Рік 2012

Юрій Шевельов колись написав, що історія української літератури – це така археологія, яка «відкопує не колишні міста, а макети міст, які ніколи не були збудовані». У вітчизняній бібсправі ми також часто маємо справу з макетами міст, які, можливо, так ніколи і не будуть збудовані. Словом, наприкінці року знову піддався магії цифр і усівся за повертання трубки калейдоскопу. Текст довгий, але структурований.  

З новим E-LIS!

Найбільший міжнародний відкритий електронний архів з галузі бібліотекознавства та інформаційних наук E-LIS (Eprints in Library and Information Science) знову змінив платформу – повернувся на EPrints. Усі переваги самоархівування збережено, оновлено дизайн, а також реалізовано ще кілька вдалих новинок. Відтепер, українським бібфахівцям не слід сумувати, що ліцензії Creative Commons неадаптовані до нашої юрсистеми – передаючи документ в архів, ви просто стверджуєте, що він є інтелектуальною власністю автора, або належить до суспільного надбання. Інше нововведення стосується культури препринтів. 

Зміни до наказу № 1112: міжнародні наукометричні бази зачекають

Внесено зміни до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17 жовтня 2012 року № 1112. «Найдошкульніші» вимоги замінено на безневинне: статті у наукових періодичних виданнях інших держав з напряму, з якого підготовлено дисертацію. До такої публікації може прирівнюватися публікація у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз. Далі невідомо, які саме міжнародні наукометричні бази даних визнано нашим Міністерством, однак шпарина у вигляді «видань інших держав» дозволяє широкому загалу взагалі забити на це питання. Крім цього, нові вимоги до публікацій здобувачів наберуть чинності лише 1 вересня 2013 року.

Промоція електронних книг у бібліотеці

Дослідження проведене в Публічній бібліотеці Сакраменто показало – 48% читачів не знають, що бібліотека пропонує електронні книги. Наші каліфорнійські колеги взялися виправляти недогляд: наробили наліпок, закладок, провели презентації… і навіть зуміли з цим посісти призове місце у конкурсі. Шкода, що з презентації не зрозуміло, чи вдалося бібліотекарям суттєво збільшити читацький попит на е-книги, та навряд їхні зусилля були цілковито марними.

Феномен чінгліш

Слово «чінгліш» походить від CHINese + enGLISH. Спершу його використовували для глузування над китайцями, що кепсько розмовляють англійською. Згодом, слово chinglish привернуло увагу лінгвістів, які почали давати йому різноманітні інтерпретації. Дане явище поганого перекладу спостерігається як у сфері усного мовлення, так і на письмі, і не лише серед носіїв китайської мови. Академік РАН астрофізик Р.А. Сюняєв навіть якось пожартував: «Світ вчених розмовляє ламаною англійською». Відтак, ми сміливо можемо говорити про «феномен чінгліш».

Рецензування і самоархівування

Бібліотекарі не повинні рецензувати статті в електронних архівах, адже неможливо бути експертом з абсолютно всіх наукових дисциплін. Так, ми можемо звертати увагу на наявність рецензентів, посилань на авторитетні джерела, ISSN, ISBN, DOI, назву видавництва, афіляцію… Часу витратите багацько, але навіть це не завжди вбереже архів від документів сумнівної наукової цінності. Однак, якщо якийсь користувач надішле вам текст Кобзаря і підпише його Віктор Янукович, чи Мікі Маус – ви архівуватимете документ?

Матеріали конференцій у Scopus

У пості про нові вимоги МОН обмежився лише розглядом наукових журналів, знехтувавши при цьому матеріалами конференцій та серіальними книжковими виданнями. Спробую трішки виправити несправедливість, адже доповіді конференцій, приміром, у SciVerse Scopus становлять майже 10% наповнення бази. Крім цього, якщо редакції рецензованих журналів лякають потенційних авторів суворими вимогами, то процес потрапляння публікації у конференційний збірник зазвичай значно м’якший.

