Розробка веб-додатку бібліотеки для мобільних пристроїв

Аналіз статистики бібліотеки Loughborough University показав, що приблизно 1200 користувачів щомісяця звертались до веб-сайту за допомогою мобільних пристроїв. Відтак, Джейсон Купер та Гері Брюертон (Jason Cooper & Gary Brewerton) вирішили спростити життя своїм читачам і розробили прототип веб-додатку на HTML5 з використанням jQuery Mobile. Хоч мобільний додаток і отримує у розпорядження обмежені ресурси пристрою, розробники вирішили зупинитись саме на ньому, оскільки такий додаток може працювати на різних платформах і не потребує відповідного магазину для завантаження (як, наприклад, iTunes для Apple, чи Google Play для Android).

Як провести вебінар

У публікації Міхала Черни ви знайдете хороший огляд вільних та комерційних сервісів для проведення вебінарів. Також, пан Міхал пише: Позитивно, що технології дозволяють подолати великі відстані без необхідності витрачати значні кошти, однак вебінари суттєво обмежують налагодження соціальних контактів  немає можливості поглянути на аудиторію, обговорити питання особисто, втрачається творча атмосфера плідної співпраці… Словом, ви зрозуміли – доки не вигадають плагін «онлайн-фуршет», доти стару-добру конференцію ніщо не замінить.

Scopus: наші журнали +2

Згідно вересневого title list, ще двійко українських наукових видань здолали шлях до Scopus. Ними стали: науковий журнал Інституту електродинаміки НАН України «Технічна електродинаміка» (Technical Electrodynamics) та науковий журнал громадської організації Центр соціологічних досліджень «Economics & Sociology». Вітання редколегіям! Нагадую, що просто відбираю журнали за країною-видавцем, а за більш докладною інформацією заглядайте на сайт Наука України в дзеркалі наукометричної бази даних SciVerse Scopus.

Імітація наукової творчості

Надія Зелінська: «…Сучасна імітаційна наукова праця, замість узагальнення результатів власних спостережень і досліджень автора, найчастіше уміщує відомості, скачані із Всесвітньої мережі та, у кращому (!) випадку, скомпільовані з різних джерел (і при цьому – ще й перепущені через програму комп’ютерного перекладу). Окрім явної шкоди від вторинності (або й третинності!), що завдають науці такі твори, вони призводять до поступової руйнації креативної складової дискурсу, адже, не відображаючи реального творчого процесу, в який залучені всі відчуття та переживання автора (що могли б позначитися на структурі та стилістиці тексту), вони конструюються за заданими лекалами, з допомогою усталених конструкцій, до того ж, внаслідок відомої недосконалості програм перекладу, спричиняють лексико-термінологічне засмічення і без того проблемної української наукової мови…».

Open Access Week 2013: на манеже те же

Знову кульгає українськими книгозбірнями Тиждень Відкритого доступу. На манеже те же: УАБС, ЧНУ, СумДУ, НаУКМА, ТНТУ. Ще якось можна зрозуміти мляві акти імітації підтримки від наших досвідчених науковців – вони зробили собі кар’єру ще у довебівську епоху і від добра добра не шукають. Але чому ж «ті, хто знаходиться на периферії наукового співтовариства, і чий професійний статус ще несформований» не поспішають підтримувати ВД? Звичайно, підтримка руху не зводиться до помаранчевого значка на грудях, чи випічки тістечок з відкритим замочком, але, повірте мені на слово – взаємозв’язок, між активністю підчас Тижня і реальною підтримкою, справді існує.

Відкритий доступ не шкодить продажу книг

У рамках нідерландського проекту з вивчення відкритих монографій OAPEN-NL півсотні наукових книг одночасно були представлені і у відкритому доступі, і на продаж за традиційною схемою. Дослідження показало, що страхи видавців перед відкритим доступом необґрунтовані – ВД не знизив продажі книг. Остаточна доповідь OAPEN-NL містить велику кількість рекомендацій та різноманітних даних, серед яких приємно було дізнатися, що у Нідерландах, попри натиск ґуґлів та амазонів, Моя університетська бібліотека – улюблене місце доступу до електронних книг.

