Зате нас ґуґл добре індексує… Цю фразу вже протягом двох років доводиться регулярно почути від якогось доповідача доглядача репозитарію. Але що вона насправді означає? Так пошуковець Google індексує мільярди сторінок і якщо ви десь не намудрили з googlebot disallow, то серед них затешуться і сторінки вашого репозитарію. Більш того – якщо ввести автора і назву статті в архіві, н-лад іван вирвиоко світіння кристалів формальдегіду на квазі-молекулярному рівні в україні кін. 19 поч. 20 століть, то ймовірно ґуґл відобразить цю сторінку в результатах пошуку.
Подібних результатів автор може досягти і самотужки, створивши наприклад щоденник на якійсь безкоштовній блоґ-платформі. Але на якій сторінці результатів відобразиться робота пана Вирвиоко якщо ввести лише запит формальдегід? А якщо запит англійською? Скільки сторінок результатів пошуку пролопатить середньостатистичний користувач?
Власне, усе вище написане давнооо… вже не новина, існують спеціалізовані пошукові машини, бібліотекарі каталогізують ресурси видимого і глибокого вебу, створюють тематичні інформаційні ресурси, піарячи їх у Мережі… Як? У вас ніхто такого не робить?!! Ну зате вас ґуґл добре індексує!..
Ну курси SEO для бібліотекарів... Можливо і взявся би, але кому воно потрібно?
ВідповістиВидалити@Konstantinus: Можливо надто суб'єктивно, але у б-ках біла оптимізація лише в реалі (прийдете додому і подивіться який наш ресурс афігєнний), а в Мережі або лише сам ресурс, або ще кілька сторінок (з тим самим доменом).
ВідповістиВидалитиЯк н0лад користувачі знайдуть працю? Мабуть автор повинен сам її розкручувати і тим самим робити роботу за спеціалістів архіву, розкручуючи і їхній ресурс?
Репозитарії забезпечують майже на автоматі індексування вільно-доступних метаданих за протоколом OAI-PMH. Не треба особливих додаткових розкруток чи (тим більше!) спроб накинути це на автора. Грамотно побудований репозитарій запезпечує справді гарне індексування в Google...
ВідповістиВидалити...грамотно побудований репозитарій...
ВідповістиВидалитиВізьмемо для прикладу eKMAIR. Назв - 898. Ґуґлу відомо про 46,100 сторінок (на ранок число буде іншим - т.з. Google dance). Що тільки він не індексує?!=) і як ті сторінки ранжуюються один тільки вебмайстер знає.
Добре же у нас є н-лад Академія - 740. Дуже навіть не зле, але бачимо - все рівно не всі праці потрапили під індексацію.
Теперка байка - шукає користувач для прикладу биоэтика і Дупленко, Юрий сподівається, що саме його праця задовольнить шукача з усіма приємними наслідками. Але ні ґуґл, ні академія вперто не згадують працю на перших сторінках результатів.
Однак, репутація eKMAIR подібна до arXiv, тому користувач прямує у сам архів і знаходить потрібне. І як тут панові Дупленкові не подякувати за чудову роботу eKMAIRу заархівувавши ще з десяток, другий... своїх робіт.
І жили вони довго та щасливо=)
Дякую, ціле дослідження провели, я використаю для кейсу:-)
ВідповістиВидалити@Могилянська Бібліотекарка: А що то за кейс такий?
ВідповістиВидалити