Бібліотекознавство і бібліотечна справа

Дивує протиставлення бібліотекознавства і бібліотечної справи. Чудернацько про це пишуть Н. Карташов і В. Скворцов у підручнику Общее библиотековедение: «Бібліотекознавство – це наука, це щось ідеальне, нарешті, це система знань, процес пізнання, відносно невеликий соціальний інститут. Бібліотечна ж справа – це практика, це щось матеріальне, область суспільного поділу праці, нарешті, одна з гілок гігантської системи інформаційного забезпечення суспільства». 

Прибираємо з наведеного «псевдопостсхоластику» і отримуємо: бібліотекознавці – теоретики, бібліотекарі – практики

Чи існують «чисті теоретики»? Без спостереження, експериментів, прогнозування… це вже не наука, а догматика. Не будемо ж виміряти хто більше, хто менше замурзаний в емпірії і погодимось, що бібліотекознавці – і теоретики, і практики водночас. 

Безперечно, бібліотекарі не завжди сліпо виконують інструкції і також здатні підніматись до потрібного рівня абстракції. Що ж тоді відрізняє бібліотекарів від бібліотекознавців? Всього лишень документально зафіксований акт самого підйому?

6 коментарів:

  1. Бібліотекознавці "відкривають" те, що бібліотекарі вже давно знають:-)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Вчора вчені запустили #overlyhonestmethods - потрібно буде цей коментар перекласти і твітнути)

      Видалити
    2. Супер, особливо "I used students as subjects because rats are expensive":-)

      Видалити
    3. У мене більш бібліотечне - My bibliography consists of papers that I never read.

      Видалити
  2. трапилось: «Истинный ученый - это мечтатель, а кто им не является, тот называет себя практиком» (Оноре де Бальзак)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дане висловлювання не піддаються верифікації;)

      Видалити