Майбутнє видавничої справи, або Всі журнали рівні, але деякі журнали рівніші за інші

Продовжуємо гортати спецвипуск Nature «Майбутнє видавничої справи», у якому всі публікації, так чи інакше, пов’язані з рухом Відкритого доступу. Наукові видавництва зіштовхнулися з кіберзлочинністю – два авторитетні європейські наукові журнали стали жертвою злочинців, що створили сайти-підробки журналів і отримали гроші від авторів за публікацію. Цікаво, що одному з самозванців навіть вдалось переконати Thomson Reuters включити посилання на журнал-підробку в список проіндексованих видань. Уявляєте, якби процес встановлення автентичності видавців доручили бібліотекам?! Приходить завкаф – «Мені сюди $500 відсилати?». Гадаю, що рух кадрів різко б пришвидшився…

Бібліотеки на перехресті

Багато провідних університетів та бібліотек світу прагнуть стати активними партнерами науковців, допомагати на всіх етапах наукових досліджень. Для цього бібліотеки створюють нові інструменти для збору, вивчення, візуалізації та обміну даними. У березневій статті Nature розповідається про передовий досвід забезпечення бібліотеками зберігання та доступу до вихідних даних досліджень. Поки ще не зрозуміло, наскільки успішним виявиться таке переосмислення місця бібліотек у науковій екосистемі (особливо з урахуванням обмежених бюджетів), однак бібліотеки світу вже рухаються у цьому напрямку. 

Інформаційний брокер і теорія бібліотечної змови

Малґожата Ковальська: «За результатами аналізу міжвідомчої групи з Прогнозування попиту на ринку праці у Польщі до кінця 2020 року різко зменшиться кількість спеціалістів задіяних у сферах сільського господарства, транспорту і палива та гірничодобувної промисловості. Натомість, швидко зростатимуть потреби галузей інформатики, телекомунікації, Інтернет та інформаційних технологій. Згідно цих прогнозів, на ринку праці існуватиме підвищений попит на інформаційних брокерів – спеціалістів, що шукають і надають інформацію на замовлення». 

Закинь працю в E-LIS

Ви – заклопотаний український бібліотекознавець, який шалено та палко підтримує ініціативу Відкритого доступу, але Вам постійно бракує часу, щоб усістися за комп’ютер і самостійно розібратися у тонкощах самоархівування? Пропоную вихід: надсилайте свої документи на мою електронну скриньку pan.bibliotekar@gmail.com, а я вже їх оперативно розміщатиму в нашому улюбленому найбільшому міжнародному відкритому електронному архіві з бібліотекознавства та інформаційних наук – E-LIS (Eprints in Library and Information Science).

Як знайти конференцію, матеріали якої індексуються в Scopus

Як і у випадку з пошуком назв журналів, перш за все – вільно забираємо файл List of titles (xlsx) зі сторінки Scopus. У завантаженому екселівському файлі відкриваємо аркуш Conf. Proceedings post-1995 (Матеріали конференцій після 1995 р.). Відразу ж користуватись переліком доволі незручно – відсутня країна проведення конференції + пошук за назвою конференції нам або 1) нічого не дасть, або 2) дасть далеко не все.

March Metrics: чемпіонат світу серед науковців

Спільнота Research2.0 з USC School of Pharmacy, що ставить собі за мету усіляко підтримувати ініціативу Відкритого доступу, оголосила Перший щорічний чемпіонат світу з впливовості наукових досліджень «March Metrics». Для визначення переможця будуть враховуватись різні метрики (від імпакт-фактору видання до кількості поширень у Facebook), але, ясна річ, кожна така згадка оцінюватиметься по різному. Так, наприклад, за публікацію у журналі відкритого доступу учасник отримає відразу 500 очок, а за кожен твіт нараховуватиметься лише 2 очки.

