Рік 2014

Під час Кримської війни, коли в Чорне море увійшла англо-французька ескадра з паровими машинами, росіяни самі затопили свій дерев'яний флот у Севастопольській бухті, адже вітрильний флот безпорадний проти парового. Неназвана війна оголила величезну кількість наших проблем, зокрема й в інформаційній сфері. Хоч би яким чисельним, багатим, лицемірним не був наш ворог, але ми все-таки воюємо з технологічно відсталою країною. 

Державний бюджет України на 2015 рік: витрати на діяльність бібліотек

Сонний парламент ухвалив державний бюджет України на 2015 рік. Цифри можна переглянути на сторінці Проекту Закону про Державний бюджет України на 2015 рік – вантажимо архів Додаток 22.12.2014 і у ньому знаходимо Додаток №3. На забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек заплановано витрати 279747,9 тис. грн., що просто арифметично на -45132,7 тис. грн. менше ніж минулого року і набагато-набагато менше якщо зважати на курс долара. Нічого не заплановано на розвиток, майже всі кошти підуть на оплату праці, комунальні послуги та енергоносії.

Бібліотекарям скасували пільги та доплати?

Верховна Рада ухвалила закон про скасування соціальних пільг різним категоріям громадян. Щоб нікого випадково не ввести в оману, прохання перевірити – дивлюся файл Проект Закону (доопрацьований) 26.12.2014. Отож, у Законі про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України №1577 від 22.12.2014 знаходимо пункт 17, де сказано про зміни у статті 30 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу». Спершу йдеться про пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням якими ніколи не користувався, тому мене це мало цікавить. Далі страшніше… та зрештою виявилось, що це була хибна тривога

Що таке Impactstory?

Веб-інструмент з відкритим вихідним кодом Impactstory допомагає дослідникам з'ясувати, де їхні роботи було процитовано, де вони зберігаються, переглядаються, обговорюються ітд. Ще восени зробив український переклад презентації інструменту для сторінки Spread the word, однак після зміни економічної моделі Impactstory наші шляхи розійшлись. Наприкінці року чищу свої архіви і ось натрапив на презентацію. Ділюсь, раптом комусь закортить розповісти про Impactstory.

Цитування навпаки

На зустрічі з одним із редакторів журналу SIGMA, В’ячеслав Бойко розповів нам, що рецензенти залюбки погоджуються виконати свою роботу за саму лише можливість першими ознайомитись з результатами нових досліджень, і, як правило, експерти потім цитують статті, які вони рецензували. Логіка зрозуміла – роботи скеровують на перевірку фахівцям відповідних галузей і якщо ті пишуть схвальні рецензії, отже робота неодмінно містить нові дані, що збагачують світову науку. Інші науковці можуть проґавити нове вагоме дослідження, але не рецензент. 

Науковець 2.0: Олександр Коляда

КОЛЯДА Олександр Костянтинович 
Закінчив КНУ ім. Т. Шевченка за фахом біологія. Кілька років займався науковою та комерційною діяльністю, а зараз займаюсь дослідженням генетики людини та механізмів старіння на молекулярному рівні. Наукові інтереси це генетика старіння, фактори довголіття, теломерна біологія, генетика людини, нейрогенетика. 

Адреса блогу: http://www.epigenetics.com.ua 

Тематика блогу: геронтологія, молекулярна біологія та генетика. Також у блозі багато постів про досягнення лабораторії епігенетики Інституту геронтології НАМН України. 

Кров з молоком

Щотижневий медичний журнал Blood від Американського товариства гематології вирізняється з-поміж інших оригінальною структурою статей – кольорове зображення зі стислим описом-поясненням (як приклад). Імпакт-фактор журналу = 9,775, індекс оперативності = 2,288. Де жуйка про те, що вагомий внесок у дослідження даної проблеми зробили вчені праці яких автор ніколи не читав? Де зображення на 300 dpi? І чому обсяг статті менше 0,5 друк. арк.? Підозрюю, що у вітчизняній традиції наукового видавництва для Blood не знайшлось би місця.

