Якось не до бібліотек

With every mistake we must surely be learning // Still my guitar gently weeps. Хтось скаже, що зараз якось не до бібліотек (так, ніби колись був для нас час), але потрібно повертатись. Бібліотека Майдану відновила свою роботу після погрому, силовики деякі книги знищили варенням, для сушки документів, виловлених з вод біля Межигір'я, НБУВ надала теплові пушки, тиран у бігах виявився поціновувачем українських стародруків… а книгозбірні продовжують тішити своїх користувачів актуальними експозиціями. План є план. 


Ще натрапив у тенетах на блог Андрея Кравченко, який просто у захваті від бібліотечної системи Стокгольму: «Біля входу стоїть спеціальна висока тумба з прорізом для книг, які повертаєш. Просто опускаєте книгу в цей проріз і система розпізнає цю книгу і автоматично списує її з вас!». У коментарях неймовірне запитання – А можна повернути обкладинку з міткою??? А нутрощі видерти??? 


Не подумайте, що приклад вибрано для розпалювання ворожнечі, а особливо в день, когда весь Львов говорит по-русски. Просто у нас, навіть за відсутності автоматизованого повернення книг, дуже рідко, а таки траплялись випадки, коли читач намагався проштовхнути іншу книжку у видертій обкладинці.

Немає коментарів:

Дописати коментар