Інструкція ScienceDirect (українською)


Корупція потрібна

Число випускників і батьків, схильних виправдовувати корупцію під час вступу, росте, а половина опитаних визнає свою відповідальність за її існування (докладніше). Як ви гадаєте – Цим батькам і випускникам потрібні бібліотеки?

Виставка мап у Британській бібліотеці

Подарункова книга

Побачив сьогодні в книгарні три «артефакти» від видавництва «Фоліо»: Котляревський «Енеїда», Франко «Моя любов» і Шевченко «Заповіт». Погляньте на ціни! У реалі – це такі здоровенні книжища, які важко читати і не зрозуміло де зберігати? Тому, додавши до цих книг-велетнів, книг-до-біса-дорого-коштуючих, ще і книги-мініатюри, зроблю припущення, що: подарункові книги – це такі книги, які ніхто ніколи не читатиме. У когось зберігається щось  подібне в фонді? Вдома?.. Як часто запитують? Читали?

Ovid

Для фахівців, дослідників, інформаційних менеджерів, медиків... вже не один день справно функціонує проект «Ovid», який допомагає кожній людині і кожній організації перетворити інформацію на знання. Найсмачніше на даному шматочку WWW – «Ресурс місяця»: кожен місяць «Ovid» проводить безкоштовний «тест-драйв» якогось інформаційного продукту. Цього разу це ресурс «Maternity and Infant Care» («Материнство і дитинство»). Слідкуйте за змінами, щоб не пропустити потрібний «тест-драйв».

Хто за чим...

Крадіжка книг, як показник культурного розвитку суспільства

Алєксандр Давидов: «Що тільки тепер не викрадають: фабрики, заводи, шахти, цілі дачні селища. Нафту охоче крадуть, до того ж ще нахабно не сплачуючи з краденого податки. Але за останні 20 років у мене особисто не вкрали жодної книжки. Якщо ж брали почитати, то завжди акуратно повертали. Дуже погана тенденція, яка свідчить про інтелектуальну і культурну деградацію суспільства».

Про надання платних послуг закладами культури і мистецтв

Можна вважати продовженням... У наказі № 732/306/152 від 21.12.99 «Про затвердження Порядку надання платних послуг закладами культури і мистецтв» читаю: Базою для визначення ціни послуги є розрахунок витрат, пов'язаних з наданням послуги. До складу витрат виробництва належать: витрати на оплату праці; внески на соціальні заходи; матеріальні витрати, амортизація основних фондів, що використовуються для надання послуг; інші витрати. Кому з вас колеги щось доплачують, приміром, за оцифрування? Скільки світлин зробить фотоапарат (вартістю €100) поки його спишуть? Тепер дивимось на використання доходів: За рахунок коштів, одержаних від надання платних послуг, може проводитися преміювання як працівників, безпосередньо зайнятих їх виконанням, так і тих, хто сприяє їх здійсненню. Як на мене – все дуже прозоро.

Образ бібліотекаря у порнографії

Ден і Гейл Лестер (Dan and Gail Lester) підмітили, що образ бібліотекаря у порно-продукції залишається фактично не дослідженим. Тому панство підготувало підбірочку, яка включає 49 книг, опублікованих з 1978 по 1988 роки. Декотрі назви колекції містять посилання, перейшовши за якими ви зможете ознайомитись з анотацією, цитатами, сюжетом… (без ілюстрацій!). Мова англійська, проте слова та словосполучення такі ж промовисті, як і німецьке кіно. P.S. Лестери будуть вдячні усім, хто поділиться з ними матеріалами для доповнення цієї колекції.

Gadget for Scientific Publication Citation Counting

Представляю ще один безкоштовний інструмент для обчислення індексу Хірша. Знайомтесь: citations-gadget (A Google Scholar Universal Gadget for Scientific Publication Citation Counting). Дозволяє користувачеві дізнатися кількість матеріалів автора, його кількість цитувань та h-індекс. Легко можете додати цей ґаджет до своєї сторінки iGoogle. Користуватися просто, єдине незрозуміло з вводом кирилиці: «paton» і «патон» покаже надто різні результати. 

Новинка від Google Академії

Очікувана новинка від Google Академії. Нарешті додали функцію сповіщення. Поки що лише електронною поштою :( Вводите ключове слово, слова, автора… вказуєте адресу своєї е-скриньки і Google Академія про вас не забуде.

Сортування літератури

Підгледів у заокеанських колег апарат для сортування літератури. Машина ця – зчитує інформацію з видання і за допомогою таких от «роликів» відправляє видання у потрібний кошик. І якщо хтось ще думає, що робота бібліотекаря абсолютно безпечна – уважно роздивіться останнє фото.

Умберто Еко: Інтернет – це ідіот

Інтернет, який здатний запамятати геть усе – це ідіот. Память лише тоді має сенс, коли вона селективна. Адже, не діло памятати всіх солдатів, які загинули під Ватерлоо. Проте, сьогодні все запам’ятовується, а в Мережі містяться як матеріали великих науковців, так і те, що написали найгірші кретини. І вся ця маса інформації не дозволяє нам зрозуміти, що залишити в пам’яті, а що ні.

