План просвітницьких заходів на 2010 рік

Хто з бібліотекарів у ці останні дні старого року, «активно» займається плануванням різних просвітницьких заходів на рік прийдешній, може скористуватися щедрою підповідкою «Державної бібліотеки України для юнацтва». Завантажте собі їхній плян, вміло його скоригуйте... і гайда на базар м’ясо купувати...

Боротьба триває

Вже більше місяця триває боротьба блоґерів Кіровоградської ОУНБ з епідемією грипу. Якщо бути точним то ще 12 листопада у мою читалку надійшов наповнений оптимізму, сонця та рішучості допис «Ми не боїмося, а боремося!». З театру бойових дій: «...За книгами часто приходять люди, які хворіють, чхаючи та кашляючи на моїх колег. Але ми працюємо в звичному режимі. Принесли з дому радянську праску (щоб потужна) і прасуємо кожні 3-4 години маски, в яких працюємо. Ось на абажурі звичайної кімнатної лампи зубчик часнику лежить...». Однак, з того часу нових звісток з «грип-фронту» не було. Агов! як ви там?..

Це у вас з віком?..

З неабиякою фантазією і добрим кавалком самоіронії відбувається тирнет-опитування на сторінці Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки імені О.М. Горького. Питання наступне: «Вам хотілося бути бібліотекарем?». Варіянти відповідей не просто «так», «ні»... Творців ще цікавить, у якому саме віці такі дурниці лізуть у голову;)

Новорічний моніторинг

Наближається Новий рік... а це означає, що скоро українські сайти бібліотек (особливо ті, що оновлюються раз на місяць) пообвішуються новорічними листівками. Нумо друзі, не розчаруйте пана Бібліотекаря! Розмістіть на своїх "віртуальних візитівках" дурнуватих їжачків, клаусів, кульки, ялиночки... Найкраще копіюйте їх одне в одного. Щоб увесь світ знав же у нас тут бібліотека, а не шо нібуть. Автори найкращого шедевру обов'язково отримують від мене подарунок у вигляді посилання з відповідним дописом.

Новий бібліотечний сервіс

Переглядав свій Гугль-Аналітік. Трішки втішався над запитами "розмальовки для готів" і "еротичні розмальовки". Це для якого віку?.. Та головне - знайшов запит "відеоурок Як користуватись банкоматом?" Гмм... дивно?! Якщо людина вміє користуватись інтернет-оглядачем, то сумнівно щоб вона не осилила "роботу з банкоматом". З іншого боку - чим це не нова інформаційна послуга для бібліотек?!

LISTA

Library, Information Science & Technology Abstracts - професійна база даних для бібліотекарів. Містить понад 600 повнотекстових журналів, книг, звітів, матеріалів конференцій з різних проблем бібліотечної справи та інформаційних технологій: каталогізація, бібліометрія, пошук інформації, управління інформацією… Матеріали з 1960-х рр. і до наших днів. Мова – англійська (99%).

Про новий стандарт із бібліографічного опису

Микола Тимошик "Проня Прокопівна як дзеркало української наукової термінології" ДТ № 50 (778) 19 — 25 грудня 2009: "Наша наука знову почала русифіковуватися. Скажімо, обов’язковою вимогою для оформлення авторефератів дисертацій стає розлога анотація російською (поряд із скороченою вдвічі англійською). Що вже говорити про розроблений у Москві (без участі українських фахівців) і несподівано нав’язаний нам два роки тому новий стандарт із бібліографічного опису (з посиланням на підписантів — керівників країн—учасниць СНД про обов’язковість вживання на всій території СНД), який фактично поставив на коліна не лише науковців, а й видавців, бібліотекарів, і який за суттю своєю веде нас не до Європи, а в протилежний бік".

Містер Бін у бібліотеці

The Librarian

Нудна американська пропаганда. Цікавими є два моменти: а) афро-американці у 1946 році книжок не читали ;) & б) Ті нові бібпослуги, що в США у післявоєнні роки називалося інноваціями, у наш час в Україні називається теж інноваціями.

Не про архітектуру

Напружує оформлення українських (і не тільки) веб-сторінок ВНЗ, бібліотек... Як правило на головній сторінці розміщено світлину "рідної" будівлі. Особливо це почав помічати після перегляду сторінки Гарвардського університету. Клікніть скріншот... Що Ви там бачите? Так, людей! Тому що, усі ці академії, бібліотеки, університети... функціонують для людей і скажімо фото щасливого читача в сотку разів краще за будь-які архітектурні витрибеньки.

ЗРЯЧИЙ ВИБІР – аудіо-посібник виборця

Чи має право незряча людина попросити про допомогу сторонніх осіб при заповненні бюлетеню, яким чином може запросити представників виборчої комісії додому для голосування, чи може попросити новий бюлетень замість зіпсованого, чи передбачається наявність рельєфних трафаретів зі шрифтом Брайля на виборчих дільницях? Хто ті люди, що претендують на посаду Президента України, які їх передвиборчі програми – про це все та багато іншого у цікавій та доступній формі аудіо-книги розповідає посібник «Зрячий вибір». Копіювання та вільне розповсюдження аудіо-посібника усіма доступними способами дозволяється і вітається.

