Вересневий рейтинг українських бібліотекознавчих видань

Маємо оновлений рейтинг українських бібліотекознавчих видань від проекту «ДокШир». Нагадаю, що рейтинг укладається з метою популяризації ініціативи Відкритого доступу серед українських бібліотекарів та видавців і даний рейтинг не потрібно використовувати для оцінки якості видань. За півроку разючих змін у рейтингу не трапилося – «Вісник Книжкової палати України» та «Бібліотечний вісник» продовжують лідирувати, а авторам та редакції «Записок Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника» ідеї Відкритого доступу досі чужі і незрозумілі.

Український індекс наукового цитування

Веб-сайт Український індекс наукового цитування – складова програмно-апаратного комплексу, що призначений для забезпечення збору, обробки та надання доступу до даних щодо показників активності індивідуальних та колективних суб'єктів наукової діяльності України. Сайт дозволяє переглянути показники публікаційної активності як окремих вчених, так і цілих наукових установ України, дізнатися показники цитованості їх робіт та ключові наукометричні показники. 

Google Play Книги: як долучитись бібліотекам?

В українському сегменті Google Play з’явився розділ з книгами, де мільярд користувачів Android із різними платформами з понад 50 країн можуть купити, або безкоштовно завантажити електронне чтиво. Водночас, у Google Play доступний безкоштовний додаток, що дозволяє користувачам завантажувати свої е-книги (до 1000 файлів у форматах EPUB або PDF) та переглядати їх на будь-якому пристрої (з можливістю синхронізувати свої закладки та нотатки). 

Чоловіки-комуністи в бібліотечній освіті

Наталія Кушнаренко: «Аналіз свідчить, що з 1929 по 2014 рр. бібліотечний факультет ХДАК очолювали 20 осіб. Серед них: 13 осіб чоловічої статі (65%) та 7 осіб жіночої статі (35%). Тобто в історичній ретроспективі явище маскулінізації домінує над фемінізацією. Упродовж перших 70 років існування факультету посаду декана обіймали переважно чоловіки-комуністи, котрі часто не мали фахової бібліотечної освіти. Як відомо, партійна належність за радянських часів була одним із головних чинників кар’єрного зростання, що було притаманно більшою мірою особам чоловічої, а не жіночої статі».

BASE заговорила українською

Чи багато ви знаєте наукових систем зі світовим ім’ям, які б вміли розмовляти рідненькою? Спеціалізованій пошуковій системі Білефельдського університету виповнилося 10 років. За цей час BASE перетворилася на одну з найбільших наукових пошукувачок у світі – понад 60 мільйонів документів, 3000 джерел, близько 70% індексованих документів знаходяться у відкритому доступі. Також, аж десять років знадобилося для того, щоб у системи з’явився український інтерфейс. Не судіть переклад суворо, а знайдете похибки – дайте знати.

Швінгерові лекції

Кажуть, що приходячи на лекцію, американський фізик-теоретик, нобелівський лауреат Джуліан Швінгер починав писати рівняння у лівому верхньому кутку дошки і продовжував писати до тих пір, поки не доходив до правого нижнього кута. Після цього – зупинявся і спокійно залишав аудиторію. Зрозуміти лекції Швінгера було надзвичайно важко, однак доклавши певних інтелектуальних зусиль у них можна було розгледіти прояв людського генія. Хочеться, щоб вітчизняна бібліотечна освіта також мала своїх викладачів-швінгерів і студентів, які б не лінувалися докладати певних інтелектуальних зусиль.

300 dpi

Деякі українські наукові видання у вимогах до оформлення статей почали писати загадкову фразу – «зображення 300 dpi» (як приклад). Що за 300 dpi? Скільки тих dpi має моя світлина? Знайшов різку відповідь на сторінці петербургського фотографа Дмітрія Пєсочінского: «…У фотографії немає і не може бути ніяких ДПІ!.. Поки фотографія живе у вашому комп'ютері, переглядається на моніторі, гуляє електронною поштою, ні про які dpi мова не йде. Параметр набуває сенсу лише в момент друку, а у зображення є лише роздільна здатність». Підозрюю, копіювали вимоги одне в одного, щось на свій розсуд редагували, та й так, що у декого в результаті залишилось просто 300 dpi.

Science Slam Україна

Якщо ми візьмемо великий казан та змішаємо у ньому змагання, науку і рок-н-рол, то в результаті отримаємо Science Slam – конкурс, у якому молоді науковці, просто зі сцени представляють власні наукові дослідження і змагаються за любов та оплески аудиторії. Серію таких конкурсів планується провести у бібліотеках мережі «Вікно в Америку», задля створення позитивного іміджу українських вчених та зростання іміджу бібліотек, як інтелектуальних центрів.

