SciVerse SciTopics & SciVerse Applications

Платформа SciVerse буде містити ще два ресурси, від яких особисто я не в захваті. «SciTopics» - неформальний онлайн-форум для науковців, у якому дослідники можуть обмінюватись своїми думками. Давно вже у SciTopics для бібліотекарів створено розділ «Library and Information Sciences» у якому міститься аж п’ять! матеріалів, при чому три з них датовано ще 2008 роком. Під «SciVerse Applications» слід розуміти колекцію різноманітних програм-додатків (безкоштовних, комерційних, вже реалізованих, існуючих лише в планах і ще не вигаданих), які повинні полегшувати життя досліднику. Ось так коротко про складові SciVerse і не забувайте, що ми ще очікуємо на SciVal.

SciVerse Hub Beta

Отож, з’явилась очікувана новинка від Elsevier. Тепер коли ви завітаєте до ScienceDirect, чи Scopus ви помітите, що вони є частиною нової платформи SciVerse, яка на даний момент поєднує в собі вже добре знайомі продукти Elsevier з новим – «SciVerse Hub Beta». Нащо він нам здався? SciVerse Hub дозволяє здійснити пошук у ScienceDirect, Scopus і SciTopics «одним кліком», результати ранжуються за релевантністю без дублювання, але при цьому ви не втрачаєте можливість використання унікальних інструментів кожного продукту окремо. Простіше кажучи, зі SciVerse Hub легше знайти і вивчити матеріали отримані з кількох джерел.

BIBLIO CUP

«Давайте проведемо футбольний турнір серед бібліотекарів. Якщо пощастить – зроблю хет-трик у півфіналі і буду вимагати премію» – такий ось аргумент наводив я своїм колегам, коли сперечався про «бібліотечно-небібліотечні» конкурси. А виявляється, поляки такий турнір вже давно проводять! Цього року «BIBLIO CUP» відбудеться 18 вересня. Не знаю, чи вимагають польські «воїни заступника й драбини» премії, але як видно зі світлин, якісь призи, кубки... передбачено. Схоже, що польська бібліотечна спільнота така ж «маскулінна», як українська і в заявці на цей рік бачу лише чотири команди бібліотек. Ну то як? Обміняємося футболками, дівчатка?

SciVerse

Elsevier (як і було обіцяно – у серпні) об'єднав «ScienceDirect», «Scopus» і «Scirus» в одну платформу – «SciVerse». Не знаю, чи стане з часом «SciVerse» основою нової екосистеми, але працювати справді стало зручніше. Єдиний мінусик – тепер мої інструкції («ScienceDirect», «Scopus») потребують правок. Якось до них доберусь... А поки: інтерфейс згадуваних баз аж надто не змінився і тому сподіваюсь ці інструкції ще якийсь час зможуть бути корисними.

Викладаємо бібліографічні дані свого каталогу?

Підгледів новину на Creative Commons Україна: Бібліотека CERN – Європейської організації з ядерних досліджень – однією з перших у світі виклала бібліографічні дані свого каталогу книжок під відкритими ліцензіями Creative Commons Zero, відмовившись від будь-яких авторських та суміжних прав на ці записи. У нас, поки що, з такими «альтруїстичними жестами» не поспішають... А проте... Creative Commons проводить конкурс для дизайнерів: Якщо маєте ідеї як має виглядати домашня сторінка сайту Creative Commons – тоді вам сюди!

Library 2.0

IFLA World Report 2010

IFLA виклала світовий рапорт про бібліотеки та доступ до інформації у різних країнах. Не обділили увагою і Україну: можна переглянути статистичні дані (часом застарілі) та ставлення Неньки до деяких глобальних проблем (авторське право, права жінок, анти тероризм…). Можна зробити закладку – інколи добре мати хоч якісь статдані під рукою. Наступний рапорт – через 2 роки. P.S. Цікавинка! У рапорті вказано стару адресу НПБ – http://www.nplu.kiev.ua/. Чому? Або іфлісти не здогадують, що е-адреси можуть змінюватись, або тупо скопіювали з попереднього рапорту і не переймалися.

