Наших б’ють!

Любителі дешевих сенсацій на «NGO.DONETSK.UA» змайстрували матеріал з феєричною назвою «Донецькі бібліотекарі не вміють користуватися комп`ютерами». У самій статті нічого не сказано про негаразди донецьких колег з приборканням ЕОМів. Просто в Донецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Крупської відбудеться відкриття Регіонального тренінгового центру за програмою «Бібліоміст». Можливо сайт бібліотеки, віртуальну довідку, електронний каталог… зроблено руками журналістів цього видання? А можливо матеріал редакторам видався надто сухим і вирішено було прикрасити такою ось божевільною назвою? Як на мене – це дуже схоже на наклеп з усіма наслідками.

SciVal (SciVal Spotlight & SciVal Funding)

Ельзевіровці погрожують випустити ряд новинок: об’єднати продукти на одній платформі (заповнив одне поле і вже проводиш «всеохоплюючий» пошук), різні штучки візуалізації ітп. Нічого такого надзвичайно нового, щоб ми ще не бачили у самого Elsevier, чи їхніх конкурентів і звісно всі ці новинки будуть доступні не за просто так. Єдине, що справді інтригує, так це нова лінія інструментів для оцінки стану та перспектив науки SciVal. Про два інструменту з цього набору вже можна дізнатися більше...

З життя бібліотек Донеччини

До Дня Конституції України, журналісти «Радіо Свобода» вирішили дізнатися – Як дотримується держава одного з основних конституційних прав громадян України – права доступу до інформації? Місце дії – Донеччина. Окрім вже звичних скарг на погане фінансування, вичитав для себе 3 нові страшилки: 1) «...Відділи культури чи районні адміністрації забирають у бібліотек кошти, що їх ті заробили додатковими платними послугами. Ці органи ... мають «установку» – скорочувати бюджетне фінансування бібліотек на суми, які ті заробили за попередній рік...». 2) «Критична ситуація з доступом до безкоштовної книги склалась на селі. Через застарілість фондів місцева влада списує книжки». 3) «...Повна інформатизація бібліотек на селі як забезпечення одного з конституційних прав можлива лише через 20–25 років, наголошує урядовець у галузі культури».

Вони повернулися з Криму

Злісне питання 858: «В Крыму, Судаке ежегодно проходит библиотечный форум. Попасть туда не так легко, так как дорого для рядового библиотекаря. Такое впечатление, что туда едут только состоятельные «библиотекари», которые не прочь большее время отдохнуть на пляже…». Фахівці НАРБС вірно перепитують – а з чим хотів поїхати на конференцію автор питання»? і рекомендують ознайомитись з матеріалами конференції. Я ж запитую себе...

Eigenfactor

Eigenfactor - коефіцієнт важливості наукового журналу. У спосіб, що нагадує алгоритм  Google PageRank, журнали оцінюються з точки зору кількості цитувань і при цьому цитування у журналах з високим рейтингом мають більшу вагу. Eiganfactor розраховується eigenfactor.org і є доступним безкоштовно. Його призначення – вказати ймовірність з якою журнал буде використовуватися середньостатистичним науковцем. З цікавинок: Дехто вважає айгенфактор більш стабільним, ніж імпакт-фактор. Іноді eiganfactor розраховують для окремих вчених, - це помилка, тому що навіть у престижних журналах, іноді публікують твори низької якості, або підробки.

Як Михайло Грушевський готовив ближчий приступ до гімназіальної бібліотеки

... Бібліотекар і його помічники, що видавали книги, вели свого рода цензуру і мені яко третьокласникові, доволі щуплого виду, не хотіли давати справжньої белетристики, давали щонайбільш півдитячу. Тому першого року я був засуджений читати Верна, Вальтера Скотта і Купера в перерібках для дітей, а що найвище Діккенса. Розуміється, се теж було інтересно, але не вдовольняло мене. Добувати книжки збоку не було дуже звідки. Я вже сказав, що літературні інтереси в нашій класі були розвинені дуже слабко. Згодом на поміч мені прийшов пізніший мій приятель Володя Ямпольський, що став приносити мені книжки з бібліотеки інтендантського округа, де белетристичний відділ (російський) був доволі порядний. Але під той час я собі готовив ближчий приступ до гімназіальної бібліотеки. Далі...

