Double-blind peer review

«Справа в тому, що схема рецензування, при якій автор і рецензент залишаються невідомими одне одному (так звана схема double blind peer review), вважається однією з основ системи забезпечення якості наукових публікацій, так як дозволяє виключити особистісний момент з оцінки наукової статті, що безумовно підвищує об’єктивність процесу (в ідеалі). Тим не менш, на наш погляд, використання такої схеми в Росії не призведе до покращення якості матеріалів. Справа в тому, що низка журналів відноситься до вимоги про обов’язкове рецензування надісланих матеріалів формально – часто автор сам надсилає разом зі статтею рецензію на неї (звісно ж, підготовану добрими знайомими і тому позитивну, незалежно від реального наукового рівня матеріалу).

Справжнє рецензування зовнішніми експертами або хоча б членами редакційної колегії не проводиться (також і тому, що такі журнали зацікавленні не в розповсюдженні наукової інформації, а в отриманні оплати за факт публікації статті).

Понад це, навіть коли журнал звертається до власних рецензентів, ті, через нестачу часу, сподіваючись, що в статті немає грубих недоліків, як правило обмежуються її побіжним переглядом і рекомендують статтю до друку після усунення дрібних помилок (як вже було сказано вище, на виявлення реальних проблем у статті у рецензентів немає часу, а в багатьох випадках – і достатнього рівня компетенції)».

Котляров И.Д. Методы оценки качества научного журнала / Котляров И.Д. // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2011. – № 1. – C. 75.

2 коментарі:

  1. Відкриття Америки... Ну, і що пропонується? Ну, і хто у нас піде на "сліпе рецензування"?

    ВідповістиВидалити
  2. @Могилянська Бібліотекарка: а чим не відкриття? назвіть ще якісь публікації з вітчизняних видань? чи коли про щось "усі здогадуються", то про це неварта писати?

    Мова не про піде, не піде... Власне автор доводить, що від цього якість журналів не зміниться. Пропонується, н-лад, обов'язково вказувати дані про рецензента.

    ВідповістиВидалити