Бібліографічні війни початку століття

Гортав працю Левка Биковського «Українська бібліографія на еміграції» (Українське книгознавство, 1922). Майже сто років минуло, а вітчизняні бібліо-війни не змінилися (хіба що, поповнили арсенал MARCами та АБІСами). Наприклад: «В 1919 р. в Києві утворилося дві партії: московська, котра обстоювала комбінацію системи М. Дьюї з системою Кеттера й уперто намагалася розповсюджувати її на Україні, та українську, що заводила міжнародну децимальну бібліографічну класифікацію». Або «Звідсіля категоричний наказ бібліографам – не створювати ніяких сепаратних, індивідуальних систем, а притримуватися одної, прийнятою більшістю бібліографічного світу».

URLITERATURE: подовжувач URL

Мережа російських книжкових магазинів РЕСПУБЛИКА* запропонувала цікавий спосіб просування книг серед Інтернет-користувачів. Перейдіть на сайт URLITERATURE, вставте будь-який URL, оберіть книгу і діліться над-інформативним гіперпосиланням з друзяками. Хоча перелік книг обмежений, у майбутньому можна якось використати дану ідею для бібліотечних потреб (приміром, для промоції праць електронних наукових архівів).

Як оцінювати і преміювати науковців?

Павєл Чєботарьов: «Головний критерій старої англійської система оцінювання RAE (Research Assessment Exercise), ні, не кількість публікацій, а якість дослідження; вона, як і нова, була експертною. Впроваджувана зараз система Research Excellence Framework (REF) також вельми цікавиться якістю, але 20% кінцевої оцінки становить impact (не плутати з імпакт-фактором журналів), тобто вплив дослідження на навколишній світ і, зокрема, його значення для розвитку науки. Вчених питання про impact дратують, але платники податків хочуть знати, на що йдуть гроші. Всі наукові дисципліни в REF можна розділити на ті, де бібліометрія не використовується при оцінюванні взагалі, і ті, де вона використовується з великими обмеженнями. До перших відносяться математичні, інженерні, гуманітарні, суспільні науки, менеджмент та ін. До других – науки про життя, про Землю, хімія, фізика, інформатика та економіка».

Маємо нових міністрів

Рада Майдану представила міністрів. Міністерство культури довірили актору театру та кіно Євгену Нищуку. Про пана Кулиняка ми знали, що він вміє грати на скрипці між ногами, пан Новохатько обіцяв не підрізати бібліотечні ініціативи… тому, думаю, пан Нищук також впорається. Після Табачника прийшов антиТабачник. Міністром освіти став літературознавець, журналіст, педагог і ректор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт. Попередній міністр наговорив і наварив багато, проте були й хороші ініціативи (наприклад, запровадив електронний вступ, нагадав здобувачам, же закордоном також існують наукові журнали), тому давайте вірити, що розум братиме гору над емоціями.

Якось не до бібліотек

With every mistake we must surely be learning // Still my guitar gently weeps. Хтось скаже, що зараз якось не до бібліотек (так, ніби колись був для нас час), але потрібно повертатись. Бібліотека Майдану відновила свою роботу після погрому, силовики деякі книги знищили варенням, для сушки документів, виловлених з вод біля Межигір'я, НБУВ надала теплові пушки, тиран у бігах виявився поціновувачем українських стародруків… а книгозбірні продовжують тішити своїх користувачів актуальними експозиціями. План є план. 

Пам’яті друга

Останнього разу ми говорили з ним про Кропоткіна. Для багатьох Кропоткін це виключно анархіст-теоретик, однак найвизначніша робота князя все-таки Взаимопомощь как фактор эволюции. Суть роботи: далеко не все людство сволота, навпаки, люди схильні допомагати одне одному, а взаємодопомога і солідарність – рушії людського прогресу. Для прикладу: йдеш вулицею і раптом просять тебе юні полохливі міліціонери допомогти затримати правопорушника – «Постоїте поряд, він побачить, що нас багато і не пручатиметься». Хто б не погодився допомогти?! Я б відмовив, а от тезка без роздумів погодився. Він вірив в прогрес, він вірив в освіту, він допомагав людям… але через пару років колеги цих міліціонерів вбили його за те, що він прийшов відстоювати наші права.

Бібліотекар з питань Відкритого доступу

Бодлеанська бібліотека Оксфордського університету запрошує на роботу Open Access Subject Librarian. 80% ставки (4 робочих дні на тиждень). В обов’язки входить – інформувати, пропагувати, підтримувати ресурси та ідеї руху Відкритого доступу серед користувачів бібліотеки + підготовка бібліометричних звітів, де крім традиційних метрик потрібно вказувати і показники альтметрікс. Можу привітати себе, і багатьох з вас, з тим, що ми не цураємось світових бібліотечних трендів… от тільки до Оксфорда нам далеченько.