Радикальна довіра

Виявляється Бібліотека Конгресу зовсім не боїться, що тирнет-користувачі неправильно опишуть світлини. У нашій країні всі описи виконують лише прохвесіонали. Чому? Потрібно дозволити всім: каталоги бібліотек наповнюватимуться новим контентом, а читачі підніматимуть рівень "інформаційної культури" (будуть знати що таке крапка-тире і для чого узагалі існують ті правила бібопису). Якщо залишити все так як є, взяти суто людські темпи + прикласти їх до українських... то коли у нас закінчиться висвітлення фондів бібліотек, американці вже розпочнуть чіпи з енциклопедіями в голови вживлювати.

Бий жидів – рятуй бібліотеку

У «Віснику Книжкової палати» вже вкотре бачу «роботи» кандидата педагогічних наук, доцента Тернопільського інституту МАУП, Володимира Кухарського. У цих пісаніях ви зможете багато нового дізнатися про жидів, масонів, демо(но)кратів… та інших мітичних ворогів України. Словом, МАУП – це діагноз. Дивує інше. 1) Дивують вчені звання цього педагога? 2) Як у наше фахове видання, у науково-практичний журнал це потрапляє??

Реклама і бібліотека

Наближаються Різдвяні свята. Ви вже прикрасили будівлю своєї бібліотеки лямпадками? Крім, естетичного задоволення така технологія (якщо цього не забороняє статут) може принести і суто матеріяльний зиск. Приміром, Національна бібліотека Білорусі володіє найбільшим світловим рекламним таблом у республіці. От тільки скільки коштує хвилина такої бібліотечної реклами я вам не повім, бо щось геть у курсі запутався...

Бібліотечний флеш-моб

Коли твої слова не зникають безслідно в і-неті, це так само приємно, як і коли твої праці не зникають на віки у могильнику-збірнику. Шкода, що після безсонної ночі, але бібліотечна справа - це мистецтво, а мистецтво відомо чого потребує... Можливо, все це зроблено з щедрої подачі Набокова, але цю форму карткових меседжів можна було б використовувати і в майбутньому. Наприклад, для організації і безапеляційної ідентифікації бібліотечних флеш-мобів. Книжочки, газети... це можуть бути хто завгодно. Бачиш каталожну картку - ЗНАЙ, це міг бути лише бібліотекар.

Бібліотека: Інвестиція у майбутнє

Видання "Український тиждень" вирішило розповісти своїм читачам про "інвестиційний клімат" в Україні. Оскільки, бібліотеки не повинні стояти осторонь, а навпаки повинні стимулювати ріст інвестиційної привабливості нашої країни, копійнув схемку "чим і на скільки" Україна відлякує та приваблює інвесторів (клік на зображенні для збільшення). Зверніть увагу! на пункт "Високий науково-технічний потенціал" + шалено високі відсотки біля нього. Побачили? Ми теж доклали і докладаємо до цього своїх надзусиль. З іншого боку, скільки держава у нас вкладає - стільки ми і віддаємо.

Зупинити прогрес

Дізнався, що "славний почин" бібліотеки ім. Вернадського підхопили інші бібліотеки країни. Яким буде результат цих робіт? Створять галерею файлів (скажімо .bmp), в ідеалі розіб'ють це "по буковкам"... і користуватися цим все рівно буде незручно.
Колись давно, коли про електронний каталог наші читачі могли тільки мріяти, була у мене ідея створити текстовий документ (переписати фонд хоча б одного залу), де користуючись клавішами Ctrl + F читаки могли спробувати віднайти потрібне. Не підтримали... "Не прогресивно".
На сьогодні у нас завдання, щоб читачі "одним кліком" знайшли потрібне у всеукраїнському масштабі. Як у цьому допоможуть image-файли різних бібліотек? Адже, навряд (навіть теоретично) хтось це зможе відсортувати. Для чого тоді на це витрачати час (= гроші)?

Науково-практична конференція «Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства», Львів 2009

9 грудня відбулась таки науково-практична конференція «Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства». Неоднозначна, цікава, дискусійна ітд. доповідь професора кафедри інформаційних систем та мереж Національного університету “Львівська політехніка” А. Пелещишина. Суть – було б добре якби сторінок української Вікіпедії присвячених «Львівській політехніці» стало значно більше. Як? Штучно, примусово…
Тут питання. Вікі побудована на принципі «радикальної довіри» і будь-який примус сприймається мною як зрада «ідеологічній чистоті». З іншого боку в доповіді згадувалось про мізерний ентузіазм «вільних дописувачів» і чекати заким той «рак на горі свисне» це удар по Уанету? Думаю, повинен бути ще третій варіант…

Як працювати з безкоштовними базами даних?

