще тільки квіточки! 

Кому потрібен Qrorcid?

Реєстр унікальних ідентифікаторів науковців ORCID віднедавна пропонує користувачам згенерувати qr-код для свого айді натиснувши на посилання Get a QR Code for your iD. Сумнівно, щоб хтось з науковців не вмів самотужки створювати qr-коди, однак якщо таки вирішите випробувати нову послугу, то через кілька кліків опинитесь у Інтернет-магазині, де за пару доларів можна відразу замовити стікери зі своїм кодом. 

Про МОН, PhD і наукометричний популізм

Міністерство освіти запропонувало на громадське обговорення проект Положення про порядок підготовки фахівців ступеня доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі ВНЗ (наукових установ). Підозрюю, що наукометрію знову намагаються використати для дешевого популізму. Типу вітчизняна наука потребує прозорих об’єктивних критеріїв оцінки, тому фахівці МОНу підкотили рукави й не шкодуючи живота кинулись переймати передову світову практику… а в результаті ми знову ризикуємо отримати розмиті критерії із «запасним виходом» для своїх. 

Підписуємось на відкриті статті

У відповідь на справедливу критику з боку академічного товариства, Elsevier намагається показати як багато корпорація робить для поширення ініціативи Відкритого доступу. Ось, наприклад, на платформі ScienceDirect, біля опису кожного журналу, що хоча б іноді підтримує Open Access, нині міститься посилання Get new Open Access article feed, яке дозволяє згенерувати RSS виключно для відкритих нових статей обраного журналу. Навіть за відсутності передплати, гадаю, не слід відмовлятись від перегляду анотацій нових статей. Однак, усі безкомпромісні читачі, а-ля «або ціла стаття, або нічого», запевне повинні випробувати нову фішку.

Аналіз ефективності сайту бібліотеки за допомогою Google Analytics

Нині питання якості бібліотечного обслуговування нерозривно пов’язане з ефективністю функціонування бібліотечного веб-сайту. Бібліотекарі Техаського університету Ле Янг та Джой Мері Перін, на сторінках Journal of Web Librarianship, запропонували покрокову інструкцію, як за допомогою сервісу Google Analytics зібрати, проаналізувати, інтерпретувати статистику використання сайту бібліотеки. 

DOI Chronograph

CrossRef запустила в тестовому режимі інструмент DOI Chronograph, який дозволяє дізнатись щоденну кількість переходів (кліків) за певним DOI, переходів з доменів верхнього рівня та з конкретних піддоменів. Заходите на сторінку, вставляєте дані у відповідне поле і насолоджуєтесь результатами. Також, можна переглядати топи переходів з доменів, які не належать членам CrossRef. Наразі топ-5 виглядає наступним чином: nih.gov, webofknowledge.com, readcube.com, wikipedia.org, crossref.org.

Науковець 2.0: Максим Ціж

ЦІЖ Максим Богданович 
Спершу закінчив Львівський фізико-математичний ліцей, потім КНУ ім. Т.Шевченка (магістр кафедри КТП Фізичного факультету), потім Paris-Sud XI (магістр програми NPAC). Наразі аспірант Астрономічної Обсерваторії ЛНУ ім. Франка. Нічим не особливий, насправді. Багато дописую до української Вікіпедії і всіх до цього закликаю. У вільний час катаюсь на велосипеді та мучу свою гітару. Наукові інтереси: космологія, квантова теорія поля, фізика ядра та елементарних частинок. 

Адреса блогу: http://tiredducky.wordpress.com 

Тематика блогу: космологія, теоретична фізика, математика, хотілось би ще щось цікаве писати про астрономію та програмування. Досить часто просто щось життєве, та якщо чесно взагалі не обмежую себе в тематиці, можуть зустрітись екопости, чи зізнання в глибокій депресії чи ейфорії. 

Прокрустове ложе стандартів

Є у нас установи, що займаються такою чудною діяльністю як гармонізація – приведення змісту стандарту у відповідність з іншим стандартом. Коли читаю, наприклад, бібсправні стандарти, що розроблені International Organization for Standardization (ISO), то просто захоплююсь, як це автори усе заздалегідь так спритно продумали. У наших же ДСТУ постійно: або про щось забули, або якось химерно написали… Директор УкрНДНЦ Ігор Анищенко розповідав, що: «…Один вид гармонізації стандартів – це метод підтвердження, який у цілому зводиться до перекладу обкладинки європейського чи міжнародного стандарту, а сам текст залишається на мові оригіналу». Як на мене, то було б непогано активно використовувати метод підтвердження для потреб бібліотечної справи – краще трішки повозитись з перекладом, ніж все життя бавитись у гармонізацію відповідно до потреб Киргизії, чи Таджикистану.

Пільги та доплати бібліотекарям збережено!

Президент Петро Порошенко у новорічну ніч підписав Закон про держбюджет на 2015 рік, а разом з ним і Закон про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України. Тексти законів вже опубліковано у спецвипуску парламентської газети «Голос України» від 31 грудня 2014. Наші доплати та умови оплати праці збережено, змінили лише умови надання пільг на користування житлом.