Тепер ніщо не заважатиме професійному вдосконаленню і творчості

З Указу Президента України Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року: «Зусилля органів управління освітою, науково-методичних служб за підтримки всього суспільства та держави повинні бути зосереджені на реалізації стратегічних напрямів розвитку освіти, подоланні наявних проблем, виконанні перспективних завдань, серед яких: <…> забезпечення економічних та соціальних гарантій педагогічним, науково-педагогічним, бібліотечним та іншим працівникам системи освіти, підвищення їх соціального статусу, престижу педагогічної професії, створення умов для професійного вдосконалення і творчості».

ZENODO

Новий репозитарій ZENODO закликає окремих вчених, наукові групи та установи ділитися результатами досліджень, які ще не стали об’єктами зберігання інших електронних архівів. Попри те, що ZENODO створено в рамках проекту фінансованого ЄС, репозитарій відкритий для усіх науковців – незалежно від галузі знань та джерел фінансування їхніх досліджень. За збереження документів можна не хвилюватися – усі депозити знаходяться в CERN Data Centre, а ЦЕРН має неабиякий досвід у створенні та експлуатації масштабних цифрових сховищ. Смаколики ZENODO: дозволено самоархівувати файли до 2 Гб, зручна інтеграція з DropBox, кожен депозит отримує альтметрікс-лічильник та унікальний ідентифікатор DOI. Репозиторій названо в честь батька метаданих Зенодота.

Нагорода за відкритість від ImpactStory

Відкритий альтметрікс-інструмент ImpactStory запропонував користувачам вказувати посилання на відкриті повні тексти робіт у своїх профілях. Просто відкриваєте відповідний запис, вводите URL і зберігаєте. Крім цього, розробники ImpactStory вирішили підтримати ініціативність мільйонів прихильників Відкритого доступу відповідними відзнаками. Якщо 10% робіт автора знаходиться у відкритому доступі, то у профілі ImpactStory він отримає простесенький значок Open Access. Більш відданні послідовники отримають бронзові (30%) і срібні (50%) значки, а на найбільш полум’яних (понад 80%) очікує золота нагорода. 

Про наукову та науково-технічну діяльність внз

У Міністерстві освіти і науки України продовжують та продовжуватимуть (дивіться графік) слухати звіти проректорів з наукової роботи щодо підведення підсумків наукової та науково-технічної діяльності внз та наукових установ у 2013 році. Приємна особливість цих слухань – з усіма презентаціями можна ознайомитися на сайті МОН. Попри те, що сам зміст та оформлення презентаційних файлів можуть достатньо розповісти про наукову роботу установи, все-таки, нас більше цікавить питання – Чи згадують доповідачі про бібліотеки? 

Моніторинг публікаційної активності у МОНівській інтерпретації

Повідомлення на сайті МОН наробило переполоху, адже під головуванням Першого заступника МОН України відбулося засідання, у рамках якого відбулася презентація проекту одеських науковців із розробки українського індексу цитування наукових робіт! Наше МОН вміє дивувати ініціативами і формулюваннями, а тому підтримка рішення щодо «врахування середнього значення показника Гірша за галуззю як в цілому, так і окремо для дослідницьких закладів» може означати різне.

Закон Лемана

Професор психології Харві С. Леман (Harvey C. Lehman) у Age and achievement показав, що шанси здійснити важливе наукове відкриття значно вищі у молодих дослідників (особливо в галузях математики та теоретичної фізики). При цьому, чим цінніший внесок дослідника, тим вища ймовірність того, що його творчий пік припав саме на молодий вік. Прикладу це на один приклад з генетики. У 1982 році Стенлі Прузінер до вже відомих джерел інфекцій запропонував додати ще й пріони. Нову теорію прогнозовано зустріли словами: Які ще, Архімеда лисого, пріони?! і аж у 1997-му Прузінер поїхав до Стокгольму отримувати Нобелівську премією. За Леманом все сходиться, от тільки теорія мовчить скільки ж пудів солі довелося з’їсти генетику, допоки не накопичилась гора неспростовних експериментальних підтверджень.

Статистика використання електронних ресурсів

На сторінці проекту ELibUkr оприлюднено статистику використання читачами різних бібліотек України електронних ресурсів американського видавництва McGraw-Hill: eBook Library, Access Engineering та Access Medicine. Звичайно, слід враховувати специфіку ресурсів, потенційну кількість користувачів… однак, все рівно очікував побачити значно вищі цифри. Учасники ELibUkr, скажіть – Чи комусь вдалось вивідати секрети промоції електронного контенту у Донецького національного технічного університету?

Бібліотека Євромайдану як вона є

Про бібліотеку Євромайдану написано вже достатньо багато, тому не бачу сенсу ще раз розповідати про ідею, історію її створення, правила користування… Все так як написано. Пригадалось, що не так давно в «Українському домі» ярмаркували бібліотекарі зі своїми інноваційними послугами, функціонерами і політиканами. Нині «Український дім» прихистив бібліотеку Євромайдану з книгами і активними читачами.