Припустімо, перед нами завдання: вибрати усі документи за темою з усіх можливих баз. Просто і трішки довго. Зробили. Як тепер зі знайденого вилучити матеріали які повторюються? Рученятами це робити просто збоченьство (коли лік йде на тисячі). Був такий варіант – скопіювати знайдене, вставити в еxcel-івський файл і натиснути кнопку «Сортування». Проте, до назв чіпляються різні, непотрібні додатки, що унеможливлюють дану операцію:(. А Ви що порадите?

Килимпальчики

Не зважаючи на розгромну критику українського перекладу, не втерпів і купив собі «Оригінал Лаури» (Набоков В. В. Оригінал Лаури: (Насолода вмирати) / Пер. з англ. П. В. Таращука; Передмова П. М. Бабая; Худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. – Харків: Фоліо, 2009. – 318 с.). З тих текстів які зміг осилити, скажу, що Набоков безсумнівно цікавий, проте «не мій» автор... але цей роман – на каталожних картках, не кожного дня попадаються такі «вандали».

Журнальний зал

Якщо ви раптом не маєте чим зайнятись на вхідних, то можете собі трішки почитати «Журнальний зал». ЖЗ є некомерційним літературним інтернет-проектом, що представляє діяльність російських «товстих літературно-мистецьких і гуманітарних журналів», що виходять в Росії і за кордоном (понад 30 назв). У ЖЗ ви не знайдете: вузькоспеціальних, суспільно-політичних і просто політичних журналів, з відверто низьким художнім рівнем, журналів котрі тільки що утворилися і політика яких будується виключно на ідеологічній гостроті, чи матеріали яких можуть містити пропаганду війни, насильства, релігійної, расової і національної нетерпимості. Розумієте російську і прагнете більше дізнатись «чим живе російська культура», тоді – вперед, знайомтесь з цим культурним феноменом.

eLIBRARY.RU

Наукова електронна бібліотека «eLIBRARY.RU» — це найбільший російський інформаційний портал в галузі науки, технології, медицини та освіти, що містить реферати та повні тексти понад 12 млн. наукових статей і публікацій. Сьогодні на платформі було помічено 5880 електронних версій російських науково-технічних журналів, у тому числі 688 журналів у відкритому доступі. Для перегляду анотацій не потрібно підписка або реєстрація користувача (виняток становлять тільки реферативні журнали). Однак, щоб добратися до повних текстів журналів відкритого доступу необхідно зареєструватися в бібліотеці.

«В годы политических потрясений и неурядиц…»

З жалем довідався, що той короткий період 1917-1920 рр. коли Українська Держава після кількох століть мовчання знову блимнула на політичній карті світу, харківські колеги називають «роками політичних потрясінь та негараздів». Не хочеться применшувати здобутки київського товариства «Просвіта», але розповідаючи про створення Національного архіву, чи Національної бібліотеки як можна не згадати Павла Скоропадського?! Саме «його універсалом створюється Українська Академія Наук (що існує й досі; першим її президентом став В. Вернадський); засновуються два державні українські університети - в Києві та Кам'янці-Подільському, 150 українських гімназій. Також, вийшло друком кілька мільйонів примірників українських підручників; засновано широку мережу загальнокультурних закладів та установ (Національний архів, Національну галерею мистецтв, Національний історичний музей, Національну бібліотеку, Український театр драми та опери, Українську державну капелу, Держаний симфонічний оркестр тощо)».

Натхнені Дракулою

Як повідомляє Lenta.ru у Москві стартує перший етап соціальної рекламної кампанії «Время Ч» («Час Ч»). Основне завдання - відродити інтерес до читання в Росії. Це перший етап кампанії, на якому в друкованих ЗМІ розміщуються рекламні оголошення відомих письменників, які пропонують свої послуги і консультації у вирішенні різних життєвих проблем за допомогою своїх творів (клік на зображення). Припустімо: ви людина яка давно вже втратила інтерес до читання і тут раптом натрапляєте в газеті на оголошення – «Стокер Брем. гематолог». І що?? Вам раптом захочеться почитати?

Open J-Gate

27 лютого 2006 року Жан-Клод Гедон (Jean-Claude Guédon) (дуже відоме ім’я у світі Open Access) започаткував проект Open J-Gate. На сьогодні це чи не найбільша світова база даних відкритого доступу. Містить 6093 наукових журналів (3479 з яких рецензовані). Функція пошуку проста і зручна у використанні. Головна перевага проекту – постійне оновлення.

Я ся діко вибачаю

Замітка n-ої давності нинька стала неактуальною! Вкраїнський уряд не лише надавав ми грошенят за цей місяць, а й віддав боржок за місяць жовтень. Радості повні стелажі. А біля вашого банкомату було сьогодні свято?

