Рік 2015: увесь цей джєз

В одній із книг Світлани Алексієвич змальовано обмін полоненими підчас радянсько-фінської війни. Фіни раділи, вітали визволених солдат, обнімались, потискали руки… Совіти ж зустрічали своїх вояків, як ворогів – «Стояти! Крок убік – стріляємо!». Справжнісінька тобі сцена з життя джексонівських орків! А спробуйте-но собі уявити як би мали виглядати бібліотеки орків?.. Після дворічної перерви знову берусь за ручку свого бібліотечного хронографа.

Видатки Держбюджету 2016 на бібліотеки

Верховна Рада 263 голосами ухвалила бюджет на 2016 рік. На забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек заплановано витратити 336937,1 тис. грн., що на 57189,2 тис. грн. більше, ніж минулого року. У грудні 2014 долар коштував 19 грн., зараз коштує 23 грн., тому рахуйте самі, чи дане «більше» насправді «більше». Майже всі гроші підуть на виплату зарплати та оплату комунальних послуг, тому не сподівайтеся напхати бібліотеку технологічними витребеньками за державні кошти. Також, у бюджеті окремо передбачено фінансування загадкових Національної наукової медичної бібліотеки (20706,6 тис. грн.) та Державної науково-технічної бібліотеки (5462,2 тис. грн.), однак головна бібліотека країни, схоже, залишилась без окремої статті.

Особливості вітчизняного самоархівування

Закон не зобов’язує власників наукових фахових видань відразу ж розміщувати їх електронні копії на сайті НБУВ. Відтак, декотрі редактори домовились про період ембарго для своїх видань для того, щоб спущена з гори «відкритість» не перешкоджала журналу отримувати гроші від передплатників. Повні тексти таких журналів з’являються у розділі «Наукова періодика України» з певною затримкою, як, наприклад, наші фахові «Вісник Книжкової палати України», чи «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія». Звичайнісінька світова практика і можете прогулятись реєстром SHERPA/RoMEO, щоб ще раз у цьому переконатись.

Люстрація в науці й освіті України

У часи брудної кампанії «совєцьких мастодонтів від українського наукового та культурного істеблішменту» проти українського і американського літературознавця Григорія Грабовича, давайте пригадаємо, які кроки пропонував гарвардський професор ще у січні далекого 2005 року для підняття конкурентоспроможності і перспективності освіти та науки в Україні. Десять літ минуло, а таке враження, що ми досі тупцюємо на місці… 

М’яке DRM

Для обмеження використання цифрового контенту видавці застосовують технології авторизації Digital Rights Management (DRM) – електронна книга шифрується і після цього скористатись нею користувач зможе виключно так, як наполягає видавець. Звичайно, DRM створює низку додаткових незручностей, адже кожен покупець хоче використовувати книги так, як йому заманеться… однак, багато видавців страшенно боїться піратів і тому, насамперед, намагаються наднадійно захистити свій контент, а вже потім думати про читачів. Міколай Малачинські, з польської фірми Legimi, представляв на Frankfurt Book Fair яскраву презентацію, у якій стверджує, що видавниче щастя необов’язково ховається у Hard DRM, а використання «м’яких» DRM, навпаки, може призвести до зростання прибутків! 

Чи можна довіряти показникам ResearchGate?

Бувало мене запитують – ResearchGate пропонує якісь цифри, цитування… Вони бодай щось означають? Нарешті на сторінках Computers in Human Behavior з’явилась оптимістична відповідь на подібні питання. Група дослідників за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона представила емпіричні докази того, що дані ResearchGate можуть слугувати ефективним альтернативним індикатором для оцінювання роботи дослідника, чи установи. Мін-Чун Ю і компанії вдалось виявити помірну кореляцію між даними ResearchGate і британськими метриками Research Excellence Framework (REF) та сильну кореляцію з вибраними показниками популярного QS World University Rankings. 

Моя зп: 5 років потому

Колись давним-давно показував свій розрахунковий лист. За ці кілька років ситуація кардинально змінилась – опинився, так би мовити, по інший бік барикад. Однак, це ж не причина приховувати свої прибутки, а, швидше, навпаки... то ж маю надію, що мій приклад буде заразним. Тримайте свіженький розрахунковий і звиняйте за кепську якість. Якщо коротко: Хлопчики й дівчатка хочете яхту? – Не йдіть у бібліотекарі.

