Бібліотечна справа в figshare

Давно минули ті часи, коли бібліотекарі не знали де притулити свої документи в figshare. Тепер ми маємо свою власну категорію – Library and Information Studies. Хоча кількість бібліотекознавчих депозитів зростає не так стрімко, як у інших популярних наукових дисциплінах, однак види самоархівованих документів далеко не обмежуються звичними презентаціями та препринтами, а набори первісних експериментальних даних становлять значний відсоток від усіх представлених документів. 

Бібліотечна справа у допомогу обмеженим когнітивним можливостям людини

Джона Лерер: Наприкінці 1980-х років психолог Пол Андреасен провів простий експеримент зі студентами бізнес-школи MIT. Спочатку Андреасен запропонував кожному студенту обрати собі портфель акцій. Потім він розділив студентів на дві групи. Перша група могла бачити тільки зміни цін на їхні акції. Вони не знали, чому вартість акцій росла або падала, і повинні були приймати рішення щодо того, продавати акції чи ні, опираючись лише на вкрай обмежений обсяг інформації. Другій групі, навпаки, був наданий доступ до безперервного потоку фінансових даних. Вони могли дивитися канал CNBC, читати Wall Street Journal і звертатися до експертів за консультаціями з приводу останніх тенденцій ринку. Так яка з груп впоралася із завданням краще?

Правило одного відсотку: Twitter і бібліотека

Коли нам розповідають про неймовірний Twitter, то звучить все дуже просто – кілька твітів здатні змінити світ. Хтось зі слухачів відразу ж запалюється прикладом героїв Арабської весни, або спокушається кетіперрівською кількістю фоловерів, і біжить створювати власний акаунт. Однак, середньостатистичний користувач-скептик знає, що у Твіттері, окрім всього, на нас чекає купа полишених акаунтів, млявих твіттерян, ботів… а з часом тотальна більшість запідозрить, що без його твітів світ би не став гіршим. Ми про це лише здогадувались, а от Джон Брунер математично довів, що, справді, більшість користувачів Twitter мають дуже мало послідовників, а зовсім невеличкий відсоток користувачів створюють більшу частину всіх повідомлень.

Бібліотекознавчі журнали: на скільки вони відкриті?

Челсі Бовлі та Майке Вандегріфт проаналізували на «відкритість» 111 бібліотекознавчих журналів і навіть запропонували нову метрику для оцінки відкритості видань – HOii Factor (How Open Is It). Як виявилось, значний відсоток нашої фахової література, як і раніше, належить та контролюється комерційними видавництвами. Серед цифр, що насторожують: 38% журналів вимагають повної передачі авторських прав, лише 33% відкритих журналів пропонують безкоштовну публікацію, 3,6% не мають чіткої політики щодо відкритого доступу, а політика 5,41% журналів залишається невідомою. Словом, усе як і в нас – поки бібліотекарі вимагають від інших наукових дисциплін свято дотримуватись принципів та стандартів Відкритого доступу, саме бібліотекознавство дуже далеке від ідеалів відкритості.

Free Music Archive: музика безкоштовно

Інтерактивна бібліотека Free Music Archive (FMA) пропонує користувачам високоякісні, легальні аудіо-файли, які доступні для завантаження і подальшого використання. Ресурс незамінний для меломанів, подкастерів, режисерів… творців бібліотечного аудіо та відео. Водночас, FMA виконує роль правової і технологічної платформи для обміну музикою – кожен депозит містить інформацію про автора, посилання на детальний опис твору, де можна придбати альбом.

Віртуальна виставка в Storify

Ідея створення віртуальних виставок зі скриптами не мала продовження, тому тепер буду агітувати за простіший варіант – використання спеціальних сервісів. Позабавлявся зі соціальною мережею Storify, що дозволяє укладати окремі історії та хронологічні стрічки за допомогою різних соціальних медіа: Twitter, Facebook, Instagram, YouTube, Google+, Flickr... Користувачі можуть одночасно проводити пошук у кількох соціальних мережах, додавати текст і перетягати знайдені елементи в свою історію, чи стрічку.

Плач за надбавкою

Не розумію, чому голосить бібліотечна спільнота за нібито втраченими 50% надбавки? Адже, згідно постанови Кабміну надбавка не скасовується, а просто від 25 березня «конкретний розмір надбавки встановлюється керівником установи». Схоже, більшість колег підозрює, що доблесне бібліотечне керівництво може спокуситися мерзенною перспективою залишити надбавки по самий граничний розмір тільки собі і своїм бойовим подругам? Хижий курс Нацбанку вже й так перетворив наші доплати на пшик, тому все таки сподіваюсь, що наші бібкерівники не поводитимуться як останні м*даки і зроблять все, щоб зберегти надбавки у 50%-розмірі.

