Угода про асоціацію між Україною та ЄС: чого чекати бібліотекам?

Україна підписала Угоду про асоціацію та Заключний акт з Європейським Союзом. Яким чином це зачепить бібліотеки? Насамперед, нам обіцяють позитивні зрушення в освіті – повноцінну участь у єдиному європейському освітньому просторі, впровадження новітніх наукових досягнень, модернізацію самого змісту освіти. Зрозуміло, що якщо справді візьмуться за освіту, то не зможуть оминути і бібліотеки. Також, нам дають надію на активний розвиток 3G та мобільного Інтернету. Коли за рівнем проникнення мережі Інтернет ми підтягнемось до показників європейських країн, то з’явиться більше сенсу у створенні та наповненні електронних бібліотек та інших бібліотечних онлайн-проектів. Хоча тотальна більшість колег не помічає ознак корупції в українській бібліотечній галузі, підписання Угоди про асоціацію повинно наново перезапустити маховик боротьби з корупцією у державній та приватній сфері. Якщо змусять змінювати схемки на горі, то рикошетом це вдарить і по бібкорупціонерах.

Сайти бібліотек України

Для мене це дещо несподівано, але чомусь бібліотекарі дуже радісно зустріли ідею нагородження кепських веб-сайтів. Схоже, колеги спокійні за якість своїх веб-сторінок. Для майбутнього конкурсу потрібен список сайтів українських бібліотек. Взяв за основу перелік зі старого сайту НБУВ. Усі назви, гіперпосилання… перевірено. Якщо маєте зауваження, чи знаєте чим доповнити список – ласкаво прошу поділитися в коментарях до посту.

Потрібні добровольці! Конкурс «Найгірший сайт бібліотеки»

Одні сайти вітчизняних бібліотек стають кращими, інші не змінюються, деякі стають навіть гіршими… Втомився з року в рік потрапляти на одні і ті ж самі вирви-око-сторінки… Гадаю, упорядників таких веб-сторінок потрібно якось підштовхнути до якісних змін. Відтак, пропоную конкурс на найгірший сайт бібліотеки. Всього три номінації: для національних, вузівських і публічних. Вимоги до лауреатів прості – переможе сайт бібліотеки на якому *** шо знайдеш. Планую, що незалежна команда випадкових користувачів перевірить та належно оцінить: на скільки легко дізнатись чи є потрібна книжка (е-ресурс) в бібліотеці, як стати читачем бібліотеки, де знаходиться, коли працює бібліотека… Пропонуйте додаткові критерії! 

Літературний чемпіонат світу

Працівники Публічної бібліотеки Лос-Анджелеса оцінили, що книжкова колекція бібліотеки настільки багата і різноманітна, що її вистачить для представлення кожної команди-учасниці чемпіонату світу з футболу 2014. Щоб це довести, і зайвий раз показати свої фонди!, наші креативні каліфорнійські колеги до кожного матчу чемпіонату готують відповідну світлину з поєдинком книг: матч Португалія vs. США = Антоніу Лобу Антунеш vs. Кен Кізі, матч Японія vs. Греція = Банана Йосімото vs. Софокл ітд.

Новий стандарт каталогізації Resource Description and Access (RDA)

Ви ще не взяли участь в опитуванні щодо зацікавленості в RDA? Ворушіться! Стандарт каталогізації RDA (Resource Description and Access) містить інструкції та керівні принципи для опису та доступу до ресурсів. Стандарт переважно використовують в англомовних країнах, проте фахівці з низки європейських країн також зацікавлені у впровадженні RDA. Для чого людям цей стандарт? Звичайно, для сприяння обміну та ефективному управлінню даними на міжнародному рівні (а не лише з Таджикистаном). AACR2 віджив своє, стрімко розвиваються технології, з’явились нові види документів, змінились вимоги користувачів до бібліотечних каталогів… та головна перевага RDA – попри появу багатьох систем метаданих, стандарт не залежить від форми їх презентації. Шлях RDA в Україну нмд буде довгим і тернистим, але це лише питання часу.

Секрети «Історички»

Схоже серед українських бібліотек з’явився беззаперечний лідер з просування бібліотеки у соціальних мережах. Так, станом на червень 2014 р. кількість прихильників Національної історичної бібліотеки України у популярній мережі Google+ вже перетнула позначку 10000! Якщо не помиляюсь – такі вершини досі залишаються недосяжними для решти вітчизняних бібліотек. Хоча кількість прихильників «історички» в інших соцмережах не така вражаюча, все рівно, залюбки б завітав на тематичний майстер-клас від спеціалістів НІБУ. Якщо буде щось подібне – дайте знати.

Замість тисячі слів

Класики інформаційної архітектури повчають, що на веб-сайтах слід дуже обережно використовувати піктограми, малюнки… для позначення розділів. Зображення може бути варте тисячі слів, але не завжди зрозуміло, яке ж саме слово з цієї тисячі малося на увазі. На бібліотечних веб-сайтах також зустрічаються піктограми (як правило різноманітні варіації на тему E, @, I) до яких, самі наповнювачі веб-сторінок вже звикли, а от користувачам значення того, чи іншого мальовидла може видатись далеко неочевидним. Для демонстрації, щоб даремно не злостити бібліотекарів, обрав сайт випускників однієї зі шкіл Києва (+ для важкості некоректно прибрав підписи розділів). Б'юсь об заклад, що вміст багатьох розділів ви зрозумієте і без підписів, однак вміст деяких – залишиться для вас загадкою.