Українські журнали в Emerging Sources Citation Index

Аж 28 українських наукових журналів опинилося у новій базі даних Emerging Sources Citation Index (ESCI), що віднедавна доступна на платформі Web of Science. Якщо раніше потраплянням у авторитетні реферативні бази могли похизуватися передусім нанівські журнали, то в ESCI, навпаки, переважають видання українських університетів. Нагадаю, що для журналів з ESCI доступна інформація щодо їх цитувань без обрахунку імпакт-факторів. Критерії відбору та процедура включення видань у ESCI поки залишаються невідомими.

Стратегічні плани бібліотек

Якщо вірити додатку bX Hot Articles, то в галузі бібліотекознавства цього місяця шалено популярна стаття Лаури Сандерс з Simmons School of Library and Information Science. Пані Лаура провела контент-аналіз 63 стратегічних планів академічних бібліотек і уклала цікаву шкалу бібліотечних трендів. Щоб там не говорили, а наміри розвивати бібліотечну колекцію присутні в усіх проаналізованих стратегічних планах. Щоправда, під подібним розвитком не слід розуміти, що сьогодні ми маємо 100 тис. примірників, а через рік плануємо мати 200 тис. Тут і відкритий доступ до колекцій, і перехід від паперових до електронних джерел, розвиток інституційного репозитарію, реалізація амбітних проектів з оцифрування.

Data Librarian та Research Data Librarian: нові інформаційні потреби глобального суспільства

Вже який день не знаходжу собі місця через те, що поки ми бавимось у всілякі підтримки і розвитки читання серед пенсіонерів, в Австралії вже шукають людей на позиції Data Librarian та Research Data Librarian. Жодних надзвичайних навичок від претендентів не вимагають – вища освіта, знання сучасних технологій та стандартів, досвід в управлінні даними та розуміння життєвого циклу наукових досліджень. Які обов’язки в Research Data Librarian? – Допомога у використанні порталу даних, аналіз інформаційних потреб дослідників і підготовка відповідних навчальних матеріалів для задоволення цих потреб. 

Імпакт-фактор і статистика переглядів

Попри те, що платформа Web of Science поки не може похвалитися модулем Article Metrics, представники Thomson Reuters, у своїх презентаціях, починають активно апелювати й до альтернативних показників, щоб продемонструвати же високий імпакт-фактор провокує нечуваний читацький інтерес. Серед улюблених прикладів: впливовий медичний журнал New England Journal of Medicine (NEJM), який щотижня читають понад 600 тис. користувачів з усього світу, а також усім відомий Nature з онлайн-аудиторією більш як 3 млн. унікальних користувачів за місяць. 

Варшава бібліотечна

Вдалось побувати на конференції у Польщі і побачити на власні очі дві вузівські бібліотеки – Університету імені Ришарда Лазарського та Варшавського університету. Як не дивно, але кортить з вами поділитися враженнями навіть після таких куцих відвідин. Здавалося, що можна побачити за пару днів? Однак, є таке гарне польське прислів’я – Gość przybyły na chwilę widzi wokoło na mile (Гість, що приходить на хвилину, бачить довкола на милю), а, відтак, сподіватимусь же тих моїх хвилин вистачить, щоб розповісти трішки корисного та цікавого про наших польських колег. 

Як швидко додати журнал в Index Copernicus

Нарешті отримав відповідь від упорядників популярної у певних видавничих колах бази, яку відомий борець з «хижими» виданнями Джефрі Біл вважає підозрілою, а українські чиновники – навпаки, цілком прийнятною для фахівців соціо-гуманітарного спрямування. Несподівано виявилось, що процес надання послуг ІК значно прозоріший, ніж здавалося. Звичайно, кожен зацікавлений видавець може заповнити анкету і смиренно чекати наступної осені, постійно переживаючи – «опрацюють мою анкету, чи ні?». Тепер вияснив, що крім такого «довгого шляху», кожен видавець, що не в силах дочекатися наступного року, може просто зараз скористатися послугою «Оцінка на замовлення» і менш ніж за два тижні отримати оцінку свого видання, що рівнозначне індексуванню в базі.