Включення нових видань до Scopus

Якщо у вас є пропозиції з включення якогось видання до Scopus, то тисніть сюди і заповніть анкету. Вам ніби має прийти підтвердження, що заявку прийнято. З часом члени CSAB (до складу входять дослідники і бібліотекарі) розглянуть вашу заявку, виставлять бали і приймуть рішення. Ось тут можете ознайомитись з критеріями оцінювання (пункт 4.2). Заявки приймаються щорічно, кінцевий термін подачі – 1 вересня. Видання, яким пощастить пройти відбір, зявляться у Scopus вже з наступного року.

Бруно Шульц: конфітури всіх віків і культур

Осене, осене, александрійська епохо року, що громадиш у своїх величезних бібліотеках ялову мудрість 365 днів сонячного обігу! О, ті старечі ранки, жовті, як пергамен, солодкі від мудрости, як пізні вечори! Ті передполудні, хитро усміхнені, як мудрі палімпсести, багатошарові, як старі пожовклі книги! Ах, осінній день, той старий хитрун-бібліотекар, що лазить у сповзлому шляфроці по драбинах і куштує конфітури всіх віків і культур! Кожний краєвид – це для нього як вступ до старого роману. Як же ж гарно він бавиться, випускаючи героїв давніх оповідей погуляти під те задимлене і медове небо, в ту мутну і смутну, пізню солодкість світла! Яких нових пригод зазнає Дон Кіхот у Сопліцові? Як складеться життя Робінзона після повернення до рідного Болехова? (Цинамонові крамниці)

Інформаційні менеджери за роботою

Блоґ «Бібліотека без бар’єрів» підкинув мені лінк на фотоальбом Калиновської ЦБС Вінницкої області. Знайшов там світлини, які стануть чудову ілюстрацією до фрази, яка має всі шанси стати хрестоматійною: «Никто же не сказал: дорогой наш Председатель, я готова помочь нашему району! Мы берем лопату, вы только скажите куда бежать и что копать?».

Кобацька бібліотека

Започаткована «Просвітою», читальня по війні вже називалася «бібльотека». Для села, що лиш у кількох хатах мало радіо і серед села «банєк» (гучномовець), читання було великою необхідністю. В бібліотеці крім сотень книжок, були газети і журнали. Щовечора тут навіть уже в 60-ті роки (в школі вже був телевізор і дротове радіо майже в кожній хаті) збирались люди. Для молоді це було місце побачень, для статечних газдів - місце зустрічі, спілкування з однодумцями, диспуту з опонентами. Бо ж куди подінешся, «кобацькі радикали» в усі часи таки любили політикувати (Марія Равшер. Здвиженський храм).

БіблЬОтека назавжди



Про дружню бібліотечну атмосферу

Може я і нафантазував, а насправді, це квещин якогось злобного бухгалтера... Перечитав питання 859...не дают ответ на многие вопросы. Например: отдел комплектования, методист, библиограф за что получают надбавку 50 %? Йдеться про «надбавку за особливі умови роботи». Справді, які у методиста, чи бібліографа «особливі умови» у порівнянні з працівником книгосховиша?! Але якщо пригадати, то наш екс-уряд звернув увагу саме на мізерні з/п бібліотекарів, а вже потім з’явилось формулювання. Чим з/п 800 грн. не «особливі умови»? Я не займаюсь тлумаченням наказів, мені просто цікаво: Чи перед тим як наганяти на колег, автор вопросіка сходив до дирекції (про яку сором’язливо мовчить) з питанням – Ви тут теж ніби не мішки носите, то за що вам надбавка 50%?

MARC21 & UNIMARC

Сімейка MARC – формати для подання та передачі бібліографічної і пов'язаної з нею інформації в електронній формі. Два найпоширеніші різновиди, з якими мені інколи доводиться працювати, це: MARC21 та UNIMARC. Перший використовується переважно в США та Британії, другий у Європі та Азії. Сьогодні вирішив зробити собі таку шпору:

Бібліотека Розумовського

В УНІАН пишуть, що в палаці Розумовського (Батурин) можна побачити найстарішу в Європі дерев’яну книжкову шафу 1837 року. Виявляється, Кирило Розумовський мав чисельну бібліотеку, яка налічувала більше двох тисяч томів. Хоча Кирило і не забував про своє походження (зберігав у палаці одяг пастуха і сопілку), певна річ же українському хлопу книг не можна було довірити. Тому гетьман для обслуговування бібліотеки виписав з Франції бібліотекаря-упорядника. Також граф мріяв передати своє літературне надбання не десь у провінцію, а неодмінно саме Руссо. Їхня зустріч так і не відбулася, і згодом бібліотека була розпорошена. До наших днів дійшла лише нотна збірка. Як на мене – дуже повчальна історія.