Topsy: пошук у соціальних мережах

Веб-інструмент Topsy дозволяє проводити пошук у соціальних веб-ресурсах у режимі реального часу. У параметрах розширеного пошуку задайте час публікації, мову, тип (посилання, твіти, фото, відео), конкретного користувача Твіттер, сайт, або домен. За допомогою функції аналітики можна знайти і порівняти до 3-ох пошукових запитів.

ImpactStory: новий акцент, нове ім’я

На зміну Total-impact прийшов новий алтметрікс-інструмент – ImpactStory. Вкажіть ORCID, Google Scholar Profile, DOI, PubMed ID, URL, ім’я облікового запису в Slideshare, або в GitHub і за лічені секунди дізнайтесь, що думають про ту, чи іншу наукову роботу в тенетах. У результатах отримаєте цілу в’язку даних – від кількості цитувань у Scopus до кількості лайків на Facebook.

Є контакт?

Підозрюю, що майбутні фахівці бібліотечної справи не лише слухають лекції про сигнальну функцію бібліографії, чи пишуть реферати на тему «Стендова виставка як точна наука», а й активно вчаться налагоджувати і розвивати наукові контакти. Давайте завітаємо на веб-сторінки відповідних кафедр і подивимось як з цим справляються самі викладачі. Відразу зауважимо, що наукові контакти звісно ж не обмежуються лише онлайн-середовищем, тому будемо сподіватись, же поза вебом – справи наших освітян кращі.

Figshare desktop uploader

Новий хмарний інструмент від Figshare – встановлюєте figshare desktop uploader і отримуєте 1 Гб дискового простору безкоштовно. Дуже простий у використанні додаток: живе у вас на робочому столі і дозволяє швидко закидати робочі документи в хмару. Наразі бета-версія доступна лише для Windows, але вже найближчим часом обіцяють і для інших операційних систем. Особливих переваг у порівнянні з аналогічними хмарними сервісами не помітив. Просто, якщо полюбили Figshare, полюбіть і desktop uploader.

Про Science and Education Publishing (SciEP)

Наприкінці тижня багато хто отримав спам-повідомлення від видавництва Science and Education Publishing (SciEP), що пропонує надсилати статті до 85 абсолютно нових наукових журналів відкритого доступу. Якщо надішлете до 31 грудня – опублікують безкоштовно. Метушня з анонімними міжнародними наукометричними базами підказує, що, гіпотетично, не лише наш Уряд може підписувати угоди на мільярд доларів з невідомими. Відтак, пропоную разом поглянути, що підозрілого в SciEP?

Державний бюджет на 2013 рік: бібліотечна справа

Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2013 рік. Видатки на «Бібліотечна та музейна справа, виставкова діяльність, здійснення культурно-інформаційної та культурно-просвітницької діяльності» становлять 318493,6 тис. грн. Незначний ріст у порівнянні з бюджетом на 2012 рік (+13673,2). Окремої статті для «Бібліотеки – XXI» не знаходжу, хоча видатки на її створення та розвиток, можливо, десь і передбачені.

Таблиця основних статистичних показників роботи бібліотеки ВНЗ

З’явилась нова «Таблиця основних статистичних показників роботи бібліотеки ВНЗ III-IV рівнів акредитації та методика її заповнення». Нарешті той хто укладав – знав про що пише. Травневі глупства зникли і тепер електронні ресурси бібліотеки переливаються різними барвами – сайт, БД, ЕК, ЕДД, віртуальні виставки і довідки, репозитарій, електронна бібліотека… Бери і звітуйсь.

Про Перелік наукових фахових видань України

Наказом Міністра освіти і науки, молоді та спорту від 17.10.2012 № 1111 затверджено Порядок формування Переліку наукових фахових видань України. Знаходимо серед вимог – 2.9 наявність статей англійською мовою на веб-сторінці видання. Читаємо далі – 2.12 випуск номерів видання українською, або російською, або іншими регіональними мовами та/або англійською мовою. Розтлумачте пункт 2.9? Тобто, журнал може видаватися і виключно українською мовою, але за наявності хоча б 2-ох англомовних статей на сайті видання? 