Rex Libris: бібліотека в коміксах

Rex Libris – серія коміксів канадського ілюстратора Джеймса Тернера (James Turner) про пригоди Рекса Лібріса, головного бібліотекара Міддлтонської публічної бібліотеки. Рекс є членом таємного міжнародного товариства бібліотекарів Ordo Biblioteca, живе вже понад тисячу років, і звісно ж, за законами жанру, працював ще в Олександрійській бібліотеці. За допомогою давньоєгипетського бога мудрості Тота, який живе під бібліотекою, Рекс мандрує різними куточками Всесвіту, щоб зібрати штрафи за невчасно повернуті книжки та боротися з невіглаством і темрявою. 

DropDeadPaper: все ж краще, ніж викинути

Як вам добре відомо – лише незначну частину всіх наукових досліджень буде врешті опубліковано. Причини різні: негативні результати, кепська англійська, відсутність новизни… та разом з усіма недоліками, дані препринти інколи містять ще й багато корисної та цікавої інформації, яка залишається невикористаною і забутою, через те, що не потрапила до рук аудиторії. Творці DropDeadPaper переконані, що кожен препринт наукової статті = спроба вирішити важливу проблему = заслуговує на увагу, а відтак усім пропонується безкоштовне сховище, де можна вільно ділитись подібними неопублікованими науковими роботами. 

Emerging Sources Citation Index (ESCI)

У Web of Science Core Collection з’явився новий Emerging Sources Citation Index (ESCI) – база даних журналів регіонального рівня для висвітлення питань місцевого значення. На появу саме такого ESCI давно очікували, однак мало хто сподівався, що новий індекс відразу стане частиною Core Collection. Попри згаданий локальний характер видань, усі журнали ESCI проходитимуть через суворе сито відбору. Thomson Reuters подбав, щоб була доступною інформація щодо цитувань журналів нової бази, проте дані цитування не сприятимуть збільшенню імпакт-факторів і для журналів з ESCI імпакт-фактори не розраховуватимуться. 

Осінній MEDLINE в Scopus

Особливих змін цієї осені в «українському» Scopus не відбулось. Нікого не викинули, ба навіть навпаки – з найбільшої бібліографічної бази медичних наук MEDLINE підтягло журнал НАМН України «Проблеми радіаційної медицини та радіобіології» (ISSN 2304-8336). Нагадаю, що в Scopus з MEDLINE потрапляють записи без списків цитованої літератури, тому подібне потрапляння досить умовне, а для включення з пристатейними списками потрібно пройти повну перевірку. Також, припинили дублювати ще один наш медлайнівський журнал «Клінічна хірургія» (ISSN 0023-2130) і замість двох назв «Klinicheskaia khirurgiia» та «Klinichna khirurhiia» залишили лише одну.

Чи будуть бібліотеки підконтрольними Українському інституту книги?

Верховна Рада прийняла у першому читані «Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління в книговидавничій сфері». Головна фішка проекту – створення Українського інституту книги, який окрім всього займатиметься й підтримкою бібліотечної справи, популяризацією читання, наданням методичної, наукової, організаційної та іншої підтримки діяльності державних і комунальних бібліотек. При поверхневому розгляді ніби схоже на чергове бла-бла-бла, але заглянемо в текст проекту і знаходимо «пропозицію» доповнити статтю 26 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» новими частинами, а саме – «Фінансування бібліотек здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, через Український інститут книги, який виступає розпорядником коштів». 

Спеціалізована пошукова система Semantic Scholar

З’явився новий академічний пошуковик Semantic Scholar, що ніби спритно бігає тенетами у пошуках відкритих наукових документів. Систему навчили окремо розпізнавати ключові фрази, цитування та зображення, тому Semantic Scholar дозволяє дослідникам легко відкривати зв’язки між документами, які не так легко помітити за умов використання інших пошукових систем. Система працює переважно з публікаціями комп’ютерних дисциплін, однак розробники пообіцяли незабаром розширитись й на інші наукові напрямки.