Наївні американці з фонду «Сейбр-Світло»

Про створений українською діаспорою в 1990 році фонд «Сейбр-Світло» і про урочистості з нагоди 20-річчя фонду, які відбувалася у приміщенні Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Франка, можна дізнатися на сторінці «ВЗ». За 20 років бібліотеки, наукові заклади отримали від «Сейбр-Світла» понад 1 мільйон 200 тисяч примірників різноманітної літератури на суму близько 30 мільйонів доларів.

Убили, холєра...

За однією із версій – саме такими були останні слова Стуса. Чому я їх нагадав? Тому що вже перейшов за посиланням http://rolibblog.blogspot.com. Я і заздрю авторам, і співчуваю... І ще дурію, чому (за мізерним винятком) увесь український бібліонет мовчить?! Невже вражаючій більшості ложити на БіблЬОтеку і її авторів?!! Колеги писали цікаво, відкрито і видно було, що їх це перло. Людям подобається їхня робота! Навряд вони б добровільно вбивали своє дітище. Будемо робити масакру своїм і на конференціях с упоєнієм і болем розповідати, що десь у світі є блоґи, а у нас доводиться працювати з такими кадрами

Ви це помічали?

Погляньте на зображення... Виявляється у Західній Європі та Америці існує традиція – корінці книг підписувати зверху вниз. Ніби так читачеві має бути зручно прочитати назву коли книга лежить на столі. А ось у Східній Європі та Росії (теж за традицією) підписують корінці знизу вгору, тому що так зручніше читати назву, коли книги стоять на полиці.

Бібліотека Стефаника ЖЖОТ

Працюю у ЛННБУ ім. В.Стефаника. Знаю, що є обов’язкова виплата допомоги на оздоровлення... Нам повідомили , що нарахувати оздоровчі зможуть тільки в тому випадку якщо працівник піде у відпустку не раніше ніж у день дати прийому на роботу, незважаючи на стаж роботи (тобто , якщо працівник влаштувався на роботу 2 жовтня 1990 р. [20 років трудового стажу], а піде у відпустку в липні 2010, то оздоровчі не нарахують, а для того щоб нарахували оздоровчі – треба йти у відпустку не раніше 2 жовтня 2010. Чи є для юридичні підстави для такого нарахування? ... Таке нарахування оздоровчих в бібліотеці ім. В.Стефаника це свавілля чи дискримінація? (джерело)

ВАК-видання для бібліотекарів

Так як у групі «Бібліотечна справа» на USW ніхто не долучився до обговорення – спробую запитати ще і в блозі. Як відомо «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» включено до спеціальності «Соціальні комунікації». З нового переліку фахових видань відібрав – список тут. Не знайшов наших ортодоксальних «Бібліотечного вісника», «Вісника Книжкової палати»... Підкажіть – Я щось не так зрозумів, недочитав... Чи у нас справді тепер новий список ваківських видань?

Bibliosfera

Для тих, хто хоче знати усі новинки бібліотечного життя і при цьому не хоче потонути у вирі непотрібної інформації, наші польські колеги створили ресурс «Bibliosfera». Слово «бібліосфера», як ми бачимо, невигадлива калька від «блогосфери», тому без особливих пояснень зрозуміло, що планується вивішувати на цьому ресурсі. Автори обіцяють регулярно розміщувати бібліотечні матеріали зібрані з усього Полінету. Звідси – не забувайте заглядати на Бібліосферу!

Informetrics.ru

Знайшов у Мережі електронний журнал «Informetrics.ru». Тематика – усілякі такі метрії: від доброї старої наукометрії до порівняно нової вебометрії. Про проект відомо не багато, матеріалів теж не густо, є питання щодо методології у деяких статтях... Однак, з жалем констатую, що в Уанеті нічого подібного ще не бачив (а з ентузіазмом долучився б до створення).

Бібліотека і помідори

Можливо будуть бити

Приємно вражений якістю та змістом відео-ролика «I am a librarian». Ну а наша добра гуру бібліотечної блогосфери.ua – просто золото! Однак, я б був не я, якби не знайшов два цікавих кадрика. Підозрюючи, що можливо будуть бити… можливо каталожними шухлядками… завбачливо поховав кадри підкат. 

Врятувати біблЬОтеку!