Мистецтво і бібліотека: Що там, у біса, такого висить?

У Newark Library висів собі величезний малюнок. Нікому не було до нього діла, аж допоки самі працівники нарешті не поглянули що ж там зображено. Як зізнається бібліотекар Кендел Віліс: «Я підняв очі і офігів». Бібліотекарі намагаються чимшвидше спровадити малюнок з бібліотеки (на його місці хочуть бачити щось, що піднімає настрій), а поки тривають суперечки «цензура, чи правила пристойності?» – малюнок завішали тканиною.

Листи і рейтинг

Дивуюсь, чому на сайтах українських бібліотек так рідко використовують рейтинги? – найбільш читані дописи, найбільш коментовані, найвище оцінені… Побоююсь, що бібліотеки не тільки приховують цікаві дописи від читачів, але й дезорієнтують власних авторів. Звісно, можна припустити, що десь у підземному бібліо-бункері детально аналізується статистика переглядів сторінок, ретельно проробляється майбутня тематика та наповнення сайту. Однак, швидше за все, дописи пишуться наосліп, нехтуючи очікуваннями аудиторії і без належної шани до успішних авторів.

Бібліотека, як піар-менеджер

Багато світових товаровиробників прилаштовується до якоїсь знаної особи і очікують, коли часточка чужої слави перейде на їхній бренд. Так, наприклад, ми можемо посидіти у кріслі «Хемінгуей», пахкаючи сигарою «Че» і посьорбуючи коньяк «Паруйр Севак». Бібліотеки в Україні також часто названо чиїмось іменем: Вернадського, Максимовича, Франка, Стефаника, Крупської… Можливо бренд Надєжди Канстантіновни недостатньо розкручений, можливо ще чомусь, але подібного gloria-переходу ми не спостерігаємо. Швидше, самі бібліотеки працюють піар-менеджерами для постатей минулого.

Рейтинг науково-дослідних організацій SCImago 2012

У порівнянні з минулим роком, наша країна в SCImago Institution Rankings представлена вже 8 установами – додався Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ). Решта ж наших старожилів (НАН та внз) втратили свої позиції у загальному світовому рейтингу. М’яке падіння, або швидше «заморозка» на рівні радянських показників.

Про міжнародні наукометричні бази. Бібліотекознавчі видання у Scopus та Thomson Reuters

У новому наказі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17. 10. 2012 № 1112 «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук» сказано, що з 01 січня 2013 року для здобуття наукового ступеня обов’язкова наявність публікацій у виданнях іноземних держав або у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз. Не менше чотирьох публікацій для доктора наук і не менше однієї для кандидата наук. 

Блоґи бібліотек: коментарі не зайві

Автор, який пише про блоґи, завжди ризикує більше за інших – існує висока ймовірність, що спільнота рано, чи пізно добереться до його публікації. Як на мене – прекрасна перспектива для будь-якого автора. Отож, зустрічайте – Людмила Трачук «Бібліотечний блог як прояв концепції Бібліотека 2.0». Лейтмотив статті – бібліотечні блоґи мають орієнтуватися на взаємозв'язок бібліотекаря і читача через коментарі. 

NoCover: література без обкладинки

NoCover – літературний проект, за допомогою якого читач може відшукати книги на свій смак. Мета проекту – зробити вибір літератури вільним від упереджень, дати читачеві можливість самостійно обирати твори, не орієнтуючись на обкладинки, гучні імена, чужі рекомендації, чи рецензії. Вибір книги відбувається на основі невеликого фрагменту. Ви перегортаєте випадкові безіменні уривки, поки якийсь вам не сподобається. Якщо вам захотілося краще познайомитись з твором, під кожним уривком є посилання на назву книгу, ім'я автора та перелік сайтів, де книгу можна придбати. Також NoCover приймає заявки від авторів-початківців. 