Рейтинги Webometrics і профілі установ у Google Академія

Давно вже перестав слідкувати за рейтингами Webometrics, однак не можу не відзначити, що чим далі – то все чудесатішою стає методологія їх підрахунку. Пригадаймо, що розпочинали дані веб-рейтинги із закликів підтримувати ініціативу Відкритого доступу і вони й далі нібито служать цим ідеалам. Однак, спершу третину рейтингу віддали публікаціям, які згідно Scimago входять до 10% найбільш цитованих у конкретній галузі, а тепер, якщо вірити офіційному сайту, укладачі рейтингу університетських веб-сайтів серйозно розмірковують над врахуванням у найближчих редакціях даних з профілів установ у Google Scholar Citations. В оновленому рейтингу планується віддати до 50% на сумарну кількість цитувань 10 кращих вчених установи згідно даних Google Академія. 

Дута фразеологія

Яцек Войцеховський: «На жаль, на це накладається ще й пострадянська манера пустослів’я та дутої фразеології, відірваних від дійсності розлогих розважань, які нічому корисному не служать. Роздуми є для самих роздумів, з принагідним називанням того чи іншого – і все. Постійно крутиться давно забута у світовій літературі назва «когнітивна», також повторюється поняття «корпоративність», яке у контексті творення інформаційних баз та систем вживається лише у Росії і є помилковим. По суті, мова йде про міжбібліотечні консорціуми. Окрім того, є поклики, зовсім декоративні, головно з російської, непродуктивні та банальні, що самою кількістю імітують науковий апарат: Іксінський сказав, що жовте є жовтим, Ігрековська написала, що два на два дорівнює чотири. Це дорога в нікуди». 

Соціогуманітарні журнали в WoS та Scopus

Нещодавно намагався розвіяти міф про обов’язкову плату за публікацію статті у якісному рецензованому виданні, а нині вирішив взятися за спростування ще однієї байки. Кажуть, що авторитетні наукометричні бази Web of Science та Scopus індексують переважно видання з природничих дисциплін, а соціальні та гуманітарні науки залишаються практично неохопленими. Не вірте, це неправда! Якщо уважно поглянете на діаграми, то зрозумієте, що соціогуманітарні міжнародні журнали далеко не обділені охопленням авторитетних наукометричних баз. 

Стелися, «Барвінку»

Російські силовики вкотре провели обшук у Бібліотеці української літератури в Москві (БУЛ). Жодних екстремістських агіт матеріалів оперативники не знайшли, то ж цього разу довелось вилучати журнал «Барвінок». Кажуть, що ніби шукали газету «Час Руху». Хтось чув про таку? А виявляється, справді, є така партійна газетка, яка й так усім доступна в Мережі, а її веб-сторінка відсутня серед заборонених сайтів Росії. Як бачите, маємо справу з «полюванням на відьом» і можемо лише поспівчувати колегам з московської БУЛ. 

Алло, пральня?

Міністру культури В'ячеславу Кириленку підказали оригінальний спосіб боротьби за інформатизацію українського села: «Бібліоавтобуси зараз пропонується зробити, вони будуть їздити з села в село, з містечка в містечко, нова література, обмін і так далі. Потім пересувні пункти – не стаціонарні, а такі, що місяць-два в одному місці, потім переїжджають до іншого і так далі». Подібні бібліотеки-пересувки їздили нашими селами ще на початку минулого століття і, здавалося, що вже у XXI столітті наші урядовці додумаються же раціональніше провести Інтернет у села, ніж ганяти між ними автобус і спалювати бензин та запчастини за кошти державного бюджету. 

Кому потрібна бібліотека-реле?

Підозрюю, що різноманітні проекти щодо надання доступу українським вченим до світових інформаційних ресурсів – більше неактуальні. Та частина українських вчених, яка добре інтегрована у світовий академічний простір, знайшла собі альтернативні канали доступу до потрібних ресурсів (лист другу, проксі-сервери, Library Genesis, Sci-Hub…) і готова поділитися даними обхідними шляхами з перспективними колегами. Інші ж українські науковці навчились жити без іноземної мови і важко сказати, що їх зможе змусити зрадити своїм ідеалам.