Ланцюг знань

Випадково натрапив на таке стареньке відео. Відразу після перегляду хочеться нагадати - добрими ділами встелена дорога грішників до пекла. Мало того, що я не зрозумів навіщо людям стояти "шнурочком" з книжками в руках, то ще до цього і бібліотеки приплели, ненавмисно розділивши паперову книгу і електронну. Стереотипи в дії. Це для кого ми створюємо нові автоматизовані місця, надаємо доступ до світових наукових баз даних, оцифровуємо видання?..

Електронна бібліотека України

Києво-Могилянська Фундація Америки за фінансової підтримки інших амерікосів з ініціювала проект «Електронна бібліотека України: створення Центрів знань в університетах України». Проект розраховано на 3 роки і планується долучити провідні університети кожного з регіонів України (поки їх 4 і ще 3 ВНЗ подали заявку). Як запевняють, «необхідною складовою проекту є створення Центрів знань у кожному університеті та, відповідно, створення соціальної наукової мережі Центрів Знань в Україні в цілому». На разі, на головній сторінці проекту «Електронна бібліотека України» (?) ми бачимо ще один пошуковик наукової літератури з англомовним меню та латиньською абеткою. Сорі, звичайно, але Ай саспект зет май лайбрарі нідс Сирилік.

Хіміки і банери

Подив! викликав у мене цей банер на е-сторінці ваківського «Журналу біоорганічної хімії» («Ukrainica Bioorganica Acta»). Не буду приховувати – подив сей був приємним.

Діти хочуть читати!

Таня, Таня і Світлана замутили цікавий веб-проект "Читанка". Це дитяча публічна онлайн-бібліотека у якій знаходяться старі дитячі книжки доступні для завантаження у djvu-форматі. Слово авторам: «Ми не скануємо сучасні дитячі книжки і не станемо їх викладати на цей сайт, якщо нам хтось надішле. Сучасну дитячу книгу можна купити у крамниці. У нашій бібліотеці будуть тільки ті книги, які давно не перевидаються і яких у крамницях не знайдеш».

Mein Kampf. Читачам не видавати

Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі визнала книгу Адольфа Гітлера "Mein Kampf" такою, що не відповідає українському законодавству. Виявляється, ця книга містить інформацію, що пропагує ідеологію фашизму (нацизму, расизму), розпалює національну та релігійну ворожнечу, принижує та ображає єврейську націю і інші нації за національними ознаками. Вибачте, але це ж Гітлер?! Пані та панове з комітету, ви раніше думали, що Гітлер писав про екологію?! Не спиняйтесь, відпрацьовуйте державні гроші: забороніть Салтикова-Щєдріна він ображав тих «кому на Русі жіть харашо», забороніть Ніцше – він ображав слабких і місцями німців, забороніть Джойса – він ображав ірландських патріотів і надто вільно трактував Тому Аквінського, забороніть Гегеля він виділяв Прусію і його просто важко читати, забороніть Шевченка він ображав російського царя і не завжди ладно висловлювавсь про поляків, забороніть Маркса він ображав капіталістів і взагалі він марксист… А з Вагнером що робити будемо?

World Digital Library

Для підтримки теплих міжнародних та міжкультурних взаємовідносин вже не перший день функціонує у тенетах World Digital Library. Світова цифрова бібліотека це – рукописи, карти, рідкісні книги (в pdf-форматі!), партитури, аудіо та відео файли, друковані видання, фотографії, архітектурні креслення… Доступна функція сортування за часом, місцем, типом, темою. Головне, матеріали можна безкоштовно скачати (на сторінці з описом об’єкту розміщено лінк для завантаження). Інформація представлена кількома мовами (рідненької нема). Також не забувайте, що для найкращого обсервування культурних пам’яток на даному ресурсі ваш браузер повинен підтримувати Javascript.

Про грип без дурнів

У зв'язку з пандемією грипу H1N1 (відомому ще як «свинячий грип») і стурбованістю піплів з цього приводу, EBSCO Publishing створив вільно доступний ресурс - EBSCO Publishing Influenza - Evidence-based Information Portal. Тут розміщена інформація з авторитетних медичних баз даних, яка призначена для того, щоб інформувати пацієнтів та членів їх сімей і представити інформацію лікарям, щоб допомогти їм з діагностикою та лікуванням H1N1. Ресурс щодня оновлюється новими матеріалами 17 мовами, у тому числі російською та польською… лише не українською.

ASIN

ASIN (Amazon Standard Identification Number) – ідентифікаційний номер товару, який використовується сервісом Amazon.com і його партнерами. Кожний товар на Amazon.com має свій номер ASIN. Для книг, які мають ISBN номер ASIN є однаковим з ISBN. Для книг без ISBN та усіх інших продуктів також приписується ASIN. За допомогою ASIN можна проводити пошук у базі даних Amazon.com. Головне не сплутати електрочайник з «Великим Гетсбі».