Виставка наукпопу за умов нульового комплектування

Знову про виставкову роботу… Вона мене часто бісить! Для задоволення чиїх витончених потреб її проводять? Прив’язка до полум’яних дат, консервування на вітрині єдиного примірника, відсутність цікавих новинок… кому це потрібно? Пропоную альтернативний варіант, реальний навіть за умов нульового комплектування – плакат (автор, назва, анотація, обкладинка і QR-код, що веде на сторінку з повним текстом). За наявності книги у фонді – тулимо лінк на сторінку, де розповідається як читач її може хапнути. 

Нові українські журнали в SciVerse Scopus

Оновив список українських журналів у SciVerse Scopus. Наших у базі побільшало – додано «Metallurgical and Mining Industry» та «Chemistry and Chemical Technology». З цікавинок: якщо видавець першого журналу вказаний вірно – Ukrmetallurginform"STA" Ltd., то другий приписують National Library of Ukraine Vernadsky.

Академік Сахаров про Інтернет і майбутнє книг

«…Я припускаю створення всесвітньої інформаційної системи (ВІС), яка зробить доступним для кожного в будь-яку хвилину зміст будь-якої книги, коли-небудь і де-небудь опублікованої, зміст будь-якої статті, одержання будь-якої довідки. Навіть часткове здійснення ВІС глибоко вплине на життя кожної людини, на її дозвілля, на її інтелектуальний та художній розвиток. На відміну від телевізора, який є головним джерелом інформації багатьох з наших сучасників, ВІС буде надавати кожному максимальну свободу у виборі інформації та вимагати індивідуальної активності. Але воістину історична роль ВІС буде в тому, що остаточно зникнуть усі бар'єри обміну інформацією між країнами і людьми. 

Маркес і комп'ютери СРСР

«В одному з московських банків мою увагу привернули двоє службовців: замість того, щоб обслуговувати клієнтів вони з ентузіазмом перераховували прикріплені до рами кольорові кульки. Пізніше я побачив за цим заняттям адміністраторів ресторанів, працівників громадських закладів, касирів у магазинах і навіть продавців квитків у кінотеатрах. Я вже хотів було дізнатись назву та правила найпопулярнішої у Москві гри, однак адміністратор готелю, в якому ми мешкали, пояснив: ці кольорові кульки, схожі на шкільні рахівниці, і є обчислювальними пристроями, якими користуються росіяни.

Газети в Google Академія

Помітив, що Google Академія індексує газети. Введіть пошуковий запит Redaktsiia gazety і переконайтесь. Кримская правда, Львівська газета, Вечірній Київ, Флаг Родіни… База даних Google Академії і без цього викликала певні побоювання у дослідників, то для чого ж було пропускати ще й регіональні газети? Також Академія автоматом вираховує цитування газетних статей. Так, наприклад, матеріал Ігоря Сергеєва Вот такая PISA..., опублікований у газеті «Московский Комсомолец» за 13.01.2005, назбирав 77 цитувань. Відразу ж підозра – чому автори роблять посилання на статтю МК, а не на офіційний звіт PISA? Виявилось, що жодного зв’язку між цими документами немає, а алгоритм Google Академія просто хибно зреагував на рідкісне російське прізвище Сергеев. Що тут ще скажеш? – Ось така pisa.

Mendeley Global Research Report

Кількість користувачів Mendeley перевищила 2 мільйони! Щоб якось відзначити цю подію, Mendeley оприлюднили унікальний аналіз поведінки користувачів з більш як 180 країн світу. Виявилось, що існує пряма залежність між рівнем ВВП на душу населення, рівнем витрат на інноваційну діяльність та доступом дослідників до наукових ресурсів – країнам, які розвиваються, для того, щоб забезпечити своїм дослідникам доступ до додаткових 50 наукових праць, потрібно збільшити витрати на інноваційну діяльність у 10 разів. 