Безвідповідальні поради вітчизняним видавцям

Впродовж Тижня Відкритого доступу так і кортить роздавати на право і на ліво безвідповідальні поради видавцям вітчизняних наукових журналів. Не секрет, що кількість потенційних авторів багатьох наших академічних видань дуже часто значно переважає кількість їх потенційних читачів. Всім потрібно публікуватися, але читати нас не заставиш! За таких розкладів, видавці спокійно можуть брати плату за публікацію і витрачати частину виручених коштів на популяризацію видання серед читачів, зокрема й гарантувати його відкритість. 

Інструкція щодо заповнення реєстраційної форми Directory of Open Access Journals

Прекрасний подарунок отримали українські видавці відкритих наукових журналів напередодні Тижня Відкритого доступу – з’явився український переклад Інструкції щодо заповнення реєстраційної форми Directory of Open Access Journals (DOAJ). Тепер додати свій журнал у каталог DOAJ стало ще простіше – переходити у розділ Apply, поглядаєте на переклад та заповнюєте форму. Пам'ятайте, що весь вміст журналу, який ви пропонуєте додати в DOAJ, повинен бути доступним відразу після публікації. Також, ви не можете самовільно, без відома редакції, пропонувати журнал для включення – будь ласка, зверніться до його видавця з проханням заповнити дану анкету.

Плата за публікацію

Деякі виробники псевдо-наукометричних продуктів випробовують на наївних українських дослідниках такий підступний маркетинговий прийом, як – публікація у журналах, які включені у Web of Science Core Collection, або Scopus, коштує тисячі доларів, тому вам значно дешевше буде опублікувати статтю у журналах, що включені у нашу базу. Не вірте, друзі, це неправда. У більшості наукових журналів, навіть таких топових, що індексуються у WoS та Scopus, публікація абсолютно безкоштовна. Так, іноді наукові журнали, щоб компенсувати видавниці витрати, справді стягують з авторів Article processing charge (APC) – від сотні доларів і аж до кількох тисяч за одненьку статтю. Однак, як правило, плата за публікації стягується у журналах відкритого доступу, і значно рідше в журналах, які розповсюджуються за традиційною моделлю передплати. 

Відсутнє рецензування? – Прикрийся політикою

Оглядач відділу освіти, науки, медицини та екології газети «Дзеркало тижня» Оксана Онищенко вибухнула гнівом на своїй сторінці в соцмережі, після того, як побачила, що науковий журнал НАН України «Соціологія: теорія, методи, маркетинг» опублікував сепаратистський антиукраїнський матеріал круглого столу, що відбувся в окупованому Луганську. Давайте спробуємо не зважати на питання держбезпеки, інформаційної політики, патріотизму… а просто відзначмо, що у згаданої журнальної публікації серйозні проблеми з рецензуванням – стиль відверто пропагандистський, а будь-які твердження та цифри висмоктані з пальця і не підкріплено жодними джерелами. 

Support Magdysh

Ірина Магдиш: «Є райони [у Львові], де взагалі нічого немає – жодного культурного центру, жодної бібліотеки, театру або кінотеатру. Це мертві райони в культурному сенсі. Єдина розвага для людей в такому районі - церква. І церква починає на цьому жирувати і зловживати страшним чином. В одному з таких районів в кожній школі у вестибюлі стоїть фігура Божої матері, обкладена квітами, такий вівтар маленький. Іноді я там заставала моменти, коли під час уроків діти стояли як на лінійці перед цим вівтарем, а пастор правив службу. На моє запитання, чому діти тут, а не на уроках, ніхто не знайшов, що відповісти». 

Хто здобуде Нобелівську премію? Щорічні прогнози від Thomson Reuters

Вже через кілька годин ми дізнаємось ім’я першого цьогорічного Нобелівського лауреата, а людей допитливих та нетерплячих закликаю погратися у «науковий тоталізатор». Розпочинаючи з 1989 року компанія Thomson Reuters щорічно укладає список ймовірних нобелівських лауреатів Citation Laureates у галузях медицини, хімії, фізики та економіки. Кандидати для списку обираються на основі кількості цитувань їх робіт. Звичайно, процес визначення переможців значно складніший, тому прогнози Thomson Reuters справджуються далеко не завжди.