(Джерело) Словом, ви зрозуміли: без «управлінців інформацією» життя людське, як казав поет, «is a tale told by an idiot – full of sound and fury, signifying nothing».

Тріумф дніпропетровських архітекторів

Ось така «диво-теплиця» перемогла на конкурсі проектів майбутньої бібліотеки імені Є.Кушнарьова. Зі світлини важко зрозуміти, чи є у цієї будівлі ще щось крім однієї стіни, але – переможців не судять, головне, щоб бібліотекарі узимку не мерзли.

ОРФ бібліотеки ім. Стефаника

Далеко не всі знають, що в чудовому приміщенні Костелу єзуїтів (м. Львів, вул. Театральна, 11) знаходиться основна частина обмінно-резервного фонду Наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України. Доступ всередину суворо обмежений, тому тільки на цих рідкісних фотах можете побачити, що там твориться. Зберігаються там якісь 10-ті, 20-ті… примірники видань. Львівська міська рада ще минулого року виділила кошти на ремонт приміщення на вулиці Д.Апостола, 16, куди планують перевезти цей фонд. Допитливі можуть поглянути на мапі де Театральна, а де Апостола… а досвідченні бібліотекарі знають чиїми силами у нас фонди переміщають.

Copyfraud

Новий номер EBIB знайомить нас з поняттям copyfraud, явище надзвичайно поширене в Україні, але досі саме слово залишається маловживаним. Термін «copyfraud» ввів Джейсон Маццоне (Jason Mazzone), походить від «copyright» – авторське право та «fraud» – шахрайство. Маццоне описує copyfraud, як: 1) зумисне накладання авторського права на матеріали які є суспільним надбанням – наприклад, на твори Коцюбинського; 2) накладання обмежень понад ті, які накладає законодавство – буває пишуть, що жодна частина не може бути використана; 3) ствердження авторського права на основі прав власності на копії, чи архіви – приватна власність і авторське право це різні речі; 4) зумисне накладання авторського права на матеріали, які є суспільним надбанням, опубліковані на новому / іншому носію інформації – Косач що на папері, що на диску – Косач.

Григір Тютюнник: «Ах, жаль, хороший читатель был...»

З автобіографії: Коли це якось восени, саме молотили, кличуть мене до зіньківської міліції. «Утік з Харкова?» — «Ні. Сів, та й поїхав». — «А закон про три роки знаєш?» — «Знаю». — «Ну-от». Обрізали на моєму рам'ї ґудзики — і в КПУ. Потім судили. В залі були мама і я з міліціонером. А за столом — народний суддя і народні засідателі. Дали мені чотири місяці. Колонію знаєте в Полтавській області? Ото я там відбував кару — чотири місяці. Коли мене випускали, табірний бібліотекар сказав мені на прощання: «Тебя выпускают? Ах, жаль, хороший читатель был...» В таборі я взнав Тургенєва і Герцена («Кто виноват?», «Отцы и дети», «Записки охотника»).

Загадка української освіти

Нагадаємо собі, що за відсотком приросту кількості випускників вищих навчальних закладів Україна впєрєді планєти всєй. Воно і не дивно, адже в Україні з більш як 45 млн. населенням вишів більше, ніж у Німеччині, Франції, Великій Британії, Польщі, Італії та Бельгії разом узятих, загальна чисельність населення яких становить 226 млн. Разом з тим, бібліотекарі скаржаться, що з року в рік кількість читачів невблаганно падає. Їхні зойки підтверджує і статистика, згідно з якою в Україні інтерес до читання виказують лише 27% населення. Паперові носії інформації далі залишаються «авторитетнішими» за електронні, Уанет далі якийсь ущербний та і тенетами користується лише третина українців. Питання: то звідкіля ці випускники і викладачі ВНЗ беруть інформацію?

Новий курс – бібліотеки осторонь

У НАН для українських владик підготували доповідь «Новий курс України - реформи 2010-2015 років» (погляньте на сайті НБВУ). Слово бібліотека згадується у тексті лише раз (с. 206) – «Податкове законодавство має передбачати можливість для соціально відповідальних підприємств і фізичних осіб самостійно визначати сферу реалізації частини сплачених ними податків (наприклад, для потреб школи, дитсадка, спортивної команди, бібліотеки, лікарні, організації «зелених» чи асоціації інвалідів тощо)».

Приклади оформлення бібліографічного опису

Інструкція EBSCOhost (українською)


Бібліографічна загадка

Так ось, товариство, маємо ВАКівський документ у якому можна знайти приклади оформлення бібліографічного опису (стор. 46). І маємо приклади оформлення бібліографічного опису на сайті бібліотеки НаУКМА. Бачимо, ті самі списки, тільки на НаУКМА зявилися коми після прізвищ авторів. Хто знає як правильно? і чому ці приклади оформлення різняться?