І от завіса вже шумить

Хто пробував бавитись у футуролога, знає – роздуми навколо бібліо-апокаліптичних марень неодмінно приведуть до аналогій з театром. Розмови про неминуче зникнення пестунчиків Мельпомени, мабуть, розпочалися відразу після прибуття потягу на вокзал Ла-Сьота. Минуло століття, і майбутнє та сьогодення театрів вже видається більш райдужним за бібліотечне. Якби так нам скопіювати та пересадити цю ділянку театрального коду, що відповідає за безсмертя?

ChemSpider

Безкоштовна хімічна база даних ChemSpider, від Royal Society of Chemistry, містить відомості про понад 26 мільйонів хімічних сполук, їх властивості та пов’язану з ними інформацію. Дані збираються з більш як 440 різноманітних джерел: наукових статей, каталогів хімічних речовин, баз даних, патентних агентств, сайтів університетів та приватних колекцій. У результатах пошуку відразу присутні посилання на першоджерела, що значно спрощує процедуру перевірки достовірності знайденої інформації.

Зрозуміти читача

Журналісти Державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення»: За добу стіни Національної бібліотеки імені Вернадського відвідує понад 500 читачів. До електронних версій, в цей ж час, звертається близько 50000 людей. Надаючи доступ до супер-пупер імпакт-факторних журналів – навіть близько не вдається досягти такої кількості звернень, а унікальний портал НБУВ зберігає лаяні вітчизняні мурзилки і отримує грандіозну статистику відвідувань. Чи свідчить цей факт про те, що іноземними ресурсами читачів у бібліотеки не повернеш?

Досить прикидатись!

Не завжди легко сформулювати те, що відчуваєш + інколи, корисно дізнатися, що інші відчувають так само. Пост від MG Siegler (про це не писав тільки лінивий): «Деякі люди пов’язують кінець бібліотек з крахом освіти, чи взагалі всієї цивілізації. Однак, реальність така, що освіта навпаки розвивається – нині будь-хто може запросто отримати інформації більше, ніж зберігається у самих великих бібліотеках світу. Та попри це, ми старанно оберігаємо і тримаємось за романтичне поняття бібліотека, боїмось, що без нього все розвалиться. Саме тому, ми намагаємось залишити будівлі бібліотек відкритими: коворкінг-простір, медіа лабораторія, художня галерея… Однак, неможливо далі прикидатися, що бібліотеки й досі служать меті, якій вони більше не служать». 

Книжкові клуби у соціальних мережах

Рамон-Альберто Мансо-Родрігес (Ramón-Alberto Manso-Rodríguez) захопився благодатним впливом онлайнових книжкових клубів на популяризацію читання та підсунув бібліотекам простеньку елегантну ідею – підглянути, запозичити і замутити власний. Теоретично все дуже просто: створюємо у популярній соцмережі групу, або сторінку, призначаємо модератора, визначаємось з аудиторією, політикою наповнення та просування, дбаємо про зворотній зв’язок, направляємо обговорення у потрібне русло.

Android для науки

Вирішив укласти список безкоштовних Android-додатків, які б стали у нагоді науковцям, студентам, бібліотекарям. Попри те, що кількість пропозицій у Google Play постійно зростає, мені вдалось знайти не так вже й багато корисних додатків, а відтак, допомагайте розширювати список. Свідомо відкидав різноманітні шпаргалки, новини науки, цікаві факти, 3D-моделі… оскільки, користь від їх встановлення для дослідника сумнівна, та й авторитетність джерел інформації часто видається підозрілою. 

EZproxy допоможе

Спраглі комерційних ресурсів користувачі, інколи, штурмують пошукові системи запитами а-ля username password назва ресурсу. Як правило, подібні пошуки приречені на невдачу. Однак, слід пам’ятати, що сьогодні багато бібліотек для надання доступу до веб-ресурсів, які проводять аутентифікацію користувачів по IP-адресі, використовують проксі-сервер EZproxy. Це дозволяє користувачам користуватись передплаченими електронними ресурсами бібліотеки з домашнього, чи будь-якого іншого комп’ютера. Відтак, тим користувачам, що доповнюють свої пошукові запити словом ezproxy – трохи частіше усміхається сонечко.