10 гріхів бібліотек внз

Свой путь пройдя до половины, я снова вижу те же спины. Бачиш, що не можеш прийняти світогляд установи, традиції внутрішньої комунікації, шкалу цінностей – потрібно йти. Колишню любов не повернеш. Питання лише – куди? Накрапав 10 галицьких бід бібліотек внз. Спробуйте погодитись, заперечити, доповнити… Так, це лише слова, і так, це все дуже суб’єктивно.

Як оплатити навчання закордоном?

Таїландець Супап Кіртсенг (Supap Kirtsaeng) ще у 90-х приїхав на навчання у США. Підручники дорогі, в Азії ці ж підручники коштують значно дешевше, тому студент задзвонив додому і йому купили потрібні книги. А якщо поставити схему на комерційні рейки?! Так, імпортуючи підручники видавництва John Wiley & Sons та перепродаючи їх на eBay, студент наварив $100,000. 

Старі американські газети онлайн

Chronicling America відтепер містить 5 мільйонів оцифрованих сторінок газет, опублікованих у період між 1836-1922 рр. Проект реалізовано спільними зусиллями Бібліотеки Конгресу та Національного фонду розвитку гуманітарних наук США. Документи доступні для завантаження у 3-ох різних графічних форматах (PDF, JP2, JPG), а також у текстовому вигляді. У опціях Розширеного пошуку можна відразу задати штат, чи назву газети, що вас цікавить. 

Cybermetrics Lab і гарантоване майбутнє

Лейф Лонгва (Leif Longva) з Університету Тромсе: «Наша установа використовує Persistent Uniform Resource Locator (PURL) і ми завжди рекомендуємо користувачам для посилань на наші ресурси використовувати саме цей ідентифікатор. Вивчаючи методику укладання рейтингу репозитаріїв Webometrics ми помітили, що PURL-посилання не враховуються при розрахунку показника Visibility. У Cybermetrics Lab підтвердили наші підозри, пояснивши свою позицію тим, що PURL належить приватній корпорації, яка не пов'язана з нашим університетом і немає жодних гарантій щодо її майбутнього. Це досить дивно, як на мене, адже система справно функціонує. Гадаю, що Cybermetrics Lab не повинні звертати з наукового шляху, досліджувати реальний стан речей, а не відкидати факти, які суперечать їхнім суб’єктивним очікуванням».

Теорема Томаса

Теорема Томаса (Dorothy Swaine Thomas і William Isaac Thomas) стверджує: Якщо люди визначають деяку ситуацію як реальну, то вона реальна і за своїми наслідками. Іншими словами, суб'єктивні враження індивіда можуть бути спроектовані на його життя і тим самим стати реальними для самого індивіда. Так, наприклад, нафтова криза 1973 року призвела до «паніки туалетного паперу» у США. Чутки про можливий дефіцит туалетного паперу через зниження імпорту нафти змусив людей накопичувати запаси, що в результаті і допровадило до дефіциту туалетного паперу. 

Who the X is E-LIS?

Статті пишуть для галочки, статті пишуть по ділу. Перші варта приховувати, другі варта показувати. Друканулись у престижному журналі, конференц-зал луснув від овацій, або ж навпаки, опублікували «не зрозуміло, де», налажали під час виступу, кава-брейк плавно переріс у вечерю, а ваш виступ планувався акурат після… różnie to bywa. Все рівно роботу зроблено і немає сенсу ховати, її просто необхідно закинути у тенета. Лише так ваша потенційна аудиторія матиме хоч якийсь шанс з нею ознайомитись.