Принцип Пітера

Педагог д-р Лоуренс Пітер (на фото) і драматург Раймонд Хал автори кумедного і можливо справедливого принципу: В ієрархічній системі будь-який працівник піднімається до рівня своєї некомпетентності. Рушійна сила цього принципу – те що спрацювало раз, буде використовуватись доти, поки не стане причиною провалу. В результаті цього – працюють тільки працівники, які ще не піднялись до рівня власної некомпетентності і чим менше таких працівників, тим більше деградує система в якій вони працюють.

Закон Паркінсона

Британський історик Сирил Норткот Паркінсон у своїй сатиричній статті «Parkinson's Law» («The Economіst», 1955 р.) сформулював закон згідно з яким будь-яка робота завжди заповнює весь відведений на неї час. На це є дві причини: а) чиновник прагне множити підлеглих б) чиновники створюють один одному роботу. Також «законами Паркінсона» називають закони й спостереження, похідні від основного закону. Особливо «цінний» для роботи бібліотек, наступний - Прогрес науки зворотньо пропорційний числу журналів.

Чому "опускаються руки"?

Пані Божена Ясковська вирішила довідатись – як сильно у польських бібліотекарів «горять очі до роботи»? Результати on-line опитування виявились кепськими: 72% стверджують, що їхні колеги вже «вигоріли», а 60% зізнались, що їм самим не подобається ця робота. Серед причин цього сумного стану речей найбільше голосів зібрали: ворожа атмосфера в колективі і малі заробітки. Найбільше розчарованих серед працівників, які обслуговують читачів. Цікаво, що серед можливих шляхів подолання цього явища на перших двох сходинках опинились – сприятлива атмосфера і мотивація, а з/п опинилася аж на третьому місці!

Чим пахне "брокгауз"?

Всі ми добре знаємо неповторний аромат старих книг. У США навіть змайстрували дезодорант з цим запахом. Проте, ніхто раніше не здогадався його дослідити. Як повідомляє дружній польський блоґ, вчений лондонського Університетського Коледжу Метью Стрліц проаналізував 72 зразки паперу XIX XX ст. різних ґатунків і дійшов до висновку, що по запаху можна визначити не лише з чого вони виготовлені, а й вік цих книг і їх фізичний стан. Стрліц припускає, що в майбутньому можна буде створити прилад, який аналізуючи запах у фонді, повідомлятиме чи потребують книги реставрації.

Я буду-буду-буду шаманом вуду…

Якщо ви будете високо та гордо нести прапор бібліотеки, то може колись і ваш світлий образ стане прототипом… іграшки. Саме так пощастило відомому у США автору, літературному критику та бібліотекарю Ненсі Перл (клік на фото). Тільки от не розумію: хто гратиметься такою іграшкою? Сама пані Перл? Її підлеглі (потайки)? А ви, фігуркою котрого з колег хотіли б трохи побавитись?:)

Цей впливовий показник

Відбуваються у нас конференції, у тому числі і міжнародні. Тому доводилось чути, як виступають англомовні доповідачі. Відбувається це діло за допомоги перекладача, який як правило текст доповіді чує вперше. І от тут трапляється такий конфуз – усі «полігльоти» беруться перекладати «імпакт фактор»: цей впливовий показник… цей важливий показник… цей безсумнівно значущий показник… Думаєте, хоч хтось звернув увагу?!

Our Day Will Come

Закон Бредфорда

Бібліотекар лондонського Science Museum Самуель Клемент Бредфорд роками спостерігав, як одна частина наукових журналів тихо-мирно стоять на полицях, а інші завжди «комусь потрібні». Це дозволило йому припустити, що в кожній галузі науки існує група журналів у яких друкуються найбільш цінні статті цієї галузі.

Якщо організувати наукові журнали в порядку зменшення продуктивності статей з даної теми, то вони можуть бути розділені на ядро періодичних видань присвячених цьому питанню і кілька інших груп, зон, що містять таку ж кількість статей як ядро.

У ядро ввійдуть профільні журнали безпосередньо пов’язані з потрібною тематикою і їх кількість буде незначною, у другу зону потраплять журнали, які частово стосуються даної тематики і число журналів у третій зоні буде найбільшим, а їхня тематика найвіддаленіша. При однаковій кількості публікацій у зонах, кількість найменувань журналів зростає при переході від зони в зону в пропорції: 
1:n:n²

Закон використовують для комплектування фонду бібліотек, а також у «глобальному вимирі» він знайшов своє відображення у щорічному списку імпакт-факторів Філадельфійського інституту наукової інформації.

Готичний шрифт. Старий швабах

Маю тут для вас абетку. Памятаю як «наші німці» мучилися коли описували стару німецьку літературу: де «А», де «U» ітп. Викладу, а раптом комусь та й знадобиться.