Відзнака DOAJ

Популярний каталог журналів відкритого доступу DOAJ всіляко намагається сприяти підвищенню якості відкритих публікацій, і ось одним із кроків стало заснування DOAJ Seal – відзнаки для найкращих відкритих журналів. Якщо спробуєте здійснити пошук у каталозі, то побачите серед фільтрів й DOAJ Seal. Авторам слід пам’ятати, що Відзнака DOAJ пов'язана виключно з технічними моментами, а не з науковою цінністю, чи значущістю журналу. Відтак, публікація статті у журналі з DOAJ Seal гарантує її прекрасну видимість, але не підкаже скільки часу інші дослідники проводять з даним журналом. 

Крізь закриті українські стелажі: погляд з Айдахо

Бібліотекар Емі Кембел з Marshall Public Library (Покателло, США) на сторінках відомого журналу Library Trends поділилася своїми враженнями про відвідини українських бібліотек. Хоча видання й індексується у ВоС, маю певні підозри щодо рецензування конкретного матеріалу… та залишмо неточності і просто подивімося на наші бібліотеки очима іноземки з Айдахо. Що ж ми бачимо? Попри те, що руки українських бібліотекарів більше не зв’язані радянською ідеологією, відсутність відкритого доступу до фондів залишається частиною традиції бібліотечного обслуговування в Україні, а це ніби не по-дитячому обмежує інтелектуальну свободу наших читачів. 

Рейтинг українських бібліотекознавчих видань 2015

Проект ДокШир представив свіжий Рейтинг українських бібліотекознавчих видань станом на 30 вересня 2015 р.  За рік не відбулося якихось надзвичайних та блискавичних стрибків, проте варто відзначити, що Бібліотечний вісник добряче так обігнав Вісник Книжкової палати України за показником h-індексу, а відомий щоквартальник Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. несподівано поступився третьою сходинкою Науковим працям Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського

Інтеграція ORCID та CrossRef

Хороша новина для всіх власників унікальних ідентифікаторів ORCID – незабаром можна буде автоматично обмінюватися інформацією між CrossRef та ORCID. Приблизно 230 видавців додають ORCID до своїх матаданих, так що на сьогодні вже понад 248000 ідентифікаторів DOI пов’язано з відповідними ORCID. Оскільки, CrossRef представляє більш як 5000 наукових видавців, то існує стійке переконання, же дана інтеграція нестримно розвиватиметься і знаходити та вірно ідентифікувати наукові документи ставатиме все простіше. Водночас, автори, які просто руцями створили собі профіль ORCID, але при цьому не мають жодної публікації у виданнях, що дружать з CrossRef, нових благ від майбутньої інтеграції не відчують.

Бібліотеки Білорусі, або Каханне – не бульбачка

Відвідав міжнародну конференцію у Мінську, а разом з тим й дві білоруські книгозбірні – Національну бібліотеку Білорусі та Наукову бібліотеку Білоруського національного технічного університету. Марно було б сподіватись, що я зроблю цілковито аполітичний допис і напишу виключно про особливості бібліотечних технологій… Без емоцій аж ніяк не вийде, а тому відразу ж розпочну свій огляд не зовсім з бібліотек, хоча для перспектив та форматів бібліотечної співпраці у Східній Європі – це має неабияке значення. 

Рейтинг найбільш інноваційних вузів світу та нова версія Цифрової патентної бібліотеки

Фахівці компанії Thomson Reuters підрахували, які університети світу роблять найвагоміший внесок у розвиток науки і техніки та чия інноваційна діяльність має відчутний вплив на світову економіку. Для укладання рейтингу враховувалась патентна та пов'язана з нею інформація і, звісно, використовувались дані та інструменти самої Thomson Reuters. Очолив сотню найкращих Стенфордський університет, за яким слідують Массачусетський технологічний інститут та Гарвард. У рейтингу прогнозовано домінують американські виші, а найінноваційнішим у Європі виявився Імперський коледж Лондона (11 місце). 