Розповідати про ганяння кава-чаїв, про «альбоми», чи навіть про те, що створення блогу займає 5 хв. – це ще куди не йшло… Але нахабно повідомити у витонченому іронічному стилі, що у нашій розвинутій країні інколи виникають проблеми з енергопостачанням, що заклад культури зрідка проводить тематично-косметичні вечори, що пан голова райради деколи некомпетентний у бібліотечних питаннях?!! – це знаєте СМІЛИВО. І хоча за останньою перевіреною інформацією декотрі (вже видалені) дописи не мали доказової бази, ПБ все-таки сподівається, що БіблЬОтека ніколи не перетвориться на галочний блоґ.

Використання електронних копій наукової періодики України

Потрібну і правильну річ замутила НБУВ – «Статистика використання електронних копій наукової періодики України». Спеціалізована програма визначає загальну кількість звернень до журналів (збірників наукових праць) і впорядковує видання за інтенсивністю використання їх статей. У трійку «призерів місяця» потрапляли: Науковий вісник НЛТУ України, Вісник Національного університету Львівська політехніка, Вісник Харківського національного університету, Вісник Донецького університету, Молода спортивна наука України. Звичайно, такий розподіл сил пов’язаний не лише з науковою цінністю видань, а передусім з величиною архіву. Надалі НБУВ планує також визначати і найбільш рейтингові статті. Я б ще до цього рейтингу додав: «Аутсайдери місяця» і «Аутсайдери року», з подальшою можливістю примусової ліквідації видань. 

Wам Се нічого не нагадує?

Щойно прочитав у рідері же: «В бібліотеці для дітей ім. Г. Тютюнника пройшов завіршальний етап конкурсу «Намалюй логотип бібліотеки». Жюрі було обрано найкращі розробки й нагороджено переможців. Тепер бібліотека має свій логотип!». Колеги, без образ, але невже Вам цей логотип нічого не нагадує?!! 

ProQuest і бібліотечний маркетинг

Успішне видавництво і за сумісництвом «друг бібліотек» - ProQuest, пропонує навчальні матеріали для розкрутки інформаційних ресурсів бібліотеки. Англомовні файлики розкидано по розділам, окремо для кожного типу бібліотек. Чогось надзвичайно нового і корисного не знайдете, але для кращої структуризації вже відомого згодиться.  

Три польські фільми про оцифрування

«Narodowy Instytut Audiowizualny» підготував фільми про оцифрування. Представники мінкультури, бібліотекарі, архівісти розповідають про завдання пов'язані зі збереженням культурної спадщини в Польщі: оцифровка історичних музеїв, аудіовізуальних і фотографічних колекцій. 

Місяць читання у туалеті

У 1988 році Bathroom Readers’ Institute (є і такий) закликав встати на захист тих, хто сидить і читає на унітазі. За цілком серйозними соціологічними підрахунками, 66 відсотків американців з гордістю визнали, що саме такий вид читання є їхньою улюбленою формою відпочинку. У результаті – червень став Національним місяцем читання у туалеті. 

Бібліофобів пускають до раю?

Пустомитівська районна рада зобов’язала управління освіти передати частину школи у селі Сердиця релігійній громаді УГКЦ. Сільська школа розташована у трьох невеличких приміщеннях. Найдавніше з них – 1830 року, і стіни тут  заражені грибком. Однак не його передають релігійній громаді УГКЦ з менш як півсотнею вірних. Мова йде про найкраще з трьох приміщень, у якому розташовані шкільна бібліотека, спортивний зал і виробничі майстерні. Цікаво, що кілька років тому вірні УГКЦ категорично відмовились від почергових богослужінь у сільській церкві разом із односельцями, які належать до УАПЦ. Деталі читайте на «Радіо Свобода».

Бібліотечна справа на Ukrainian Scientists Worldwide

Створив групу «Бібліотечна справа» у соціальній мережі для українських науковців «Ukrainian Scientists Worldwide» (відразу ж привітаємо авторів та учасників проекту – їм уже 2 роки). Розповідати про переваги та недоліки соціалок думаю не варто. Просто: ми поки якогось активного бібліотечного форуму ітп. не маємо, а Ukrainian Scientists Worldwide не лише підтримується, а і розвивається. То чому б і ні?! Приєднуйтесь...