Іван Франко про важливість створення бібліотек

На перший погляд, наголошував письменник у 1886 р., могло видатись, що кількість початкових шкіл (школи були створені у 2937 галицьких волостях, не враховуючи Львова і Кракова), була цілком достатньою для такого «бідного і занедбаного краю, як Галичина». Однак, попри таку кількість навчальних закладів, селяни і надалі не отримували навіть елементарної освіти. І.Франко спирався у своїй заяві на статистичні дані: 4 876 614 галичан не вміли ні читати, ні писати; читати - лише 1 731 202, а з них тільки 939 122 вміло читати і писати. А у статті «Формальний і реальний націоналізм» він ще різкіше висловився: «Нація, котра помирає з голоду, в котрій 90 % людей не вміє ні читати, ні писати і не має de facto ніякої політичної волі, така нація потребує хліба, азбуки і конституції...» (Анна Рибалка. Іван Франко про важливість створення бібліотек та читалень для поширення освіти в Україні // ВКП. – 2005. – №12. – c. 42-46.).

Неделікатно про делікатне

Емпіричне – У штати бібліотек нашої країни частенько потрапляють вар’яти. Зрідка це справді люди з офіційними документами, але частіше просто: «а він-вона трохи-сильно такий». Що вони роблять? Як правило, три речі: запам’ятовують PIN, день авансу і день зарплати. Головне, що число «альтернативно обдарованих» у відділі не впливає на об’єм робіт запланованих для відділу. Тому працівникам «яким більше пощастило у житті» доводиться працювати і за себе і за таво парня і все це за просто так. «Рука караюча» (що не заважає їй регулярно і своєчасно грюкати «самих мудрих») ніколи не здійметься над головою в якій літає джміль: А де він-вона ще зможе працювати як не в бібліотеці? Або ще краще: Та хто піде працювати за таку зарплату, як не божевільний? (посміхаючись-нагадаючи-натякаючи, що у нього не така зарплата). Буває йду додому, бачу ≈20-річних продавців контрабандної косметики, безлімітних пакетів, вічних голок до примусів... і запитую сам себе: ну хіба ці юнаки і юнки погодились би працювати за якісь ≈1,5 тис., з офіційним працевлаштуванням і соцгарантіями?!

Це не Х'ю Хефнер

Неперевершене бібліотечне лого. Остання редакція

Роботу над бібліотечним логотипом завершено! В останній момент було вирішено відмовитись від «сов», «колодязів»... і зробити акцент на «Бібліотеці 2.0» та бажаннях-потребах читачів. Ось в такій запрограмованій творчій кузні народилося це, без сумніву найпрекрасніше бібліотечне лого, яке Ви коли не будь бачили:) ...

Онлайнова версія каталогу книжкових видань НБУВ

Знаєте, як запорюється зверху безліч бібліотечних проектів в Україні? Словами: «Так цього немає навіть у Вернадці!» і через рік «З’явилось у Вернадці?! Ну так це ж Вернадка...». Це був просто ліричний відступ, а сіль допису така – незважаючи на спеку, на зміни в графіку обслуговування читачів... у НБУВ з 16 серпня нарешті стала доступною онлайнова версія каталогу книжкових видань (встановлена на платформу Web ІРБІС). Це вже мінімум другий! великий проект, який закінчила бібліотека цього літа. Вчора я зміг трохи поюзати цей каталог, сьогодні з ним схоже якісь проблеми. Не будемо засмучуватися, прийдемо до них завтра...

Сова Мінерви

Пригадуєте, розмірковував я колись про найкраще бібліотечне лого. Спинився на варіанті – колодязь. Ідея не пішла у маси. Чому? Думаю, вся справа у сові. Посудіть самі – ну як може бібліотечна емблема бути без сови?! 