Scholrly: більше ніж пошуковик

Важко знайти колег-науковців, які цікавляться тією ж проблематикою? Не знаєте як з ними зв’язатися? Ночами мордують підозри, що колеги можуть спокійно працювати у будівлі навпроти? Серед купи наукових пошуковиків, які вже давно проїлися, знайшовся – Scholrly, що одночасно відслідковує і зв’язки між дослідниками. Результати пошуку Scholrly відображаються двома окремими панелями: публікації та автори. Хоча результати панелей аж надто радикально не різняться, інші пошуковики просто видадуть вам тисячі публікацій і побажають успіху в пошуку колег. 

Коваль проти Коваля: розжийся на ID

Дослідники регулярно потерпають від проблеми – Як відрізнити роботи науковців-однофамільців? Кількість наукових документів у Мережі щоденно зростає і нам стає все важче швидко та однозначно встановлювати авторство документів. Щоб полегшити життя науковцям та бібліотекарям, у Мережі справно функціонують системи видачі та зберігання унікальних ідентифікаторів авторів, які дозволяють чітко пов'язати авторів з результатами їхньої науково-дослідної діяльності.

Електронна книга за 100 гривень

Німецька компанія ‘txtr, на книжковому ярмарку у Франкфурті, представила електронну книгу Beagle, яка орієнтовно коштуватиме 100 грн. П'ятидюймовий екран, технологія «електронних чорнил», живиться від двох пальчикових батарейок, не більше 5 книг одночасно, завантаження через bluetooth. Що ще потрібно для щастя?

Типові штатні нормативи бібліотек вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації

Типова структура бібліотек вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації

Культурна академія Google

Google Cultural Institute надає усім нам нові інтерактивні можливості доторкнутися до скарбів світової культури. У співпраці з організаціями з усього світу, Google презентує мистецькі шедеври, чудеса світу, сувої Мертвого моря, Версаль у 3D і багато іншого. Відвідуйте онлайн-виставки, розглядайте артефакти, фотографії, читайте рукописи, дивіться. Новий проект Google прагне розширювати колекцію, збільшувати кількість експонатів та залучати нових партнерів

Як зробити сайт ВНЗ успішним?

Е. Поволоцкая, Ф. Подсохін та А. Міхайлов схоже знають відповідь на питання – Що потрібно зробити, щоб сайт університету відповідав міжнародним стандартам і в повному обсязі виконував іміджмейкерську функцію? Хороша підбірка того, про що кожного року на теренах СНД говорять і мало хто поспішає реалізовувати. 6 заповідей вузівського сайто-будівника передано стисло і з правками, хто захоче процитувати – гайда по оригінал.

Шорт-листи премії «Просветитель»: читати онлайн

Оголошено імена авторів та назви книг, які увійшли в шорт-листи премії «Просветитель» – однієї з головних нагород Росії у галузі науково-популярної літератури. Мета премії – привернути увагу читачів до просвітницького жанру, заохотити авторів та створити передумови для розвитку ринку просвітницької літератури. Усі книги-фіналісти (цілі, або окремі розділи) доступні на офіційному веб-сайті премії.

Шлях електронної книги в бібліотеці

Оригінальне вирішення проблеми обліку електронних книг у бібліотеці запропонувала Тетяна Ярошенко – ставтеся до е-книжок, як до конвалют (збірки різних творів, переплетених в один том). Пригадаємо закон (Ст. 16): Бібліотечний фонд – це сукупність документально-інформаційних ресурсів (книг, документів, рукописів, аудіовізуальних матеріалів, інших носіїв інформації). Чим електронна книга не інший носій інформації?

Коротка інструкція OvidSP

Кожного місяця Ovid надає можливість тест-драйву власних продуктів, через програму Ресурс місяця. Ovid є частиною Wolters Kluwer Health – провідного постачальника інформації та бізнес-аналітики для студентів, фахівців, установ з галузей медицини, догляду за хворими, охорони здоров'я та фармації. Багато українських бібліотек пропонують своїм читачам скористатися Ресурсом місяця від Ovid, а відтак, назріла потреба допомогти нашим користувачам краще розібратися з можливостями унікальної пошукової платформи OvidSP.

