Продовження...

Розчарований коментарями до попередньої замітки – ніхто схоже не зрозумів (і не намагався зрозуміти) про що мова. Спробую ще раз, на пальцях пояснити про веб імпакт-фактор, як к-сть зовнішніх посилань до к-сті сторінок.
Петрик має яблуко і готовий ним поділитись з 3-ма друзями. У цьому є сенс. А якщо Петрик буде ділити яблуко на 130 піплів?! Та наш Петрик ніби розумний і каже: Ці троє – мої друзі, а усі решта? Ви пробачте хто?

А й справді хто вони такі?! Відібрав три приклади (випадково, такі перли не лише в пролінкованих архівах). №1 – Зміст. Для чого зміст сунути в архів? №2 – Абзац. Документ розміром у цілий абзац? Хтось на це робитиме посилання? №3 – Студентські роботи і роботи «невизнаних геніїв». Праці, які ніколи не будуть опубліковані (не через метафізичні причини). 

Ось це власне і є ті «блохи», які відгризають нам рейтинг. Документи, які збільшують кількість сторінок архіву, але які не можуть заробити посилань. Звідки вони беруться? 

8 коментарів:

  1. Зрозуміла:). Але погодьтеся - краще починати створювати репозитарій, електронну бібліотеку, виловлювати блохи і з часом мати результат. Так як із електронним каталогом -залишаються "живі"записи. Як на даний час обійтися без електронного каталогу.
    А до діяльності - ще можна проводити День закоханих у бібліотеці, затрат бюджетних нема, та й критикувати навряд чи хто буде....

    ВідповістиВидалити
  2. @Galyna: ...виловлювати блохи і з часом мати результат...

    Навіщо їх туди вносити? Це ж кидають не автори, а самі модератори. Потім дуже важко виловлювати, переробляти за кимсь завжди важко.

    ВідповістиВидалити
  3. Та всі зрозуміли, тільки ж якась неконструктивна дискусія була:-)
    1. не тільки модератори, автори теж "кидають", віриться Вам чи ні:-)
    2. кожен репозитарій (університет) приймає свої відповідні політики (щодо змісту, щодо форматів, щодо відкликання, щодо ембарго, і т.п.) І якщо університет (де Ви набралися прикладів) вирішив, що репозитарій виконуватиме не тільки функції презентації наукового доробку дослідників, але й власне е-архіву університету - чому б ні, тоді туди складаються і абзаци, і бібліографічні покажчики, і зображення, і відео, і патенти, і будь-що, що ун-т вирішив зберігати. Згодна, це не зовсім репозитарій в тому розумінні, як ми всі вживаємо, але чому ні? Власне, вже втомилися повторювати про приклад цього університету, але хто б про нього знав, якщо би не його репозитарій (до речі, ще й прив!язаний до MOODLE), навіть в іспанському рейтингу він не пасе задніх! впевнена, що теж саме через Репозитарій. Навіть з усіма його "блохами".

    ВідповістиВидалити
  4. @Могилянська Бібліотекарка: 1 - не віриться. 2 - про це й мова, хто керує політикою наповнення? чи знають що роблять? Вони десь збираються, обговорюють... глянув періодику - "ми створили", "з метою", "техпідтримка"... і все(.

    ВідповістиВидалити
  5. "1 - не віриться"???: "Печальный взгляд… Вы не сексопатолог?" :-)
    а от повірте, що є такі. Доводити (прізвища, паролі, явки etc.) не буду. Чи буду не тут.
    2. Збираються, обговорюють, знають що роблять.
    Політику змісту пропонує ініціатор репозитарію (у нас це 99% - бібліотека)А приймає цю політику університет. Відповідні політики щодо змістів можете знайти в усіх репозитаріях світу.

    ВідповістиВидалити
  6. @Могилянська Бібліотекарка: ...знають що роблять...

    Бібліотека, університет... насправді все це кілька людей вирішують і вплинути, чи порадити немає жодної можливості, це відразу ж сприймається як звинувачення у некомпетентності.

    Хоча б спробував... може комусь і стане в нагоді.

    ВідповістиВидалити
  7. Даремно Ви так, принаймні в Могилянці зовсім інша атмосфера, всі ідеї обговорюються, сприймаються, критикуються (як без того), але ніхто не забороняє чи навязує...

    ВідповістиВидалити
  8. @Могилянська Бібліотекарка: Директор сказали: "Ніхто не забороняє чи нав'язує" :D Не знаю як у Вас там, не маю причин сумніватися...

    Допис про шкідливість зайвих документів для рейтингів, а про "глобальні питання" не бачу сенсу сперечатися.

    ВідповістиВидалити