Хто читає, той фраєр

Дослідження Бібліотеки Народовей показує, що протягом року більша половина поляків не контактує з жодною книжкою. Можливо наші «державні мужі» теж не читають? Наші політики можуть, зрештою як і Берлусконі, чи Саркозі, публічно визнати, що не читають книг. От якби вони задекламували Словацького в Рік Словацького, чи Мілоша в Рік Мілоша, зацікавилися, чому поляки не знають цих письменників і зробили з цього висновки? Тоді можливо зрозуміли б, для чого американські президенти, на очах у цілої Америки, читають дітям казки у садочках (більше про кризу читання у Польщі).

Мережева бібліотека навчальних фільмів

На цьому ftp-ресурсі від НТУУ «КПI» ви знайдете навчальні та загальноосвітні фільми на різноманітні теми. В першу чергу це стосується технічних навчальних курсів, таких як креслення, фізика, хімія, зварювання, металургія, математика і тому подібні. Поряд із цим ви знайдете ряд фільмів з питань екології, історії, психології та оглядові фільми, що розповідаються про різноманітні навчальні заклади та країни. Фільми розміщуються щомісяця тематичними підбірками (дивіться файли about.doc із описом фільмів). Файли великі, але воно того варта!

На шляху до світового інформаційного простору

Міжнародна науково-практична конференція «Бібліотеки вищих навчальних закладів України на шляху до світового інформаційного простору», м. Харків, 26-28 травня 2010 р. (звідсіля).

Google Translation Toolkit

З жахом довідався, що декотрі користувачі ставлять знак тотожності між «Інструментами перекладу Google» (Google Translation Toolkit) і «Google Translate». Ні, з Google Translation Toolkit працювати значно зручніше. Відразу бачите оригінал і переклад, підсвічується редаговане речення, показано прогрес перекладу, речення можна розбивати, а яких тільки файлів можна засунути для перекладу... (до 1 МБ). Спробуйте! Під кат кладу ще відео у допомогу.

Як зекономити час працюючи з комерційними базами

Застереження! Допис написаний у співавторстві з Капітаном Очевидністю. У роботі з комерційними базами даних часто виникає одна проблемка – вони не безкоштовні. Потрібний документ = кудись їхати, знову шукати, а-а-а... потім, а «потім» – забув. Але є й інший варіант... Візьмімо для прикладу ScienceDirect. «Просто так» можна переглянути авторів, назви, описи робіт... Більш того – можна зареєструватись і створити сповіщення. Недоступний лише сам текст. Тоді – створюєте файл, кидаєте у нього лінки на потрібні fulltext і біжите з ним у найближчий пункт роздачі слонів від Вернадки. А ще, можете прислати свій файл на мило, але я вам цього не говорив.

Нас цитують

У рейтингу країн SCImago (за h-індексом) наша країна докотилась до 42 місця. На 41-му – Ісландія! Україна в 12 разів більше за Ісландію дала странє угля, але в середньому ісландців цитують у 6 разів краще ніж українців. Такі от здобутки нашої планетарної промоції протягом 1996-2007 років. Ех... а якби була можливість розставити все за відсотком приросту кількості випускників ВНЗ, чи за кількістю самих ВНЗ, чи за кількістю наукових збірників, журналів... Тоді ми сміливо могли б претендувати на золото

ІІ Міжнародний Форум «Проблеми розвитку інформаційного суспільства»

13-15 жовтня цього року у м. Києві ІІ Міжнародний форум «Проблеми розвитку інформаційного суспільства» об'єднає чотири конференції: VII Міжнародну науково-практичну конференцію «INFORMATIO-2010: Електронні інформаційні ресурси: створення, використання, доступ», ІХ Международную научно-техническую конференцию «Электронные ресурсы: проблемы формирования, хранения, обработки, распространения, защиты использования – 2010», ХІV Міжнародну науково-практичну конференцію «Побудова інформаційного суспільства: ресурси і технології», VІІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Інформація, аналіз, прогноз – стратегічні важелі ефективного державного управління». Для мене найсмачніша – «INFORMATIO-2010». Електронна реєстрація тутка. Оргвнесок для представників бюджетних організацій, університетів і бібліотек — відсутній.