Бібліотека і боротьба з грипом

Ось таке «ноу-хау» прибиральниць можна побачити при вході в НТБ «Львівська політехніка» (даруйте за якість фото). Намотане на клямки ганчіря (попередньо вмочене у воду з хлором) прикрашає вхід у будівлю бібліотеки. Не зрозуміло, як саме такий винахід захищає від вірусу, але братися рукою за таку клямку чомусь зовсім не хочеться:)

Закон Лотки

Закон Лотки описує частоту публікації авторів в тій чи іншій галузі. Число авторів що публікують певне число статей є фіксованим до числа авторів однієї статті.
де X – число публікацій, Y – відносна частота авторів з публікацією, n і C – константи (n наближено рівне 2).
Так на 100 авторів припадає одна стаття, 25 авторів сприяє виходу двох, 11 сприятимуть трьом, у випадку з 6-4 сприяє кожен. Ми бачимо загальне зниження продуктивності на тлі зростання чисельності авторів. Це співвідношення показує, що дехто з авторів робить значно більше ніж «середьостатистичний автор». Проте, слід пам’ятати, що даний закон не враховує всіх дій, а лише «кінцевий продукт виробництва».

SOLANUS живий!

Щорічний журнал SOLANUS (International Journal for Russian and East European Bibliographic, Library and Publishing Studies), що займаються всіма аспектами друкованого слова в Росії та Східній Європі, відновив свою діяльність. Якщо ви пишете статті про: історію друку чи видавничої справи, сучасний стан друкованих засобів масової інформації, бібліотечну справу, бібліографію, читачезнавство, або займаєтесь «мистецтвом книги» - то сміливо можете їх надсилати для публікації в SOLANUS.

Правило Парето (80 / 20)

Американський теоретик менеджменту Джозеф Мозес Юран (на фото) сформулював правило, згідно з яким: для багатьох явищ 80% наслідків спричинені 20% причин. Правило назване на честь італійського економіста та соціолога Вільфредо Парето, який аналізуючи статистичні дані доходів мешканців Італії за 1897 рік, прийшов до висновку, що 80 % власності у Італії належить 20% населення Італії. Цікаво, що згідно цього правила: зі всього бібліотечного штату працівників, насправді працює лише 20%...

Закон Бенфорда


Френк Бенфорд (Frank Albert Benford, Jr.) помітив:
що у будь-якій послідовності чисел, котрі описують динаміку якогось процесу чи множину якихось об’єктів, числа, які розпочинаються з одиниці (1), зустрічаються набагато частіше ніж решта.

Бенфорд стверджував, що приблизно кожне третє число в масиві починається з одиниці (таблиця для інших цифр). А відкрив він цей закон у бібліотеці, коли гортав таблицю лагорифмів – сторінки з лагорифмами чисел, які розпочинались з одиниці були більш «затерті». Ви до цього помічали, що калюж більше ніж озер?

Закон Зіпфа (Ціпфа)

Американський лінгвіст Джордж Зіпф (George Kingsley Zipf) дослідив такий статистичний феномен:
Якщо всі слова мови (або просто великого тексту) розмістити в порядку спадання частоти їх використання, то частота n-го слова в такому списку виявиться приблизно обернено пропорційною його порядковому номеру n.


Наприклад, друге за частотою використання слово зустрічається приблизно в два рази менше, ніж перше, третє — в три рази менше, ніж перше, і т. д.

Лаконічне

Рився в архіві «Запитання-відповіді» і надибав такий от доказ чеховської талановитості модераторів цього ресурсу:

Питання 397

автор alla 21/10/2009 × 13:53

Чи пройшов реєстрацію в Мінюсті наказ Міністерства культури і туризму "Про затвердження методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку бібліотечних фондів" №321/0/16/-08 від 27.03.2008. Особливо цікавить пункт №16 про інвентирезацію бібл. фондів.Дякую.

Ні.

Пан Бібліотекар денервується…

… Коли у сферу «наукових зацікавлень» серйозних дядь і тьоть потрапляють такі слова і словосполучення, як «кновледж» і «документні потоки». З тим англійським словечком зрозуміло: ще зі школи пам’ятаємо – «k» у слові «know» не читається. Чому тоді «knowledge» декотрі індивіди впевнено передають зі звуком «к»?
З «документальними» і «документними» важче. У словнику знаходимо ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ – який є документом, або який базується на документах. Слово ДОКУМЕНТНИЙ я взагалі не знаходжу, проте його використовують так само часто, як і перше. Хтось підкаже чому?