За знання та використання в роботі іноземної мови

Існує у нас така надбавка - за знання та використання в роботі іноземної мови. Це здається логічним, бо приміром при описі загран-літератури дуже навіть не зле якоюсь іноземною шпрехати. Але є тут один момент... З часом, ви розберетесь де band, де chapter... і «уніфіковані» іноземні видання підуть як по маслу. А от вітчизняні? Один випуск зветься «Інститут N. Наукові записки», наступний «Наукові записки Інституту N», наступний «Институт N. Научные записки»... це все в одному році. І тоді питаєш себе: А чи не краще описувати іноземку?

Реклама Рівненської обласної бібліотеки: на шляху до ідеалу

Авторка мабуть одного з найкращих бібліоблогів України «Бібліотека без бар’єрів» виставила світлини з рекламою ресурсів та послуг Рівненської обласної бібліотеки. Від себе п. Наталья ще додає: «У нас такого немає... Зате у нас є реклама наших електронних інформаційних ресурсів на закладках та інших паперових носіях, наклейках, а зараз у холі поставили велику (плазмову?) панель, де крутять презентації відділів бібліотеки, в т.ч. і з інфо про електронні ресурси». Я тихо плакав...

Каталогізатор Санфорд Берман (Sanford Berman)

Почув на дитячому книжковому форумі одну ганебну річ, з уст дірєктора-чогось: «Українські діти найкращі». Відразу ж мені пригадався каталогізатор-новатор Санфорд Берман (Sanford Berman). Пан Берман розуміє, що одне слово може бути цілком прийнятним для однієї людини, але вкрай образливе для іншої. Тому предметні рубрики повинні передати ідею у вільній від забобонів формі. Берман відкрито критикував предметні рубрики Бібліотеки Конгресу, які підтримують «забобони»: «Національній каталогізації не можна повністю довіряти, вона не повинна прийматися автоматично тими, хто щиро вірить, що каталогізація покликана зробити матеріали більш доступними». Також він зрозумів, що продовження використання упереджених предметних рубрик значно обмежує доступ до матеріалів бібліотечних колекції. Для прикладу, навіщо єврею заглядати у категорію «Єврейське питання»? Для нього це не питання. Для чого польським дітлахам відвідувати книжкову виставку у Львові, якщо українські діти найкращі?

Палац мистецтв імені Омеляна і Тетяни Антоновичів

У 1877 році поет, перекладач і бібліофіл Віктор Баворовський перевіз до арсеналу Сенявських свою бібліотеку, яка з 1900 року стала публічною і з того часу мала назву бібліотеки Баворовських. За часів радянської окупації і до 2006 року тут знаходився відділ мистецтв Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Мало хто знає, що працівники відділу одні з перших у «країні рад» здогадались не просто робити письмовий опис гравюр (у лівому верхньому куті ми бачимо… і т.д.), а додавати фотокартку. З висоти років це здається елементарним, але тоді це було ноу-хау. Сьогодні за адресою вул. Бібліотечна, 2, базується Палац мистецтв імені Омеляна і Тетяни Антоновичів Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника.

Форум видавців - дітям

Відвідав «Форум видавців – дітям». Дихати і пересуватись було значно легше, ніж на аналогічному дійстві для дорослих. Вхід – безкоштовний (важлива дрібничка, адже діти гроші не заробляють). Українська дитяча книга є. Діти – є. Організатори – є. Навіть та невеличка купка ділків, яка намагалась толкати недитячу літературу не зіпсувала враження від дійства. Екзальтованих дитячих очей біля вітрин видавництв не бачив, але воно і добре – не варта переоцінювати роль книжки.

Майже найбільш читаюча нація у світі

Тижневик «Коментарі» опублікував добірку досліджень «Хто такі українці з точки зору соціології та статистики». За даними тижневика, в Україні інтерес до читання виказують лише 27% населення. Найбільш читаючі європейські країни: Велика Британія 73,5%, Німеччина 66% і Франція 61%. У сусідній Росії справи трішки кращі за наші - 30%. Книги в Україні купують 40-45% жителів, з них трохи більше половини купують більше 10 книг за рік. Середньостатистичний житель Чехії купує за рік 15 книг (до кризи - 22). За даними Книжкової палати України, торік на одного українця припадало 1,22 книги і брошури. В Іспанії цей показник становить 7,8 книги на одного жителя (у Росії - 4,5 книги). Тематично читацькі переваги українців співзвучні європейським, щоправда у нас більш сильні позиції літературної класики, ніж у країнах ЄС. Відмінною особливістю вітчизняної читацької культури є повна байдужість до коміксів, які популярні у інших європейських країнах.

Виставка проектних робіт

У Харкові відкрилася виставка проектних робіт - ескізів майбутньої бібліотеки імені Є.Кушнарьова. 92 проекти. Який з проектів переможе - дізнаємось лише 20 травня. Сьогодні можемо просто порозглядати що там нафантазували архітектори. Такий «конкурс для майбутньої бібліотеки» - річ дуже незвична для нашої країни, тому є надія, що і проект-переможець потішить нас чудернацькими формами і нетривіальними вирішеннями. Сподіваюсь, що журі не обере щось до болю прямокутне, з маленькими вікнами і написом по середині.

До дня солідарності трудящіхся бібліотек