Метод Кеслера (bibliographic coupling)

У 1963 році М. Кеслер (M. Kessler) запропонував метод «bibliographic coupling»: дві публікації взаємопов'язані між собою, якщо в них цитується один і той ж документ, причому інтенсивність їх взаємозв'язку залежить від  кількості спільних посилань
Ще один вид взаємозв'язку між двома публікаціями – аналіз предметного напряму. Проводиться шляхом вивчення кількості посилань, що містяться в першій публікації, на роботи, що містяться у другій. Згідно Кеслера, якщо дві публікації міцно пов'язані, то цей зв'язок не змінюється при появі нових публікацій, тобто він не залежить від змін, що відбуваються у науці. 

Розділ «Бібліометрія та рейтинги» на сайті ВНЗ

Переглянув презентацію бібліотеки Chalmers University of Technology (Швеція). На фото, якщо я правильно зрозумів, можна розгледіти «чудо-апарат» для книговидачі: користувачка вставляє свій читацький, прикладає книжку і готово. Бібліотечний штат ≈40 працівників... Та найбільше мене зацікавив їхній бібліотечний сайт, де у наборі цілком звичних для наших країв розділів, знаходиться розділ «Бібліометрія та рейтинги». Грамотно і лаконічно пишеться в ньому про наукометричні показники, рейтинги вузів, бази даних... Де щось подібне на сайтах бібліотек наших ВНЗ?! Якщо хтось з керівників ВНЗ зацікавлений – можу для вас такий розділ зробити.

За катання на скейтборді...

Кваліфікаційні характеристики працівників бібліотек України

Формула Брукса

Формула Брукса (Bertram C. Brookes), запропонована в 1969 р. уточнює закон Бредфорда і складається з двох рівнянь:


R(n) = anb (1 < n < c)
R(n) = k logb n/s (c < n < N),

де R(n) – сумарне число публікацій з даної галузі, що міститься в n періодичних виданнях, відсортованих у порядку зменшення «продуктивності»; n – порядковий номер видання у списку зменшення продуктивності; a – кількість релевантних публікації у найбільш продуктивному журналі; c – число періодичних видань в «ядрі»; N – загальна кількість періодичних видань у рангову списку; b, k, s – емпіричні коефіцієнти.

Лев Рубінштейн про читання в туалеті

Коли це почалось? Думаю, десь з початку 60-х, тобто тоді, коли з підвалів, бараків і комуналок людей стали переселяти в нові окремі хрущовські малогабаритки. У комунальному туалеті почитаєш, еге ж. Там тобі так почитають! Нові хрущовські квартири були окремими, але тісними. Тісними, але окремими. Кімнатки були маленькими. Кухні та туалети – теж. Але вони були свої – не загальні, не відчужені, і це було дуже важливо. Чи не тому ці суто службові приміщення, ці начебто безособові «місця загального користування», стали осередком затишної приватності, сердечного тепла і підвищеної інтелектуальної інтенсивності. Тоді ж виникло поняття «кухні» як особливого соціально-культурного феномену. Кухня стала вітальнею, салоном, клубом. А що стало кабінетом? Правильно. 

Обкладинки електронних книг

Мабуть кожен з нас колись та й тримав у руках книгу без обкладинки. Бррр... Неприємно. Траплялись вам і просто обкладинки. Запевне ви читали такі книги, які далі обкладинки можна було і не читати... Словом, якщо паперові книги мають обкладинки (а деякі мають ще і «супер-обкладинки»), то книгам електронним така річ як обкладинка теж не завадить...

Вівці не винні

SciVerse: вже у серпні

Анонсований мною «SciVal» від Elsevier ще зачекає... У серпні «ScienceDirect», «Scopus» і «Scirus» будуть об'єднані в одну платформу – «SciVerse». «SciVerse» буде поєднувати в собі перевірені дані з різноманітним набором інструментів, що прискорять процес пошуку і знаходження необхідної інформації. З часом «SciVerse» стане основою нової екосистеми, в якій дослідники та бібліотекарі будуть працювати спільно з видавцями і розробниками над створенням колекцій додатків, орієнтованих на конкретні потреби і робочі процеси дослідників. Наступні випуски «SciVerse» нададуть доступ до додатків (API), що дозволить вам та іншим членам наукового співтовариства розробляти свої програми, ну і звісно можливість заснувати соціальну мережу колег, яка допоможе в обробці інформації. Детальніше у відеоролику «Пришвидчуючи науку».