Книжковий трейлер

Епістолярна спадщина Кордуби: віднедавна в бібліотеці Стефаника

Львівська національна наукова бібліотека України ім. В.Стефаника отримала понад 1000 листів епістолярної спадщини українського вченого, публіциста, історика, письменника Мирона Кордуби. Серед цієї спадщини є листи відомих особистостей, зокрема 108 листів від Грушевського, 25 – від Томашівського, а також від Спіпого, Лепкого, Кубійовича, Щурата, Барвінського, Смаль-Стоцького та інших… Цікавинка – На поч. ХХ ст. на замовлення австрійського уряду Мирон Кордуба написав 3 чи 5 томів історії Австрії. Коли закінчив, Австрійська імперія перестала існувати. 

Логотип видавництва «Elsevier»

Видавництво «Elsevier» отримало свою назву від прізвища родини видавців Ельзевір. На логотипі видавництва ми бачимо дерево, стовбур якого обвитий виноградною лозою. Це ж зображення розміщено у книзі Галілея надрукованій «далекими предками» видавництва. Мальовидло це повинно б означати, що вчені і видавці (дерево і виноградна лоза) є взаємозалежними і зобов’язані допомагати одне одному – сприяти науковим дослідженням (в образі чоловіка під деревом). Девіз «Non Solus» («Не один») говорить, що ніхто не може ефективно займатися наукою поодинці. Якби не бачив їхніх цін – так би і повірив, що вони пухнастенькі альтруїсти

Дешева рибка — гірка юшка

Нещодавно тільки писав про довгоочікувану новинку Гугл Академії і ось сьогодні вже отримав перше сповіщення від Scholar. Назва така інтригуюча – «…new concept…». Клікаю на гіперпосилання, з нетерпінням чекаю коли завантажиться сторінка… а мене перекидує на ScienceDirect з усіма «purchase this article» за якихось 31 з половиною долара. «Ельзевір» - це зло.

Дні і ночі бібліотек

За минулий місяць у моєму рідері разів зо п’ять з’являлись повідомлення про акції типу «ніч у бібліотеці», «ніч у музеї»... Це звісно прушно, що культустанови шукають нові форми промоції ітд. Але я ніяк не второпаю навіщо вночі пертися у музей чи бібліотеку?! Картину Брейгеля вночі можна краще роздивитись? Якщо не зрозумів прочитане вдень, то більше шансів що зрозумієш вночі? Воно і нехай, але біда в тому, що ці культ-акції у бібліотеках лише відбуваються, до самої роботи бібліотеки ці акції жодного відношення не мають. Розтиражують масмедіа відео-фото тих дійств, дивишся і таке враження, що бібліотеки etc. це такі забавки для злиднілого-псевдо-бомонду. Так приведіть вже нарешті якогось автора, науковця, митця... до бібліотеки серед ясного дня і зафільмуйте для всіх його «мозолисту дупу»: як він риється у каталогах, копається у першоджерелах, використовує нет не лише для закачки mp3... 

TrainingDesk

Для тих, кому ельзевіровський інтерфейс не дався на інтуїтивному рівні, живе в Мережі ресурс – «TrainingDesk». Розміщують там багато мультимедійних англо навчалок по продуктам видавництва. Сьогодні мені твітнули, що Washington Technical College розмістив там і свою (про ази ScienceDirect). Не знаю, як Вам, а мені на цю розмазаність важко дивитись. Звідси: 1. Як бачимо, якість продукту не залежить від географії 2. Пора вже і українською якісь відео-уроки майструвати.

Нові правила бібопису не за горами?

Хто ще не встиг вивчити нові правила складання бібопису – поспішайте! Прочитав на «Бібліотекар України»: До Плану національної стандартизації на 2011 р. запропоновано включити: розроблення змін до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «ССІБВС. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»... Я так розумію – найновіші правила бібопису не за горами? Також, зверніть увагу! – Секретаріат ТК 144 запрошує всіх зацікавлених фахівців узяти участь у розгляді першої редакції проекту національного стандарту «Інформація і документація. Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять».

Захист авторського права в бібліотечному обслуговуванні

Фрагментик зі статті Романа Поліщука «Проблема захисту авторського права в бібліотечному обслуговуванні» (ВКП. – 2010. – №3. – с. 35-38.): «Закон дає право самим бібліотекам та архівам робити висновки щодо мети, з якою використовується затребуваний матеріал. Якщо є достатньо підстав вважати, що він необхідний для навчально-освітніх цілей чи приватного дослідження, а відтворення твору не мають систематичного характеру, копіювання таких примірників не обмежується». Обов’язково роздобудьте собі цю статтю – просто таки золотий список використаної літератури!