Чи фальшували з цифрами прихильники відкритого доступу?

Марк Мак-Кейб (Mark J. McCabe) і Крістофер Снайдер (Christopher M. Snyder) у поки що робочому варіанті Did Online Access to Journals Change the Economics Literature? проаналізували майже 260.000 статей зі 100 журналів з бізнесу та економіки опублікованих у період 1956-2005 рр., і спробували перевірити чи справді онлайн доступ до журнальних статей підвищує цитованість. Переконливих свідчень росту кількості цитувань дослідники не знайшли: «Переваги публікацій розміщених у відкритому доступі були перебільшені його прихильниками».

Хоча, автори визнають, що деякі видавці, або платформи таки можуть справити позитивний ефект на публікацію, н-лад JSTOR може підвищити цитування статті приблизно на 10%, але питання – Чи вартує заради цих 10% платити кілька тисяч доларів за ВД-публікацію?

Робота з’явилась 23 січня ц.р. і вже наробила галасу. «Покарати єретиків» вирішив і сам Стівен Харнад: у Online not = OA, and OA not = OA journal розкритикував методологію Мак-Кейба та Снайдера з дещицею лірики: міркування економістів – якщо кількість цитувань стрімко не росте, то це відразу ж не вартує грошей. Але викладаємо ми праці у ВД не лише для росту цитувань...

Підозрюю – дискусія триватиме. 

11 коментарів:

  1. Ну, не можна однозначно стверджувати. І для різних наук, по-різному. Алма Свон у своїй відомій роботі каже про зростання цитування робіт у ВД: (у відсотках)

    Фізика- від 170 до 580
    Mathematics- 35 to 91
    Biology -5 to 36
    Electrical engineering- 51
    Computer science- 157
    Political science- 86
    Philosophy- 45
    Medicine- 300 to 450
    Communications studies (IT) - 200
    Agricultural sciences- 200 to 600

    Джерело: http://eprints.ecs.soton.ac.uk/18516/

    Так що йде дискусія, йде становлення моделі. Зрештою, викладають у ВД дійсно не лише заради цитувань. Хай порівняють к-ть завантажень.

    ВідповістиВидалити
  2. ...порівняють к-ть завантажень...

    З чим порівняють? З прочитаним в офлайні?

    Загалом, тут тіпки перерили 100 журналів, 260 тис. статей, а Свон 31 публікацію! (до того ж, так і не зрозумів чому самі ці). Так що питання про підганяння в силі.

    Але найбільше сподобались таки слова пані Альми:

    "Research reports that add little or nothing to development or thinking in a field earn little or no attention from other researchers, even if they can be readily accessed".

    На дверях кожного українського репозитарію потрібно написати!=)

    ВідповістиВидалити
  3. та де ж 31... В комп.науках оцінювались - 119 тисяч статей, у фізиці - 95 тисяч...і т.д. Так що: "So are articles more likely to be cited because they were made OA, or were they made OA because they were more likely to be cited?"

    ВідповістиВидалити
  4. @Могилянська Бібліотекарка: ага, побачив, (вдома воно якось видніше) Це згадано 31 роботу у яких досліджувались ВД і цитування.

    ВідповістиВидалити
  5. Точно. Ще одна статейка в тему: http://pascophronesis.wordpress.com/2011/04/02/impact-of-open-access-on-citations-still-mixed/

    ВідповістиВидалити
  6. @Могилянська Бібліотекарка: Вав! критичні статті про ВД Вам теж знайомі?! Як Вам вдається так вдало це приховувати?=)

    ВідповістиВидалити
  7. Хто б проаналізував цінність(ефективність) ЄК?
    Витрати збільшуються, а кількість читачів зменшується.

    ВідповістиВидалити
  8. @Konstantinus: а хіба на паперовий каталог витрати менші?

    ВідповістиВидалити
  9. @pan.bibliotekar: Думаю що так, за умови -вся автоматизація. Ми створюємо відділи автоматизації, купуємо АБІС, наповнюємо ЄК... а читачу потрібна "червона книжечка з фізики".

    ВідповістиВидалити
  10. @Konstantinus: з паперовим теж саме, тільки затрати часу на пошук, редагування... значно більші. Чим краще автоматизована бібліотека - тим менше персоналу вона потребує.

    ВідповістиВидалити