GEOFACETS

Зібрати дані для створення всеосяжної і точної геологічної оцінки це не просте завдання. Але ось кмітливі ельзевіровці створили «Geofacets», об'єднали безліч просторово-часових даних та інтуїтивно зрозумілі функції пошуку в один простий у використанні веб-інструмент. Тепер процес узагальнення інформації для геологів спростився до «куди вже там» і вони можуть більше часу витрачати не на збір, а на аналіз та інтерпретацію. Є гаряча демка, є тріал, є навчальні курси... Так що, можете собі трохи поклацати.

Західноукраїнський бібліотечний форум

Нарешті! За n-років свого існування вони згадали одне про одного. «Форум видавців» цієї осені вперше запустить Західноукраїнський бібліотечний форум – за участі керівників національних бібліотек, директорів ЦБС західноукраїнських областей, керівництва Української бібліотечної асоціації, програми «Бібліоміст», керівників міста і області, видавців, письменників. Щоправда, поки не відомо чим учасники планують зайнятись на цьому зльоті, але від таких зустрічей гірше точно не стане.

Давай об’єднаємо свої бібліотеки

Весільний фотограф Джесіка Клер (Jessica Claire) нещодавно провела тематичну фотосесію присвячену книгам. Родзинка: наречений і наречена справжня пара (усі фото).


Житомир книго-обсердечений

Отримав сьогодні в е-скриньку – «допомогти у висвітленні проекту». Спробую… 27 липня у Житомирській ОДА відбулася інтерактивна прес-конференція з нагоди презентації проекту «З книгою в серці», ініційованого Благодійним фондом Влади Прокаєвої «Обдаровані діти – майбутнє України». Фонд передав комплект літератури (500 книжок,  сукупна вартість котрих близько 32000) бібліотеці для юнацтва Житомирської обласної ради. Зацікавили слова з пост-релізу: «Добір книг проходив не випадково. На замовлення Фонду Влади Державною бібліотекою України було проведене опитування серед української молоді з метою визначення їх літературних вподобань та потреб. На основі цього дослідження було ретельно підібрано комплект з 500 книжок, серед яких – актуальна енциклопедична, довідкова та навчальна література, а також – твори сучасних українських письменників та поетів». На фото можна розібрати декотрі назви подарованих книг: «Фінансова санація та банкрутство суб’єктів», «Сільський туризм: історія, сьогодення та перспективи», «Тлумачний словник економіста», «Виплати працівникам», «Охорона праці», «Потенціал підприємства», «Вступ до теорії перекладу», «Місцеві фінанси», «Оподаткування банків»… Скажу я вам – ну і вподобання та потреби у сучасної української молоді!

Бібліотечний конвеєр

Мабуть і під сильним гіпнозом не зможу пригадати точну цифру конвеєрів у яких брав участь. Багацько їх було... На сторінках проекту від РГБ натрапив на світлини бібліотечних конвеєрів часів Другої світової війни. Дивно, вже понад півстоліття минуло, а бібліотечні конвеєри з того часу зовсім не змінились. Для мене типовою є ліва нижня світлина, де книжки пов’язані в пачки. Тільки от захисний картон, щоб шнурівка не пошкодила книгу, рідко мені попадався. Чому? «Зробила норму з пачковязання – пішла додому», або банально – картону не знайшлося. Учасників (особливо на конвеєрах про які попереджали заздалегідь) було не багато і тому частенько доводилось ці пачки «ловити і кидати». Весело. Так годинку-другу покидаєш, реакція у людей затупиться і літають «наші безцінні скарби, мудрість, текстуальна пам’ять нації» сходами. А що поробиш? Люди втомлюються... P.S. Питання до бібліотекарів: Хто вміє робити «вушка»?