Бібліотека: переосмислення

Погодьтеся, дивно, коли бібліотека внз пече паски, а потім намагається видати плоди такої діяльності за науково-дослідну роботу. Нова цифрова епоха спантеличила бібліотеки і піди тепер розберись з роллю та функціями бібліотек у сучасному світі. Що таке книга? Чим відрізняється е-книга від веб-сайту? Що таке публікація? Що означає володіти документом і що таке передплата? Хто такий видавець? Хто повинен фінансувати наукові дослідження? Над усіма цими питаннями мучився Рік Андерсон (Rick Anderson) і в результаті запропонував нову таксономію бібліотек.

Наукова бібліотека записів (Research Library of Record) – фінансується за рахунок великого університету, чи інших меценатів, і відповідно має змогу регулярно поповнювати свій фонд. Ретельне задоволення потреб широкого кола студентів та науковців, через онлайн-доступ до цифрового контенту та наявності великих спеціалізованих колекцій.
Приклад: Гарвардський університет.

Наукова бібліотека-утиліта (Research Library of Utility) – велика бібліотека з динамічною колекцією, що змінюється у відповідності до потреб навчального та дослідницького процесу. Вибірково глибокі колекції відповідно читацьких вимог.
Приклад: Мічиганський університет.

Академічна бібліотека-утиліта (Academic Library of Utility) – академічна бібліотека з цілеспрямованою, динамічною колекцією. У центрі уваги полегшення навчання та викладання.
Приклад: шкільні бібліотеки

Бібліотека культурної спадщини (Library of Cultural Heritage) – зберігає культурну та інтелектуальну спадщину країни, регіону, етнічної групи. Прагне до створення власних цифрових колекцій, а не купівлі чужих. Вирішує насамперед проблеми збереження документів, наукові дослідження – річ другорядна.
Приклад: Бібліотека Конгресу.

Публічна бібліотека (Public Library) – служить інтересам громади. Діяльність рідко спрямована на підтримку наукових досліджень, зазвичай на підтримку самоосвіти та читання на дозвіллі.

Бібліотека для службового користування (Restricted Library) – бібліотеки державних установ, комерційних компаній, некомерційних організацій, лікарень, науково-дослідних інститутів, що сприяють досягненню корпоративних цілей організації-спонсора.

Сам не люблю будь-яких класифікацій, але раптом містер Андерсон правий і більшість наших бід саме від розмитості функцій та невизначеності цілей?!

Варто наголосити, що належність до тієї чи іншої бібліотеки – це не питання престижу. Бути бібліотекарем у некомерційній організації – не соромно, соромно – бути не потрібним.

4 коментарі:

  1. Анонім13.09.12, 13:10

    Я б трохи переінакшила: соромно робити так, щоб стати не потрібним!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Приймається. Схоже на про наболіле...

      Видалити
  2. Так, все вірно, але коли утиліта думає, що вона Гарвард....

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. ...а функціонально розвинута на рівні шкільної бібліотеки.

      Видалити