Електронна книга у США

Згідно дослідження Pew Research Center's Internet & American Life Project, що проводилось наприкінці 2012 р., кількість користувачів електронних книг у США, за останні 12 місяців, помітно зросла. Кількість читачів електронних книг збільшилася з 16% до 23%. Водночас, зменшилася кількість читачів друкованих книг – з 72% до 67%. Перехід до читання електронних книг співпадає із збільшенням власників електронних пристроїв для читання (ріст з 18% до 33%). А от позичали електронну книгу у бібліотеці лише 5% опитаних, хоча 31% користувачів знають, що бібліотеки пропонують таку послугу.

«Тернопільські» вебометричні рейтинги

Регіональна прив’язка звісно ж умовна, подія всеукраїнського масштабу, просто люблю особливо відзначати нестоличні проекти. Отож, з метою сприяння росту присутності науково-освітніх установ та книгозбірень в Інтернет-просторі, підтримки відкритого доступу до науково-освітніх та культурних надбань України, надання оперативних даних щодо веб-присутності, видимості та відкритості установ на сайті бібліотеки ТНТУ ім. Івана Пулюя щоденно підраховуються вебометричні рейтинги репозитаріїв України, ВНЗ України, бібліотек України та сайтів ТНТУ ім. Івана Пулюя.

З ІТ на ТИ II: післямова

Відразу кортить порівнювати цей конкурс з попереднім, однак стримуватимусь. Обмежусь лише тим, що у вересні 2010 р. ми отримали півтисячі відповідей, цього ж разу – півсотні. Але якщо порівнювати якість відповідей, кількість та важкість питань, час… загальний прогрес – більш ніж очевидний. Часто лунає, що бібліотека – це не тільки книги, отож і в запитаннях вирішив не оминути зображення, відео, мапи, перекладач… Тотальна більшість учасників граючись впоралась з таким підступом

WriteLaTeX і figshare: разом зручніше

Зручний безкоштовний сервіс WriteLaTeX, за допомогою якого можна створювати, редагувати та обмінюватись LaTeX-документами, відтепер дозволяє зберігати і публікувати свої документи безпосередньо у figshare. Щоб опублікувати роботу в figshare достатньо натиснути на відповідне посилання у редакторі WriteLaTeX. Додані таким чином документи залишатимуться закритими у figshare, допоки ви не надасте до них доступ.

Мобільний інтерфейс для DSpace

Часи мобільної гегемонії Greenstone скінчилися... Еліас Тзок (Elías Tzoc) з бібліотеки Університету Маямі на сторінках E-Lib Magazine розповідає як і для чого прилаштовувати мобільний інтерфейс до репозитарію на DSpace. Якщо вітчизняні розпорядники ds-архівів (репозитаріїв на DS у нас тотальна більшість) захочуть, то запросто зможуть отримати щось подібне. Робочу копію та інструкцію по установці хапайте зі самої статті, або з сайту DSpace на GitHub.

Результати конкурсу «З ІТ на Ти»-2

Золотий призерХроболова Ганна Володимирівна, бібліотекар 1 категорії, Наукова бібліотека НаУКМА, м. Київ. Сумарний бал – 16,5 з 20. Приз – планшет Asus Google Nexus 7. 

Срібний призерКозицька Тамара Степанівна, заступник директора з питань механізації, комп’ютеризації та автоматизації бібліотечних процесів, Центральна бібліотека Хмельницької міської ЦБС. Сумарний бал - 15,5 з 20. Приз – планшет Pixus Play Two. 

Бронзовий призерКосіна Тетяна Олександрівна, провідний бібліограф Центральної бібліотеки Антрацитівської МЦБС Луганської області. Сумарний бал – 15,25 з 20. Приз – прилад для читання електронних книг Pocket Book Touch 622. 

DRIVER: мережа європейських наукових архівів

Портал DRIVER пропонує дослідникам необмежений доступ до електронних документів з різних наукових дисциплін: понад 6830000 журнальних статей, дисертацій, книг, лекцій, доповідей і т.п., що регулярно надходять з 356 електронних архівів з 47 країн. Для керівників репозитаріїв існує кнопка Register your Repository. Сам реєструвати не спробував, але наявність Scientific Periodicals of Ukraine у списку репозитаріїв проекту підказує, що це можливо.