Саморобна підставка для сканера штрих-кодів

Натрапив нині на оригінальне побажання: чи можна якось отримати саму лише підставку для сканера штрих-кодів? Здавалося б, така нехитра штучка – а коштувати може кілька сотень гривень! Відтак, вирішив спершу пошукати у тенетах – раптом вдасться змайструвати підставку самотужки. Знайшовся простесенький варіантів від Unitech, що запросто можна відтворити в жерсті, але важко сказати на скільки конструкція зручна у використанні. Читачі, мабуть, також мають клопоти зі сканерами штрих-кодів, то ж нумо розповідайте – хто які має варіанти конструкцій? Без страху пропонуйте божевільні сміливі ідеї, а-ля відкрутити голову лампі, а з консервної банки зробити тримач.

Причини відмов ВАК

Натрапив у Мережі на позаторішній аналіз основних причин відмов ДАК МОНМС (ВАК) України у видачі дипломів кандидата та доктора наук. Серед причин знаходимо – Викликало подив експертів … те, що для лікування захворювань порожнини рота автор використовував препарат «Тридерм», який Державним фармакологічним центром дозволено для зовнішнього використання (лікування шкіри). Тобто, у дисертаційному дослідженні було зроблено велетенську помилку, і цілком ймовірно, що даний ляп зустрічається й у інших роботах автора. Якщо на електронних платформах ще існує якась можливість застерегти потенційних цитувальників про зауваження ВАК (коментарі, або CrossMark), то при роботі з паперовими джерелами – надія виключно на власну пильність. Словом, знову 1 : 0 на користь цифри. 

База споживчих витрат

Світовий банк та Міжнародна фінансова корпорація спільними зусиллями запустили Global Consumption Database – найбільш повну базу даних, що містить докладну інформацію про споживчі витрати більш ніж 90 країн, що розвиваються. Тобто, у базі ви знайдете циферки, які розкажуть, як 4,5 мільярдів споживачів витрачають свої скромні заробітки на продукти харчування, житло, одяг, освіту ітд. База повинна допомагати компаніям виявляти незадоволений попит, щоб краще продумувати стратегію завоюванням нових ринків збуту.

Йшли селом партизани

Активізувалось бібліотечне підпілля на окупованих територіях. Скажіть, хто вміє краще за бібліотекарів зробити будь-яку тему (від Шевченка до проблеми глобального потепління) нецікавою, страшенно нудною, і тим самим, переорієнтувати молодь на зовсім інші цінності?! І це за допомогою лише серії вечорів, виставок і подібних заходів! Так, наприклад, Керченська ЦБС успішно провела музичний вечір під кодовою назвою Люблю тебя! Моя Россия! Уважно роздивіться світлини з акції – і як тут не стати українським патріотом?

Як писати про бібліотеки

Підозрюю, що це хтось з бібліотечного світу викрив шпигуна Чапая і вкотре продемонстрував всій країні нашу професійну інтелектуальну вищість. Але, все таки, як ж писати про бібліотеки?! Та ще й так, щоб було правдиво і, водночас, небезнадійно? Не усі журналісти вишукують у бібліотеках ласих на прохолоду дідусів. Трапляються і не скупі на парцеляції випадки журналістських звершень, що марно намагаються роздмухати жевріючий вогник читацької довіри. Погляньмо на приклад від американських колег – «7 міфів про бібліотеки». Простенька побудова статті: дано перелік бібліоупереджень (у бібліотеках тихо, як на кладовищі, там нудно, там тільки книги, там може бути добре лише малечі, чи ботанам) і спростування біля кожного пункту (бібліотека в Квінсі відкрила танцювальний клас, а в Хартфорді бібліотека запрошує на джаз-концерт etc.).

Про Adobe Digital Editions і формат ACSM

Програма для читання електронних книг Adobe Digital Editions, від Adobe Systems, дозволяє комфортно читати електронні книги (PDF, XHTML, EPUB), а ще використовує формат ACSM для відправки даних активації на віддалений сервер та створення захищеної версії книги у форматі PDF, або EPUB. Тобто, завантаживши собі на комп’ютер файлик .acsm – ви, як правило, отримуєте доступ до е-книги лише на певний період. Програму можна б було рекламувати, як пречудовий варіант для побудови електронних бібліотек з функцією випозичання е-книг, але ні… Бібліотеки стоять на сторожі авторських прав, а тому за жодних обставин не читайте, як навічно зберігати acsm-файли.

Скільки в Інтернеті наукових документів?

Використовуючи спеціалізовані пошукові системи Google Scholar і Microsoft Academic Search, Мадіан Кабза та Клайд Лі Джайлс нарахували, що нині в Інтернет представлено приблизно 114 мільйонів англомовних наукових документів. При цьому, принаймні 27 млн. (24%) документів знаходяться у вільному доступі. Від галузі до галузі відсоток відкритих документів сильно різниться – від 12% до 50%, але, погодьтесь, 12% – це також дуже немало. Тому, якщо котрийсь бібліотекар скаже вам, що йому нічого запропонувати з якоїсь теми – не вірте! Бути такого не може.

Як лев, що причаївся в хащах присмерку

Є такий російський ресурс Polpred.com Обзор СМИ. Ресурс майже з вічним тестовим доступом, оскільки перед закінченням тестового періоду адміністратори ресурсу неодмінно продовжують доступ. Не помічав, щоб ресурс користувався популярністю серед читачів, але «безкоштовно, то нехай собі буде». Ось так, рік за роком, на багатьох сайтах вузівських, наукових та національних бібліотек країни тихесенько собі жило оголошення про ресурс… і схоже про нього всі забули. Тим часом, з початком путінської агресії полпрєдівські акценти щодо подій в Україні керовано змінились, однак через забудькуватість наших адмінів – майданчики вітчизняних веб-сайтів продовжують служити рупорами кремлівської пропаганди. Натяк, гадаю, всі зрозуміли і далі ви вже самі впораєтесь?