Нове дослідження підтримки бібліотекарями ініціативи Відкритого доступу

Дженіфер Грендбоіс та Джамшид Бегешті з Університету Макгілла відібрали 203 англомовні бібліотекознавчі публікації, за допомогою Google Scholar дізнались скільки з цих публікацій відкриті, а в SHERPA/RoMEO перевірили політику видань у яких були опубліковані дані роботи. Згідно даних SHERPA/RoMEO очікувалось, що 94% досліджуваних статей повинні бути відкритими, однак, у результаті отримали лише 60%. У порівнянні з минулими роками бібліотекознавці самоархівують свої роботи значно активніше, проте, досі у нашій галузі спостерігається великий розрив між теорією і практикою підтримки ініціативи Відкритого доступу.

Фіни звітують

Натрапив на сайт статистики публічних бібліотек Фінляндії. Finnish Public Libraries Statistics Database – чудовий відкритий тримовний веб-ресурс, що дозволяє сортувати статистичні дані за різними параметрами. Фіни обраховують цікавий показник «Economy» – сума витрат на персонал та бібліотечні матеріали розділена на суму відвідувань та книговидач. Чим менше, в результаті, ми отримаємо число, тим краще. Тобто, даний показник не є мірилом якогось грошового прибутку, а просто вказує, чи не витрачаються бюджетні кошти намарно. Допоки у нас не буде подібних відкритих статистичних ресурсів і показників, доти усі розмови наших оптимізаторів-політиканів про неефективність бібліотек і неминучість реформ залишатимуться дешевим популізмом.

Молоді вчені-бібліотекарі здобули премію Президента України

За роботу «Бібліометричні дослідження української періодики» науковим співробітникам Національної бібліотеки України імені Вернадського Тетяні Симоненко та Єлизаветі Кухарчук присуджено щорічну премію Президента України для молодих вчених. Вітаємо переможців! У рефераті роботи читаємо: «…проведено розмежування сфер раціонального використання міжнародних бібліометричних баз даних Google Scholar і Sci Verse Scopus та Web of Science – першу з них слід розглядати як джерело для здійснення поточного моніторингу науки, а багатофункціональні комерційні системи Sci Verse Scopus і Web of Science – як платформи для проведення комплексних наукометричних досліджень». Якщо комусь зі здобувачів раптом доведеться доводити, що Google Scholar задовольняє вимогу МОН, то, гадаю, тепер можна апелювати і до цієї роботи.

Список літератури згідно вимог ВАК онлайн

Нарешті добрі люди створили портал VAK.in.ua для полегшення марудної процедури оформлення наукових джерел відповідно до вимог ВАК. Переходите, обираєте відповідний тип документу, заповнюєте поля, генеруєте і копіюєте. Якщо працюватимете на порталі без реєстрації – оформлені Вами джерела будуть доступні усім користувачам. Якщо ж зареєструєтесь – усі внесені джерела будуть доступні лише у Вашому профілі. Поки що портал VAK.in.ua знаходиться на стадії бета-тестування і розробники з нетерпінням очікують на Ваші пропозиції та побажання.

Social Share в Springer

Слідом за іншими топовими академічними видавцями Springer також прикрутив лічильники соціальних метрик до своїх статей. Тепер, на сторінках SpringerLink можна побачити посилання Social Share, що оперативно розповість про веб-цитування тієї чи іншої статті видавництва. Дані отримуються за допомогою відомого інструменту Altmetric. Раніше, підозрював, що Altmetric надто прохолодно ставиться до кириличних джерел, однак моя нещодавня згадка про дослідження репозитаріїв Латинської Америки несподівано дуже швидко з’явилася у Social Share. 

Бібліотекарі, трясця, давайте зупинимо профанаторів!

Обережно спойлер! Пост всіяний зашурганими істинами. Революції починають ідеалісти, роблять романтики, а використовують негідники. Тенетами гуляє документ з рекомендаціями Міністерства фінансів щодо оптимізації витрат з держбюджету. Табчніковські профанації навіть й близько не стояли у порівнянні з тим насильством, що пропонується. Звичайно, «оптимізація» зачепить майже кожного, але облишмо особистісне і подивімося яку наругу затівають над нашою професією. 

Зміни до форми статистичного звіту бібліотек внз

Відбулось засідання робочої групи директорів бібліотек київських вишів, яке несподівано закінчилось якимсь рішенням. На сайті Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича читаємобібліотекам запропоновано обліковувати в статистичному звіті віддалені мережеві ресурси. Здавалось би нічого нового, адже вони й так обліковувались? Насправді, на засіданні домовились, що у Таблиці основних статистичних показників роботи бібліотеки ВНЗ України, у розділі «Бібліотечний фонд», повинен з’явитися ще один експериментальний рядок 3.1.6, у якому можна вказувати кількість (назв) придбаних або передплачених віддалених електронних ресурсів, які можна додавати до бібліотечного фонду (примірників). Отримане значення погодились поки вказувати у дужках. Ось такий ISO 2789:2013 у київській інтерпретації.