Тестовий доступ до Energy Data Visualisation Tool

Непрогавте тестовий доступ до Energy Data Visualisation Tool, що використовує новітні технології веб-візуалізації інформації для представлення широкого спектру даних про глобальне використанні енергії. З 15 вересня, протягом місяця, користувачі зможуть отримати безкоштовний доступ до інформації про енергетичні запаси, дані про виробництво і споживання енергії за останні 47 років.

Бібліотеки ЄС можуть оцифровувати книги без дозволу правовласників

Країни-члени Європейського Союзу можуть уповноважувати бібліотеки оцифровувати книги зі своїх колекцій, без попередньої згоди правовласників, для того, щоб зробити їх доступними в електронних точках читання. Таке рішення прийняв Європейський суд щодо позову німецького видавця Eugen Ulmer проти Technical University of Darmstadt. Отож, бібліотеки ЄС мають право оцифровувати книги зі своїх колекцій з науково-освітньою метою, тому що «в іншому випадку, бібліотека не може реалізувати свою основну місію – задовольняти інформаційні потреби громадян». 

Відхилили статтю = змова

Газета «Известия»: «Низка російських вчених, що отримали відмови від журналів з високим імпакт-фактором (понад 6), зробили висновок – публікувати їх у цих журналах точно не будуть. Серед них – журнали найбільших видавництв Європи та США, такі як Wiley (Biophysical Chemistry, Chemical Physics Letters, Journal of America Chemical Society), RSC (Chemical Communications), Elsevier (Tetrahedron letters) і ASC (Organometallics). Російські вчені вважають, що ці журнали, не багато, не мало – змовились». 

Україна в Scimago Institutions Rankings

Зустрічайте Scimago Institutions Rankings – міжнародний рейтинг університетів та наукових установ. Рейтинг містить три категорії показників: Дослідження (Research), Інновації (Innovation), Веб-присутність (Web). Рейтинг розраховується щорічно, на основі показників наукометричної бази Scopus. Враховуються дані за останні 5 років (так, наприклад, для укладання рейтингу 2013 рік використовуються дані за 2009-2013 рр.), лише веб-показники розраховуються за останній рік (Див. Методологія). 

Сотий український документ в E-LIS

Найбільший міжнародний репозитарій з галузі бібліотекознавства та інформаційних наук E-LIS поповнився сьогодні сотим вітчизняним депозитом! Ним стала стаття Тетяни Медвідь «Рубрикатор НБУВ» як відзеркалено еволюції сільськогосподарської науки. І хоча іспаномовні автори самоархівують понад сотню документів у місяць, а нам для цього знадобилося аж 10 років, все рівно, не зміг оминути постом цю символічну цифру. Принагідно, нагадую, що маю спокусливу пропозицію для усіх заклопотаних українських бібліотекознавців, які палко підтримують ініціативу Відкритого доступу.

А эти ночи в Крыму теперь кому?

Відразу з оголошенням бойкоту «кримській конференції» у Мережі з’явились заклики провести в межах львівського Форуму видавців свою бібліотечну конференцію, яка б за своїм розмахом, наповненням, складом учасників… затьмарила б усі східні аналоги. Форум вже наступного тижня, а замість обіцяної супер-пупер-конференції маємо звичний бібфорум від УБА. Якщо на щедрий приїзд іноземців, можливо, й марно було сподіватися, то куца присутність українських доповідачів неприємно дивує. Як так, адже конференцію на півострові щорічно відвідували тисячі бібліотечних спеціалістів з усієї країни? Вони ніби там увесь час сумлінно працювали, ділилися досвідом, вивчали інновації і т.д. Звідки ж тепер керівники вітчизняних книгозбірень черпають інформацію про бібліотечні ноу-хау?! Чи, можливо, якщо не включили в програму пляж, змагання з шашок, чи футболу, то й нема чого їхати?

Айзек Азімов про бібліотеки

Айзек Азімов: «Основи своєї освіти я здобув у школі, та цього було недостатньо. Справжню освіту – надбудову, деталі, правильну структуру – я здобув у бібліотеці. Для бідної дитини, чия сім’я не могла собі дозволити купувати книги, бібліотека була дверми до відкриттів і звершень; і я безмірно радий, що мені вистачило розуму пройти крізь ті двері та не змарнувати шанс. Тепер, коли я постійно читаю, що фінансування бібліотек усе скорочується, я розумію, що двері зачиняються, а американське суспільство знайшло ще один спосіб самознищення».