Наукова періодика України: цитувати легко

Документи, що знаходяться у відкритому доступі, й так частіше цитуються, але тепер публікації з найпопулярнішого кириличного наукового порталу цитувати стало зовсім легко – скопіював, вставив, зберіг. При перегляді змісту конкретного номера видання на порталі Наукова періодика України, користувачі можуть обрати стиль цитувань: Бібліографія (ДСТУ), або Бібліографія (MLA). Очікуємо на новий бум використання порталу, а редакціям, які прагнуть бачити свій журнал читаним та впізнаваним, варто дбати про забезпечення НБУВ усіма необхідними даними.

CORE: єднає репозитарії

Агрегатор CORE (COnnecting REpositories) покликаний полегшувати доступ до вмісту світових відкритих наукових архівів. Для цього агрегатор має на озброєнні п'ять компонентів: CORE Portal – пошук наукових публікацій, CORE Mobile – Android-додаток для пошуку і завантаження документів, CORE Plugin – можна інтегрувати в архів для рекомендації подібних документів, CORE API – дозволяє зовнішнім програмам взаємодіяти з CORE, Repository Analytics – для відстеження кількості отриманих метаданих та контенту з різних архівів.

Попит породжує придбання (ППП)

Всі ми знаємо, що хороший відсоток придбаних бібліотекою книг, так ніколи і не покидає своєї полиці. Як влучно помітив Ендрю Кіо: «Сама лише кількість томів зібраних у бібліотеці говорить нам тільки про їх вагу (в кг) та зайняту площу. Та на багато важливішими характеристиками колекції є її доцільність, якість і значення». Те ж саме можна сказати і про передплату електронних ресурсів. Щоб кошти витрачені на передплату не пропали даремно, нині у бібліотеках Північної Америки, Австралії та Європи активну перевірку проходить нова модель розвитку бібліотечної колекції Patron-driven acquisition (PDA) – користувачам пропонують великий вибір електронних документів, які бібліотека купує лише за фактом використання. 

Шевченко і робота з боржниками

Тарас Шевченко: «Навпроти губернаторського скверу прочитав я на блідо-блакитній вивісці: «Публічна бібліотека для читання». «Браво, – подумав я, – в Астрахані публічна бібліотека. Отже, і читачі є». Хлопчина-замазура показав мені вхід у цю святиню, і я благоговійно піднявся на другий поверх і вступив у єдину залу бібліотеки. Бібліотекар, в сюртуку з червоним коміром і з гренадерськими вусами, якого я прийняв за поліцейського чиновника, сказав мені, що книга Рибушкіна «Опис міста Астрахані» у даний час в бібліотеці відсутня, і що вона знаходиться у бухгалтера громадської опіки Васільєва. Я пояснив йому, що я нетутешній, але він все-таки відіслав мене до приказу громадської опіки. Робити нічого, відправився до згаданого бухгалтера Васільєва. І від цього поважного дідуся отримав надію прочитати книгу Рибочкіна завтра о 9 годині ранку».

Як дізнатись h-індекс у Web of Science?

Стараннями проекту ElibUkr понад півсотні українських установ впродовж наступних трьох місяців тестуватимуть платформу Web of Science (WoS) від компанії Thomson Reuters. Хоча продукти компанії добре відомі в країні, можна сказати, що це наше перше масштабне і тісне знайомство з платформою. Тому, вирішив показати як дізнатися індекс Гірша вченого у WoS. Вирахувати просто, однак процес має свої відмінності у порівнянні з іншими наукометричними інструментами. 

Держкомтелерадіо підкралось непомітно

Ніби й не було приводів до гучних бенкетів і неповинна була б зранку боліти голова, та все ж схоже після чогось такого Державний комітет телебачення і радіомовлення України запропонував зменшити кількість бібліотек-одержувачів безоплатного обов’язкового примірника видань. Пропонують у Законі України «Про обов'язковий примірник документів» …національним, у тому числі спеціалізованим, всеукраїнським бібліотекам… замінити на …Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського, Національній парламентській бібліотеці України… Звичайно, Держкомтелерадіо має повне право побавитись у законопроектну діяльність, але для чого пропонувати висадити в повітря бібліотечну систему країни?

Розвиваємо цифрові проекти бібліотек

Улюблена темнодзьоба гагара, на основі реальних людей та подій, підготувала черговий порадник, як ізолювати, обезправити та розчарувати бібліотекаря. Вирішив трішки приправити і переробити спеціально для потреб вітчизняних управлінців. Самому вже набридли подібні тексти, оскільки їхня дієвість залишається непоміченою, але давайте хоч так згадаємо про наших маленьких ельфів та гномиків, безіменних будівників електронних бібліотечних проектів.

Нова бібліотека УКУ

Український католицький університет планує до 2016 року побудувати у Львові нову бібліотеку. Проект розроблено німецькою компанією Behnisch Architecten та львівською Chaplinskyy & Associates. Поки не відомо яким буде фонд, комплектування, послуги… знаємо тільки напевно, що очільники УКУ тримають курс на максимальну автоматизацію. Злі язики говорять, що бібліотеки ще нема, а робочих місць вже нема, тому від новобудови очікую лише новий читацький квиток.