Облік електронних ресурсів Forever

Закінчується календарний рік і розпочинаються традиційні звітні пристрасті – у вітчизняних академічних бібліотеках знову грузяться як обліковувати передплачені віддалені електронні ресурси. У Таблиці основних статистичних показників роботи бібліотеки ВНЗ України існує поле 13.1.1 – Кількість придбаних (передплачених) БД, однак нашим бібкерівникам кортить додавати передплачені е-ресурси саме до бібліотечного фонду. 

Google Академія для молодих дослідників

Створив лінивчик для студентів та дослідників, які тільки розпочинають відкривати для себе можливості безкоштовної спеціалізованої пошукової системи Google Академія. Коротко розглянуто чотири основні функції системи – простий та розширений пошук, створення профілю вченого, бібліотека та показники Google Академія.

Мінстець і всі-всі-всі

Українці отримали новий Кабмін. Так ми і не дізнались, що думав Євген Нищук про перспективи бібліотек – його на посаді Міністра культури змінив В’ячеслав Кириленко. Новий міністр прийшов до нас не з далеких сфер, до цього він був головою комітету Верховної Ради з питань культури і духовності, а тому повинен швидко адаптуватися у кріслі очільника культури. Водночас, звіт роботи згаданого Комітету за 2012-2014 рр. примушує робити дуже стримані прогнози щодо майбутньої роботи Мінкультури. 

Екрани носитимуть окуляри замість нас

Для людей з вадами зору процес читання часто супроводжується капосними незручностями – у когось «надто дрібно написано», у когось «руки закороткі»… Потрібно постійно скидати, надягати і підбирати нові окуляри, чи контактні лінзи. Науковці МІТ, Каліфорнійського університету та Берклі вирішили, що досить мучити чотириоких і розробили екрани для смартфонів та iPad, які носитимуть окуляри замість користувачів. Дані екрани зможуть виправляти короткозорість, далекозорість, астигматизм і навіть більш складні проблеми зору. Спеціально спотворене зображення виводитиметься на екран, тим самим користувачу здаватиметься, що він бачить чітку картинку. Нова технологія повинна стати благом особливо для тих країн, де легше купити хороший смартфон, аніж підібрати правильні окуляри.

Терміни та визначення

Колись давно запитував – як правильно репозиторій, чи репозитарій? У тексті порівняно свіженького і чудернацького національного стандарту України – ДСТУ 7448:2013 «Інформація та документація. Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять», що мав би унормовувати українські терміни та визначення понять у сфері бібліотечно-інформаційної діяльності, знаходимо: 4.3.15 репозитарій Кооперативне книгосховище групи бібліотек (4.1.1) для економного зберігання та використання. Звичайно, з дефініцією важко погодитись (репозитарієм ми обзиваємо онлайн-архів для збору, збереження і поширення електронних документів), але канонічне написання ми вже ніби маємо.

Електронний архів українського визвольного руху

Електронний архів українського визвольного руху – спільний проект Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету ім. І. Франка та Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». Проект покликаний забезпечити вільний доступ до електронних копій документів з історії українського визвольного руху у XX ст. – до документів та матеріалів, що висвітлюють діяльність організацій українського визвольного руху, а також до документів репресивних структур окупаційних режимів. 

Науковець 2.0: Олег Фаренюк

ФАРЕНЮК Олег Ярославович 
Фізик-теоретик, працюю в Інституті Фізики Конденсованих Систем. Безпосередньо займаюся сильноскорельованими електронними системами. Адмініструю кластер нашого інституту. Цікавлюся цілою купою не пов’язаних тем – на жаль, явно більшою кількістю, ніж можу охопити. Тому й блог називається «Записки дилетанта». 

Адреса блогу: http://indrekis2.blogspot.com 

Тематика блогу: IT (С++, мікроконтролери, низькорівневе програмування, історія персональних комп’ютерів, тощо), дослідження Сонячної системи (як зараз, так і в минулому), розповіді про те, чим займаються фізики-теоретики, спорадично трапляються інші теми.