Elsevier підтримав проект Wikipedia Library

Науковий видавець Elsevier подарував топ-редакторам Вікіпедії аж 45 безкоштовних акаунтів ScienceDirect, щоб допомогти обраним хлопцям та дівчатам у написанні енциклопедичних статей. Американський біолог Майкл Ейзен переконаний, що такий дарунок стимулюватиме редакторів Вікіпедії додавати більше посилань на платні статті видавництва, а тому закликав Джиммі Вейлза якнайшвидше відмовитись рекламувати Elsevier на сторінках Вікіпедії. Натомість, вікіпедист Мартін Полтер нагадав у якому світі ми живемо – часто найкращі наукові джерела відсутні у відкритому доступі і, відповідно, редактори не можуть жертвувати якістю на користь відкритості. 

Знову анонімні наукометричні бази

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк долучився до національного наукометричного бурлеску. У Мережі з’явилась Постанова Кабінету Міністрів України № 656 від 19.08.15 «Про деякі питання реалізації статті 54 Закону України «Про вищу освіту», у якій затверджено новий порядок присвоєння вчених звань. Відтепер, звання професора, доцента, чи старшого дослідника присвоюватимуть тим працівникам, «які опублікували наукові праці у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз, рекомендованих МОН». Далі ніхто не знає, які саме копернікуси вподобає наше Міносвіти, то ж теоретично кожна компанія з джефрібілівського «чорного списку» може натрусити собі ще трохи грошенят з українців.

Політ на «Ракеті Гірша»

У Томському політехнічному університеті створили веб-cистему «Ракета Хирша», яка повинна навчити студентів, аспірантів та працівників тонкощам публікації у топових наукових виданнях. Розробники системи пропонують вченим ТПУ підтримку з вибором журналу і рецензентів, з перекладом та редагуванням статей, з оформленням посилань та малюнків, з організацією поїздок на наукові конференції. Механізм роботи системи простий – вчений, або студент реєструється та вантажить свою статтю для внутрішнього рецензування. 

Retraction Watch: наука повинна знати своїх антигероїв

У разі виявлення серйозних помилок у науковій статті автор може її відкликати. У такому випадку публікація перестає визнаватися усіма дослідниками, а в бібліографічних базах ставиться відповідна позначка. Це, звичайно, болючий удар по репутації журналу, який не зміг забезпечити якісне рецензування та дане явище доволі поширене у науковій спільноті – навіть нобелівські лауреати відкликають статті з топових журналів. Здавалося, що може бути благородніше ніж визнати на увесь свої помилки? Однак, існує у такій практиці ще й темна сторона… 

Citavi 5: справді хороший менеджер

Якось скаржився, що через відсутність нових «вікон» не можу поюзати популярний бібліографічний менеджер та органайзер Citavi. Завітала вісімка і на нашу вулицю, то ж пора його випробувати. Встановлюємо Citavi 5, запускаємо програму та створюємо новий проект. Пам’ятаємо, що в безкоштовній версії дозволено лише до 100 записів. Відкривається вікно для створення запису, де всі поля можна заповнити руцями, але, звичайно нам лінь це робити. Натискаємо на посилання «Додаткові поля» і додаємо поле DOI. 

Бібліотечні блоґи і резервне копіювання

Читаємо у статті Андрія Жабіна, що більшість українських бібліотечних блоґерів використовує безкоштовні блоґ-платформи, а це «накладає низку обмежень, в тому числі і в авторському праві (можливе навіть повне видалення сайту одностороннім рішенням адміністрації блог-платформи без можливості передачі баз даних автору)». Якщо хтось через схожу жахалочку передумав створювати бібліотечний блоґ, то давайте вас заспокою. Навряд історія пам’ятає такий випадок, щоб адміністрація популярної блог-платформи вирішила видалити бібліотечний блоґ, але варіант зі знищеним сервером, чи зламаним сайтом, видається цілком ймовірним. 

Як легко вирахувати бібліофіла

З книги «Біг Мак та інші історії»: «Спочатку він обікрав кіоск з канцтоварами, його швидко вирахували й штрафонули маму-буфетницю, Боба це не спинило, і згодом він підбив мене залізти до дитячої бібліотеки. Було літо, бібліотека пахла фарбою і мастикою, якою було натерто підлогу, ми прийшли надвечір, вибили скло і пролізли в читальний зал. Читати Боб не любив, тому швидко втратив інтерес до затії, знайшов на підвіконні радіоприймач і забрав його з собою, я забрав собі книжку Купера, і ми пішли додому. В принципі, всі знали, що це зробили саме ми, тому що Боб уже наступного дня сплавив приймач на базарі якимсь алкашам, а Купера в нашому місті читав лише я…».