Не для абдеритів

Як слушно зауважили у коментарях до попередньої замітки, потрібно ще сказати кілька слів – Для чого ми читаємо блоґи? «Метафізика» Арістотеля розпочинається словами: «Всі люди від своєї природи прагнуть знань». Знання (часами дуже суб’єктивні, але від цього не менш цінні) можна отримати і з блоґів.
Так, є багацько різно-наповнених офіційних сайтів бібліотек. Проте, вони часто настільки «офіційні», що годі на цих сторінках знайти якусь практичну інфу. Плюс – величезні «бюрократичні перепони». Лиш уявіть, як при сучасній «українській бібліотечній комунікації», рядовому бійцю відділу комплектування бібліотеки А зконтактуватися з таким ж працівником бібліотеки Б? А так читаєш… О! Так він тим самим, що і я займається…
З досвіду знаю, що бібліотекарям завжди цікаво – А як там у вас? Відкриваєте браузер і задовільняєте вашу заціквленість: читаєте не лише про світлі перемоги бібліотечної справи в Україні, але і про те, яка і де фігня у бібліокоролівстві робиться. Хилю я тут до того, що «бібліотечна блогосфера» може стати ефективним знаряддям захисту прав бібліотекарів по всій країні. Це лише з вигляду може здатися, що наші керовніки «товстошкірі», насправді, вони – легкоранимі.
Раніть словом, воскрешайте словом, піднімайте до небес. Блогування таїть у собі ще багато сюрпризів, але мало про це писати… Краще один раз взяти і спробувати, а там вже і сам не зчуєшся, як увільєшся у наші ряди:)

Функції блоґування

Припасував загальні функції блоґування до бібліотеки і ось що отримав:
Комунікативна функція – полягає у тому, що блоґ дозволяє віртуально спілкуватися з людьми. Можна знайти автора думки якого є цікавими, або читачів, яких зацікавлять ваші думки. Таким чином може відбуватися обмін, обговорення, порівняння фахової інформації.
Функція самопрезентації – дозволяє соціуму довідатись про автора. Блоґування дозволяє заявити про себе, при цьому уникаючи різноманітних бюрократичних обмежень. При не достатньому фінансуванні блоґ може бути повноцінною заміною веб-сайту, який вимагає піклування спеціалістів.
Блоґ, як розвага – це просто весело. Віртуальні дебати, суперечки… є надзвичайно веселими для багатьох користувачів. Якісь цікаві, кумедні випадки з життя бібліотеки цілком достойні того, щоб про них стало відомо широкому загалу.
Функція утримування соціальних зв’язків – можна втратити контакт з колегами, друзями… блоґ допоможе не тільки підтримувати контакт, а і краще пізнати свого колегу. Також можна створити команду, яка у рамках блоґу буде розробляти певну проблему.
Функція мемуарів – «щоб не забути, нічого важливого». Часто, просто не має часу зайнятися якоюсь справою. Викладаєте думки що назбирались у блозі і тепер у будь-який час повернетесь «більш масштабно» до цієї проблеми в майбутньому.
Функція саморозвитку, або рефлексії – опублікування замітки вимагає від автора точно висловлювати свої думки, слідкувати за новинами, не припускатися помилок… Це дозволяє створити автору образ до якого він прагне і з часом втілити його у життя.
Психотерапевтична функція – блоґ дозволяє поділитися зі своїми емоціями з оточуючими. Професійні переживання бібліотекаря дуже часто може зрозуміти лише бібліотекар.

Не пивом єдиним

Як повідомляє novate.ru, в одному з депресивних районів німецького міста Магдебург, група дизайнерів «KARO» побудовали «бібліотеку просто неба», зі старих дошок та використаних ящиків з-під пива. В бібліотеці є кілька полиць книг та журналів, дошка для оголошень, а сама бібліотека стала улюбленим місцем зустрічей мешканців цього району. Цікаво, як довго протрималась би в нас подібна бібліотека?

Бібліотеки і блогосфера

Якщо взяти кількість наукових, сільських, районних, вузівських, міських, обласних, шкільних, заводських… бібліотек помножити на кількість працівників цих бібліотек, то отримаємо число, яке більше за населення країн-карликів. Якщо візьмемо і перерахуємо скільки українських бібліотечних блоґів представлено в тенетах – вистачить пальців рук.
Хтось скаже – А що кожний бібліотекар повинен вести блоґ? Звісно ні. Але щоб їх було настільки мало?! Я визнаю, що комусь достатньо клопотів і без блоґу; я можу погодитись, що для когось така форма не є прийнятною, є непотрібною. Але також погодьтесь, що швидше за все, якась частина наших колег – терпіти не може «цю роботу».
Проте мені хочеться вірити, що основна частина бібліотекарів (і це у 2009 році!) ще не знає, не зацінила і не розуміє для чого існують «ті блоги». Вирішив спробувати це якось виправити. Та насамперед:
Прошу не звертати увагу на «ранній вік» мого блоґу (це не перший мій блоґ).
Прошу не писати дурниць про «середній вік бібліотекарів», оскільки: є і молоді працівники + серед блоґерів є мільйони людей, які вже вибавили внуків.
Прошу українських блоґерів (і не лише бібліотекарів) відгукнутись, долучитись, до моїх «потугів» і разом ми змінемо ситуацію на краще.
P.S. +Дуже цікаво би було почути думку інших.