Електронна книга майбутнього


Електронна книга майбутнього за версією журналу «Everyday Science and Mechanics», 1935 р.

Усі ресурси SAGE: безкоштовно в жовтні

Розпочався щорічний аукціон щедрот від відомого видавця SAGE. Протягом жовтня бібліотекарі, викладачі, наукові співробітники, студенти… можуть безкоштовно юзати онлайн-ресурси видавництва (SAGE Journals, SAGE Research Methods і SAGE Knowledge). Тицяємо сюди, реєструємось і приємних досліджень.

Mendeley рекомендує

Нещодавно писав про Мої оновлення від Google Академія і поки не можу похвалити даний сервіс – рідко і невлучно. Подібний сервіс пропонує своїм користувачам також і Mendeley (тимчасово ніби лише у преміум-акаунтах). У Mendeley Desktop, після папки Unsorted, ви знайдете розділ Mendeley Suggest, натиснувши на який отримаєте підбірку рекомендованих документів. Як на мене, пропозиції Mendeley Suggest значно кращі за Мої оновлення від GА: список рекомендованих документів створюється на основі вмісту вашої бібліотеки Mendeley, а не лише ваших статей + щотижневе оновлення.

Сутінки і падіння імперії бібліотек

Зовсім розкис дружище Стів Кофман (Steve Coffman): веб-каталогами не користуються, записи не коментують, віртуальні довідки незатребувані, посередники з бібліотек кепські, видавці не передають електронні книги. Власне з усього кофманівського цікавить мене – Чому не коментують? Щодо решти: невже й справді комусь наснилось, що доступ до Інтернет буде лише в бібліотеках, видавці передаватимуть примірники, які можна безкоштовно копіювати безмежну кількість разів, а віртуальна довідка стане популярнішою за пошукову машину Google?

Рашен герлз

Заглянув на російську «Біржу праці» (портал Library.ru). У всіх знайдених вакансіях на посаду бібліотекаря вказано вимогу – пол: женский. Чому? Звідкіля ця необхідність ретельного гендерного відбору? Щоправда, один чоловік таки потрібен на посаду бібліографа у Научный центр психического здоровья РАМН. Словом – мужички, тримайтесь!

Symbaloo: електронні ресурси на долоні

Буває в електронному залі заморочуюся питанням – Як повинна виглядати початкова сторінка? Можна, звісно, і жовтими ярличками навчитись віртуозно орудувати, але… Пропонують альтернативу – сервіс Symbaloo, який відображає закладки у вигляді 52 іконок. В одному з кутків розташуються посилання на ресурси бібліотеки (ЕК, веб-сайт, архів…), в іншому – передплачені ресурси, ще в іншому – ресурси відкритого доступу… Зображення для іконок можна вибрати із заготовок, або завантажити власні.

Спам і Google Академія

Джоеран Біл і Белла Джіп (Joeran Beel, Bela Gipp): «Такі видавці як Lulu, Createspace, Grin можуть безкоштовно, протягом декількох хвилин, видати книгу з ISBN. Ми спробували перевірити, чи проіндексує Google Академія групу підроблених статей, опублікованих як справжня книга. За допомогою SCIgen ми створили 14 статей, у списку літератури перемішали бздуру з реальними посиланнями, статті зібрали в єдиний документ і опублікували як книгу у видавництві Grin. Через кілька тижнів книга з’явилася у Google Книги, а згодом і у Google Академії разом з усіма цитуваннями».

«Г», «Ґ» і електронний каталог

Є у нас літера «Ґ»: колись знищена, а потім реабілітована. Відповідно, у бібліотечних фондах назбиралося достатньо назв документів зі, скажімо так, фіолетовими «г» та «ґ». Наприклад – «ґрунтознавство». Зрозуміло, коли мова про наукову дисципліну, то між ґрунтознавством та грунтознавством жодної різниці. Цікаво, чи такої ж думки про це рідні електронні каталоги?