Платформа DataQ для академічних бібліотек

Відкриту платформу DataQ створено для вирішення завдань, що пов'язані зі збереженням та використанням наукових даних в академічних бібліотеках. Роботу платформи організовано у формі «запитання-відповіді»: співробітники будь-якої установи можуть задавати питання, а група експертів та добровольців проекту DataQ намагатиметься якнайкраще на них відповісти. На платформі розміщують не лише відповіді, а й посилання на ресурси, інструменти, кращі практики щодо вирішення конкретних питань. 

Про Відкриту науку та Науку 2.0 на будь-який смак

За редакцією Сонька Бартлінга та Саші Фрісіке підготовлено прекрасне керівництво «Opening Science: The Evolving Guide on How the Web is Changing Research, Collaboration and Scholarly Publishing», яке розповість як розвиток веб-технологій змінив процес наукового дослідження, академічну співпрацю, поширення наукових публікацій. Книга розповсюджується під ліцензією Creative Commons Attribution-Noncommercial (CC-BY-NC), тому кожен може читати книгу онлайн, або потягти її на свою електронну читанку зі SpringerOpen. Більш того, книга відкрита для коментарів – пропонуйте зміни та доповнення (потрібно мати лише обліковий запис на GitHub). Усі ж хто звик до паперових наукових монографій можуть замовити друковану версію книги в твердій палітурці на Amazon

Kudos: примнож читачів

Веб-сервіс Kudos дозволяє дослідникам, установам, видавництвам та спонсорам суттєво збільшити свою читацьку аудиторію та покращити впливовість власних досліджень. Kudos пропонує не просто створювати облікові записи зі списками публікацій, а додавати до кожної публікації пояснення зрозумілою мовою та вказувати посилання на додаткові мультимедійні матеріали, які стосуються конкретного дослідження. Водночас, Kudos забезпечує збір таких показників як перегляд сторінок, цитування, завантаження повних текстів та інших даних альтметрікс, прекрасно візуалізує статистику використання документів, а відтак ви легко зможете дізнатись, які види промоції публікацій виявились найбільш ефективними.

У передчутті оприлюднення дисертацій

Продавати дисертації в Україні стане важче. Згідно наказу МОН № 758 від 14 липня 2015 року, на офіційному веб-сайті установи, спеціалізована вчена рада якої прийняла дисертацію до захисту, потрібно буде представляти автореферат (не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати захисту), а також примірник дисертації та відгуки офіційних опонентів (не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати захисту дисертації). Документи дозволено виставляти в режимі читання (= можуть бути захищені від копіювання) у розділі, в якому міститься інформація про роботу вченої ради. Сподіваємось, що самі файли можна бути архівувати в інституційних репозитаріях, а в самих розділах достатньо буде вказати відповідне посилання. 

Бібліотеки майбутнього: частина 2

Представляю другу частину допису про тенденції, які стосуються майбутнього бібліотек та бібліотечної справи. Нагадаю, що переклад мій куций і не факт, що завжди влучний, тому не бійтесь завітати на сторінку Center for the Future of Libraries, щоб отримати більше інформації та список літератури про тенденцію, яка вас зацікавила. Якщо комусь з ініціативних молодих колег не вдасться відразу підтягти свою бібліотеку відповідно до світових віянь – не панікуйте, все рівно, майбутнє належить вам.

Бібліотеки майбутнього: частина 1

Американський Center for the Future of Libraries працює над виявленням тенденцій, які стосуються майбутнього бібліотек та бібліотечної справи. Центр організовує усі виявлені тенденції згідно 7 категорій (суспільство, технології, освіта, охорона навколишнього середовища, політика, економіка, демографія) і дана колекція повинна допомогти вдумливим бібліотекарям зрозуміти, які послуги та сервіси вимагатимуть користувачі від бібліотек вже завтра. Колекція трендів постійно оновлюється і якщо бачите, що чогось бракує – не лінуйтесь повідомити. Вирішив перекласти та коротко прокоментувати усі згадані тенденції, як то кажуть – готуй сани влітку