Журнали з найвищим імпакт-фактором

Ми вже якось звикли вважати Nature та Science найкрутішими науковими журналами. Однак, цього року їм далеченько до лаврів. Просто таки феноменальний показник у CA: A Cancer Journal for Clinicians, імпакт-фактор якого = 153.459! Відзначимо, що це журнал відкритого доступу. На другій позиції, з величезним відставанням, примостився NEJM (IF=51.658), який також безкоштовний для нас бідненьких.

Наукова література незалеЖЖно від доходів

Якось переповідав, як Твіттер допомагає науковцям доступитися до жаданих статей, а сьогодні добрався до популярної блоґ-платформи LiveJournal. ЖЖ-спільнота з самозрозумілою назвою pdf створена для обміну науковими статтями. Працює просто – вказуйте вихідні дані статті, лінк на абстракт статті, і не забуваєте вказати e-mail, куди надіслати статтю. Також, на сторінці профілю, зверніть увагу на перелік пов'язаних сайтів з пошуку статей. Серед згаданих особливо б виділив сервіс Sci-Hub, однак неодмінно ознайомтесь з усіма пропозиціями.

Embed у FigShare

Навчально-освітні документи, зокрема різноманітні практикуми, презентації, чи інструкції, зручно представляти у вигляді цілісного файлу, який би можна було швидко переглянути та легко завантажити. Як правило, для цього використовують спеціальні плеєри і ось нарешті у FigShare також з’явилась подібна функція, а відтак відпала потреба бігати по інших неакадемічних ресурсах. Тепер, натискаємо на кнопку Embed і разом з кодом для вставки отримуємо усі переваги розміщення своїх документів у FigShare: безмежний простір, безкоштовний DOI, оперативні метрики ітд.

Нові імпакт-фактори журналів

Поки Elsevier обіцяє плекати українських вчених мужів, конкуренти з Thomson Reuters вирішили зменшити і без того скромне представництво українських наукових видань у Master Journal List. Так, у нових табелях не дорахувався двох вітчизняних видань – Actual Problems Of Economics та Nonlinear Oscillations. Цікаво було б почути думку головних редакторів, авторів, читачів про причини виключення видань: справедливо, несправедливо і що пішло не так?

МОН готове фінансувати 50% вартості доступу до ресурсів Elsevier

Відбувся семінар за участі представників МОНу, Elsevier та керівництва майже 100 внз України. За формою семінар, а за суттю, не багато не мало, а один крок до інтеграції світової наукової діяльності людства. Основний меседж зустрічі – Міністерство готове фінансувати 50% вартості доступу українських університетів до електронних ресурсів Elsevier, однак, крім цього, сторони встигли наговорити ще багато цікавого, наукового і не тільки.

Жайворонки Торонто

Владімир Корженко: «По суботах з самого відкриття на кожну бібліотеку (а їх 98 у торонтівському регіоні) видається певна кількість квитків у різні заклади культурного характеру. І ті щасливці (а швидше самі ранні і не ледачі пташки), що прийшли під вікна бібліотеки вчасно, мають можливість безкоштовно, тобто на халяву, відвідати музеї, виставки, чи навіть зоопарк. Квиток у кожний з таких закладів коштує від 10 до 40 доларів. Тобто, зиск очевидний. Щоправда і квитків на бібліотеку виділяють злочинно мало – 3-7 на кожен музей (виставку, галерею...), залежно від популярності того, чи іншого закладу. Тому потрібно дійсно дуже хотіти потрапити безкоштовно, щоб встати з самого ранку в суботу. Такий захід відбувається на постійній основі, тобто щосуботи. І все, що потрібно – мати читацький квиток».

Наукпоп #6. Книги

Маршалл Мак-Люен «Галактика Ґутенберґа: Становлення людини друкованої книги» – К.: Ніка-Центр, 2011. 
Легендарна робота канадського літературознавця, соціолога і культуролога, знаменитого пророка з Торонто. Вдаючись до мозаїчного підходу до сучасної цивілізації, Мак-Люен стверджує, що вирішальним чинником процесу формування конкретної соціально-економічної системи, та двигуном історичного прогресу є зміна технологій, що спричиняє зміну способу комунікації. У наші дні теорії Мак-Люена знаходять новий сенс: ідея світу як глобального села, у якому нічого не можна приховати, і всі відповідальні за все, стає співзвучною часу. 

Elsevier Journal Finder

За допомогою інструменту Journal Finder від Elsevier автори можуть спробувати відшукати оптимальний варіант для публікації свого дослідження. Подібно, як і в Springer Journal Selector, потрібно вказати назву статті, анотацію, галузь, натиснути кнопку і насолоджуватись результатами. Серед приємних особливостей – наявність інформації про часомісткість етапів видавничого процесу та присутність поля Limit to journals with Open Access options

Кращий за каталог

Академічні бібліотеки все частіше запроваджують «єдине вікно пошуку», щоб максимально спростити доступ до бібліотечних ресурсів. Та на жаль, поки опубліковано дуже мало досліджень щодо реакції користувачів на такі ініціативи. Ось для прикладу, Корі Лон, Тіто Сієра та Джош Бойє (Cory Lown, Tito Sierra, Josh Boyer) поділилися як протягом двох семестрів читачі бібліотека Університету Північної Кароліни юзали QuickSearch. Результат: єдине вікно пошуку – це краще, ніж просто каталог, але не набагато. 

Дуже важко наздогнати Європу після того, як ми її обігнали

Хоч це і видається дещо дивним, але в плані лап’єрівської парадоксальності європейські науковці нічим не поступаються нашим вітчизняним дослідникам. Згідно Survey Report PARSE.Insight, попри впевнену ходу Відкритого доступу по планеті, понад 40% європейських учених зіштовхуються з непоборними труднощами при спробах поділитися власними науковими даними. Як наслідок: тотальна більшість наукових документів зберігаються виключно на улюблених домашніх комп’ютерах (тиць скрін). У той же час, приблизно 60% науковців були б не проти використовувати наукові документи інших дослідників.