Закон Лемана

Професор психології Харві С. Леман (Harvey C. Lehman) у Age and achievement показав, що шанси здійснити важливе наукове відкриття значно вищі у молодих дослідників (особливо в галузях математики та теоретичної фізики). При цьому, чим цінніший внесок дослідника, тим вища ймовірність того, що його творчий пік припав саме на молодий вік. Прикладу це на один приклад з генетики. У 1982 році Стенлі Прузінер до вже відомих джерел інфекцій запропонував додати ще й пріони. Нову теорію прогнозовано зустріли словами: Які ще, Архімеда лисого, пріони?! і аж у 1997-му Прузінер поїхав до Стокгольму отримувати Нобелівську премією. За Леманом все сходиться, от тільки теорія мовчить скільки ж пудів солі довелося з’їсти генетику, допоки не накопичилась гора неспростовних експериментальних підтверджень.

2 коментарі:

  1. Аліво, це все відносно...А в гуманітарних галузях, мистецтві, хіба не навпаки? Мізки або є, або їх нема, у будь-якому віці, ні? Або в тих галузях, де дослідження залежить від гранту, авторитету вже здобутого?
    Ще згадайте нетленні дослідження Satoshi Kanazawa, одне з яких про кореляції дослідницької активності чоловіків-дослідників й їхнього сімейного статусу:-), отож, неодружений чоловік прагне визнання (підсвідомо - успіху у жінок), відповідно високий рівень тестостерона, що сприяє творчости. А як одруживсь, то й той... що його вже пнутися... :-) Га?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Все сходиться - у 30-40 з'являється ідея, а потім накопичуєш гроші, гранти, авторитет... щоб поставити серію експериментів.

      Видалити