Pecunia non olet

Річард Пойндер (Richard Poynder) поділився складною та заплутаною «історією без акцентів» оа-видавця InTech. Неоригінальний був би детективчик про крокуючих золотим шляхом (закиди у недбалому рецензуванні, публікації заради наживи, агресивний спам-маркетинг…), однак – InTech вирішив стати одним з меценатів Тижня Відкритого Доступу, а SPARC прийняли пожертву. У відповідь колюча замітка на блозі Gavia Libraria – Якщо ви спите з собаками, то не дивуйтесь звідкіля у вас блохи.

Один фрагмент від Пойндера мене особливо потішив:

Якось в авторів виникли підозри, що рецензенти у InTech взагалі відсутні. Гендиректор «заспокоїв» науковців розповівши, що після більш як ста років сталої моделі публікування наукових робіт, настав час рухатися далі і використовувати нові механізми – читачам слід самим вирішувати читати статтю, чи ні.  

Нагадало слова Фейєрабенда: У загальноосвітніх школах вивчення майже всіх галузей науки є обов'язковим. У той час як батьки шестирічного малюка можуть вирішувати, виховувати з нього протестанта, католика, чи атеїста, вони не володіють такою свободою щодо науки. Фізика, астрономія, історія повинні вивчатися. Їх не можна замінити астрологією, натуральною магією або легендами.

Пізніше звісно ж виявилось, що усе це було невірно витлумачено, насправді гендиректор говорив про свої уявлення розвитку моделей експертної оцінки, як вони могли б розвиватися в довгостроковій перспективі, однак поки експертна оцінка залишається невід'ємною і життєво важливою частиною всього видавничого процесу.

Немає коментарів:

Дописати коментар