Конкурс «З ІТ на ТИ»-2: питання для учасників

Дайте відповіді на 10 запитань нижче, вказавши і відповідь, і посилання на веб-сторінку, на якій Ви знайшли цю відповідь. Намагайтеся навести посилання на найбільш авторитетне джерело, інформація з якого, на Вашу думку, найбільш достовірна.
Приклад питання: У якому році засновано організацію IREX?
Приклад відповіді: 1968,
http://www.bibliomist.org/pdf/Bibliomist_Factsheet_UKR.pdf

Картинки про науку

Повертаюся до питання – Де знайти легальні наукові зображення? Простенькі пошукові запити скеровують на добротні англомовні веб-підбірки – достатньо древні, але досі актуальні. Відтак, не бачу сенсу укладати все наново, а просто обмежусь згадуванням цих списків і ще додам від себе парочку веб-ресурсів. У переліках практично проігноровані цифрові бібліотеки і варто пам’ятати, що більшість з них містить розділ science. Звичайно ж мультимедія не обмежуються лише зображеннями – наукову анімацію, відео, таблиці… ви також знайдете за наведеними нижче посиланнями. 

SciStarter: громадянин науки

За допомогою SciStarter мільйони людей з усього світу можуть зробити свій внесок у науковий прогрес людства. Сервіс пропонує тисячі потенційних проектів запропонованих вченими, організаціями, компаніями, а також ресурси, продукти та послуги, які дозволяють усім бажаючим легко, весело та невимушено займатись науковою діяльністю. 

Не бійся молодого кандидата! та інші неприємності

Пропоную переглянути дві минулорічні статті з «Научных и технических библиотек». У першій публікації І. Стрєлкова переконує, що бібліотечному керівництву не варто цькувати молодих науковців: «Керівництву бібліотеки слід побоюватись іншого: невизначеності перспектив, незатребуваності наукового потенціалу, слабкого забезпечення умов наукової праці і творчої самореалізації. Усі ці фактори негативно впливають на ідентифікацію молоді у науковому співтоваристві, призводять до росту соціальної апатії, небажання працювати в бібліотеці, міграції молодих вчених з бібліотечної галузі…».

Він повертається! «З ІТ на ТИ»-2: Другий Всеукраїнський конкурс для бібліотекарів

Завдання конкурсу – виявити найкращих бібліотекарів України, які використовують сучасні інформаційно-комунікаційні технології для роботи, дозвілля та пошуку всякої всячини у відповідь на запити різних «чомучок»; а також популяризувати Інтернет-технології серед бібліотечної громади. Конкурс проводиться з метою заохочення працівників бібліотек України до постійного підвищення власної кваліфікації, покращення якості та ефективності роботи в мережі Інтернет. Щоб перемогти у конкурсі, потрібно якомога швидше і повніше відповісти на запитання, які будуть розміщені у визначений час на блогах «Бібліотечний автобан» та «Пан Бібліотекар».

Наукпоп #3. Космос

«Український космос» – К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2009. 
Прочитавши цю книжку, ти дізнаєшся про вагомий внесок українців в освоєння Космосу. Серед головних і генеральних конструкторів було майже 20 українців. Завдяки нашим космічним геніям – Ю. Кондратюку, С. Корольову, В. Глушку, М. Янгелю, В. Челомею, Г. Лозино-Лозинському та іншим ми маємо всі підстави пишатися українськими космічними досягненнями – колишніми і сьогоднішніми. Сподіваємося, що метафоричну назву «Український космос» ніхто не сприйме як зазіхання на те, що людям, на щастя, не належить…

«Неілюстративна» наука

Зіштовхнувся з хибним переконанням – «Для таких тем, як нанотехнології, напівпровідники, квантова механіка… ми просто не можемо підібрати яскравих легальних ілюстрацій. Нам доступні лише формули, чи обкладинки і усе це страшенно нецікаве». Звичайно, відразу ж закортіло розповісти про FigShare, Wikimedia Commons, PLoS ONE… однак, гадаю, варто зробити окремий допис про пошук безкоштовних легальних наукових мультимедійних документів. А поки обмежимось терміном  nanotechnology і проведемо пошук у Wellcome Images.