Рукописи не горять

Бібліотека Вернадського сканує свій генеральний алфавітний каталог і потрошку виставляє його у тенетах. Поки що дійшли до букви «Й». Багато там друкованих карток, але попадаються і рукописні. Пригадую, сам не так давно сидів за перевіркою фонду і дублював зіпсовані картки, старанно виводячи свої каракулі. Ой лишенько буде, якщо і ці картки хтось з часом у тирнеті виставить). От тільки цікаво, а перенабрати не легше?

Ху* ВОНА читає

Як я вже повідомляв український Уряд пообіцяв, що з 1 жовтня зарплата бібліотекаря зросте на 50%. Прийшов я сьогодні до банкомату, а там дзуцьки. А от про підвищення цін, квартплати… Уряд якось не забуває.

SCImago Journal & Country Rank

Рейтинг журналів та країн SCImago (SCImago Journal&Cuntry Rank) є безкоштовною альтернативою комерційним рейтингам (приміром, Loet Leydesdorff теж так вважає). Ось так дивлюсь є там рейтинги, аналізи, порівняння… викладено усе з яскравими візуальними (і разом з тим ні до чого непридатними) вставками. Симпатично. Словом, якщо вам пощастило, як і мені, жити в найкращій країні світу, то плата за це, у вигляді відсутності доступу до Web of Science, не така вже велика.

Матрікс Прес

Може хтось ще не знає… існує в Україні ПП «Фірма «Матрікс Прес», яка пропонує комплекс послуг, спрямованих на удосконалення традиційного бібліотечно-інформаційного обслуговування, автоматизацію бібліотечних процесів та впровадження нових інформаційних технологій: поставка, супроводження та навчання інформаційних систем ІРБІС, МАРК-SQL, LibNavigator, КАІСА, КАМІС; Постачання обладнання для штрихкодової та RFIDтехнологій; Передплата періодичних видань з ексклюзивним сервісом для систем ІРБІС, МАРК, УФД “Бібліотека”, UNILIB, ALEPH; Аналітичний розпис статей з журналів в електронному вигляді для систем ІРБІС, МАРК, УФД “Бібліотека”, UNILIB, ALEPH; Книготоргівля; Бібліотечна техніка - поставка стандартної та виготовлення на замовлення; Стелажі, вітрини, меблі - виготовлення на замовлення.

Еротика і бібліотека

У фондах багатьох бібліотек країни зберігаються еротичні журнали. З пам'яті пригадується щось таке: «Лель», «Клубнічка», «Казанова»… От я подумав, чи існує якась бібліотечна етика з видачі читачам еро-журналів? Припустімо, стоїть біля видачі читач який будь-яке огольонноє діло терпіти не може. І тут іншому читачу виносить бібліотекар «сторчасті-лежащі» журнали. Звісно, я надто сильно драматизую (не такі цнотливі у нас читачі і не так часто щось подібне замовляють), але цікаво… Колись в Україні намагались прийняти закон, щоб у кіосках подібні журнали в чорних кульочках продавали. Може і бібліотекарям слід чорну папочку використовувати? У когось є думки, напрацювання… з даної проблеми?

Система пошуку у відкритих архівах України

Поки хтось палкими словами обстоює «ідею децентралізації» (назад від Києва), українська наукова (і разом з тим бібліотечна) спільнота, на ділі реалізують цю ідею. Сьогодні блог «Творчість та інновації…» потішив чудовою новиною: вже працює перший український OAI ґарвестер, який надає можливість одночасного пошуку в електронних повнотекстових бібліотеках України. Даний сервіс працює на основі протоколу OAI-PMH. Протокол OAI PMH призначений для створення відкритих електронних бібліотек, який надає можливість інтегрувати інформаційні ресурси. Розроблений та впроваджений він Житомирським державним університетом ім. І. Франка! Ну… За ґарвестер!

Читальний зал ХДНБ

У ХДНБ є великий читальний зал з прекрасною акустикою. Будівля бібліотеки – робота самого Бекетова. Проте, навіть такі звукові параметри і треноване вухо бібліотекаря, нездатні на всі 100 вберегти фонд від горе-читак-вирізальників. Ще у залі міститься технологічна діковінка. Погляньте на світлину. Бачите? величезне табло за спиною працівниці читального залу. Працює теє диво просто: виконане читацьке замовлення кладеться у відповідну пронумеровану комірчину, вага видань(ння) притискає кнопку і на табло запалюється відповідна лампочка. Читач бачить, що його замовлення вже виконано і весело махаючи хвостиком прямує до бібліотекаря.
P.S. Як виявилось, у нашій бібліотеці теж, за совка, було таке обладнання. Але потім від його використання чомусь відмовились.